Карантин у Києві: До якого колапсу веде столицю закриття метро

Навіть за умови невеликого пасажиропотоку метро лишається справжньою дорогою життя між різними районами мегаполіса

Карантин у Києві: До якого колапсу веде…
Фото: Depo.Київ

Київ поринає у тотальний транспортний колапс через припинення діяльності метрополітену. Причому міські чиновники ще напередодні запевняли, що обмеження руху громадського транспорту не буде, але пізно ввечері, 16 березня, Кабмін з подачи президента вирішив все ж закрити метрополітени по усій країні, тобто у Києві, Харкові і Дніпрі.

В Харкові мер Геннадій Кернес одразу після відповідної заяви президента казав, що не буде закривати метрополітен. Мовляв, про людей теж потрібно подумати, як їм їздити на роботу. У Києві такого опору не було, адже мер і його команда вже дали зрозуміти, що задля попередження розповсюдження коронавірусу (а цим нині виправдовується будь-що), чиновники закриють все, що завгодно. Станом на ранок, 17 березня, із закриттям метро відбувалась якась незрозуміла ситуація. Міністр інфраструктури Владислав Криклій на своїй сторінці у Facebook написав, що метро вже закрите, і подавав це, як доконаний факт. Але насправді столична "підземка" працювала, як завжди.

Кияни гадали, коли ж заборонять вхід: о 12-й, як вимагав Кабмін, чи якось інакше. В обід мер Кличко нарешті оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що метрополітен закривається з 23:00 17 березня. Підземка не буде працювати аж до 3 квітня. Зазначимо, харківський мер також здався: там метро працюватиме до 20:00, після чого також зачиниться аж до 3 квітня.

Проте слід подумати про наслідки. А скоріше за все, коли столичний метрополітен, який є головною артерією в пасажиропотоці Києва, закриють, на місто чекає справжній колапс.

Хоча в країнах, де вже давно вирує коронавірус, метрополітени не закривали, а лише запроваджували деякі обмеження у його роботі. Наприклад, пасажири мали без обговорень дотримуватися масочного режиму та обробляти руки дезінфікуючими рідинами, але про закриття не йшлося.

"Підземка" за день перевозить півтора мільйона пасажирів. У зв’язку з карантином у вищих навчальних закладах вже не користуються метрополітеном студенти, а це явно кілька десятків тисяч пасажирів. Чимало киян вже не їздять на роботу, адже їм дозволили працювати з дому. Чимало підуть на вимушені канікули через закриття офічів і закладів на карантин. Але навіть за таких умов метрополітеном користуватимуться тисячі й тисячі киян. Ті ж ресторани мають право працювати з доставкою – а до них робітниками треба якось доїхати. Працюють котельні, лікарні, хлібзаводи, водогони і ще купа підприємств різного ступеню критичності. І якщо підземку закрити, їхні люди мають знайти альтернативний вид транспорту, щоб дістатися до роботи.

Звісно, у мерії кажуть, що наполегливо радять закрити усе в Києві, окрім продуктових і господарських магазинів, АЗС, аптек та банків. Але тільки працівники цих сфер складають цілу армію потенційних пасажирів громадського транспорту, в тому числі метрополітену. Також не слід забувати, що бажання чиновників закрити усе, що тільки можна, не буде виконуватись усіма підприємцями. Є такі виробництва, які, наприклад, неможливо зупинити. Та й десятки тисяч комунальників, які зараз "прибирають" вулиці від коронавірусу, теж мають якось їздити на роботу.

Звісно, є випадки, коли наземний транспорт фактично дублює якісь гілки метрополітену. Наприклад, автобус маршруту №118 курсує від станції метро "Чернігівська" до станції "Політехнічний інститут". Але ж автобус їде набагато довше і він явно не зможе забрати усіх бажаючих. Також не слід забувати, що за рішенням Кабміну, з 18 березня в салоні автобусу, тролейбусу чи трамваю може їхати не більше десяти пасажирів. По-перше, поки не зрозуміло, як саме буде контролюватися виконання цього правила. Можна припустити, що цим будуть займатися кондуктори, але варто лише уявити, скільки буде агресії з боку пасажирів, яким все ж потрібно їхати на роботу, а ліміт вже використано. По-друге, це будуть шалені втрати для перевізників, адже перевезення десяти пасажирів є просто нерентабельним. І якщо комунальний транспорт ще може витримати такий хід подій, тому що підтримується коштами з міського бюджету, то приватні перевізники можуть взагалі не вийти на маршрути. Якщо ж ліміт у десять пасажирів буде виконуватись, то надовго приватників без підвищення цін не вистачить працювати собі у збиток. Перевезення десяти пасажирів для маршрутників може покрити хіба що витрати на пальне. Десять пасажирів дадуть 80 гривень за проїзд, а це три-чотири літри пального, чого вистачить проїхати одне коло по маршруту, і то за умови, що його довжина буде не більше десяти кілометрів. Таким чином з перевезення десяти пасажирів перевізникам не буде вистачати навіть на зарплатню водіям, а ще ж є витрати на ремонт "бусів" та сплату податків.

Тим більше є багато маршруток, які заповнюються вже на початкових від кінцевої зупинках, а потім лише "добирають" пасажирів протягом рейсу. Наприклад, так працює маршрутка №180, що курсує від Троєщини на житловий масив "Виноградар". В разі ліміту на десять пасажирів ця маршрутка буде заповнюватись вже на перших двох зупинках, а далі, вздовж усього маршруту, вона не зможе зупинятись для підсадки пасажирів, щоб не перевищувати ліміт, адже на таких довгих маршрутах пасажири здебільшого проїжджають як мінімум половину шляху. Тобто пасажирам, які захочуть зайти всередині маршруту, можна практично забути про такий вид транспорту. Та й про тролейбуси і автобуси теж, адже в них також на перших трьох-чотирьох зупинках заходить більше десяти пасажирів.

Таким чином, із закриттям метрополітену все місто опиниться у транспортному колапсі, а більшість киян просто не зможуть дістатися на роботу чи в ту ж лікарню. Тобто робиться все, щоб містяни навіть і не думали користуватися громадським транспортом, а сиділи вдома. Зазначимо, що востаннє метрополітен закривали на кілька днів під час Революції Гідності, аби протестувальники не дісталися до центру, і користувачі соцмереж про цю паралель вже згадали. Тоді місто зупинилося, адже наземний транспорт не міг перевозити таку кількість пасажирів. Люди вимушені були ходити на роботу пішки. І тоді ж не було ніяких лімітів щодо перевезення людей у автобусах, тролейбусах і трамваях, але навіть за таких умов Київ впав у суцільний транспортний безлад. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"