Прорив в Голосієві: Коли чергова катастрофа винесе Кличка з Києва

Прорив водогону на Голосіївському проспекті неабияк переполохав киян. Фотографії з місця події вражають розмахом і руйнівною силою техногенної стихії: на місці катастрофи утворилося величезне провалля, наче після вибуху потужного снаряду. Ще більше шокували відеокадри самої аварії. З-під землі рвонуло так, що асфальт пошматувало, наче тонке скло. Підземний вибух був такої сили, що у повітря на метрів 20 піднявся фонтан з води, землі та каміння.Результат - кілька розбитих машин, пошкоджені шибки у будинку поряд аж до 6 поверху і знищені вітрини магазинів на нижніх поверхах.

В Києві, звичайно, і раніше були прориви тепломереж і труб з холодною водою, але такі масштаби – це вже щось надзвичайне.

У "Київенерго" одразу заявили, що під час гідравлічних випробувань просто виявили пошкодження магістрального трубопроводу діаметром 800 мм. Мовляв, труба ця експлуатується з 1979-го і вже давно вичерпала свій ресурс у 25 років. Та на думку директора "Інституту міста" Олександра Сергієнка, винні у такому масштабному прориві труби у Голосієві саме працівники "Київенерго".

"Справа в тому, що під час так званих гідравлічних випробувань тиск, що вже є у трубі, можна збільшувати лише на 25%. Саме цей показник дає можливість перевірити, чи є протікання у трубі, чи ні. Складно уявити, на скільки було перевищено цей допустимий тисковий поріг, якщо навіть асфальт розривало, як папір, під час підземного прориву труби", - каже Сергієнко.

Сама процедура гідравлічних випробувань, за словами експерта, виглядає приблизно так: у трубу подається більший тиск і протягом 10-15 хвилин спеціалісти спостерігають, чи тиск не падає. Якщо усі показники залишаються на рівні, то тепломагістраль може використовуватися далі, адже в ній немає поривів. Якщо тиск у трубі падає, то виявляються протікання і на цьому місці проводять ремонтні роботи.

Цього разу, на думку Сергієнка, схоже на те, що комусь було просто ліньки чекати ті 10-15 хвилин, і у трубу дали набагато більший тиск, аніж дозволено технічно. Мовляв, так можливі пориви у трубі одразу "покажуть" себе. Вони і показали...

Під час цієї техногенної катастрофи були побиті кілька автівок, припаркованих практично в епіцентрі вибуху. Каміння, що летіло з-під землі, просто розбивало вікна та кузови машин. У "Київенерго" вже заявили, що відшкодують власникам авто усі збитки. Але враховуючи бюрократичні перепони на цьому шляху, автовласникам не позаздриш, адже гроші на ремонт машин їм, напевно, доведеться чекати не день, і не два.

Але непокоїть інше. Так, цього разу пощатисло і обійшлося без жертв. А якби в цей момент поряд були люди? Якщо переглянути відео вибуху, то стає зрозумілим, що навряд чи людина уникнула важких, а скоріше смертельних травм, опинившись у цьому місиві. В кращому випадку, її підняло б фонтаном на кілька метрів, а потім кинуло об землю. Мабуть, в такому випадку у "Київенерго" теж заявляли б, що щось там компенсують. Посмертно.

Виникають також питання і до того, чи можна у ХХІ столітті обходитися без так званих гідравлічних випробувань? Адже, щоб їх провести, потрібно великій кількості будинків на два-три тижні вимикати гарячу воду, що немає нічого спільного з благами цивілізації.

Між тим, є сучасні технології, які дозволяють виявити можливі пориви труб без гідравлічних випробувань. Більше того, ц такі розробки є навіть у вітчизняних виробників. "Простою мовою це виглядає так, – пояснює Сергієнко. – Опускають щось типу ультразвукового випромінювача в трубу і слухають. Якщо є прориви, то це відображається на спеціальних індикаторах. По часу запізнення сигналу можна навіть визначити відстань від цього ехолоту до місця пориву. Примітивна технологія, і вже давно використовується в тих самих підводних човнах, коли ехолот опускають в море, прослуховуючи на якій відстані що де знаходиться", - додає експерт.

На жаль, в "Київенерго", яке обслуговує левову частину міста, так і не відмовилися від радянського методу перевірки тепломагістралей на міцність. Тож кожного року киян, на радість продавцям бойлерів, тренують на "любов" до тазиків та аматорське моржування. На думку Сергієнка, і цьому є пояснення. Адже влітку собівартість гарячої води зростає в тричі. Тож поставщику вигідно "порвати" трубу і залишити її аварійною до опалювального сезону або якнайдовше.

Слід зауважити, що аварія на Голосієві наочно ілюструє серйозну, структурну і давно запущену проблему стану інфраструктури у Києві. По-перше, у ХХІ столітті столичні водогони і досі перевіряють таким собі "методом тику". По-друге, згадаємо вік труби – 38 років замість нормативних "до 25". магістраль, звісно ж, знову залатають, але це аніяк не зменшить ризик аварії знову, адже тут ключовий чинник - тотальна зношеність київських труб. Більше того, минулого року неподалік нинішнього місця аварії вже виникало серйозне вимивання грунту, навіть машина ледь під асфальт не пішло, але ту діру засипали, асфальт залатали, водогін лишили у звичному стані, щоб цього року він заявив про себе у повний голос. Тобто все свідчило про те, що треба щось робити, і швидко. Але зроблено нічого не було.

Наразі вже остаточно зрозуміло, що столиця потребує масштабної реконструкції міського господарства, що знаходиться під землею. Усі кияни звикли бачити лише те, що є на поверхні вулиць, але під землею насправді не менше "цікавого". Більшість труб вже вичерпали свій ресурс і їхня подальша експлуатація буде призводити до масштабних техногенних катастроф, як 29 травня у Голосієві. Потрібно вкладали кошти у реконструкцію підземелля Києва, адже з такими темпами, як зараз, за 5-7 років кияни вимушені будуть щотижня переживати масштабні прориви труб. І все це може призводити не тільки до псування автомобілів містян, але й до людських жертв.

І усе до цього йде, адже київські комунцкації дедалі частіше дають про себе знати. Наприклад, рік тому біля станції метро "Либідська" посеред дороги стався провал асфальту – також через прорив теплотраси. Тоді хвилею гарячої води накрило не тільки автівки, але й людей, що стояли на зупинці громадського транспорту.

А нещодавно на Оболоні через прорив тепломережі взагалі утворилася величезна яма посеред проїжджої частини. Ще раніше бив потужний фонтан на Оболонському проспекті. Про історію багатостраждального Головного каналізаційного колектора столиці взагалі не хочеться зайвий раз згадувати.

Тому час наразі працює проти киян, адже поки влада міста разом з монополістами з "Київенерго" не будуть думати про масштабне "лікування" підземних комунікацій, техногенні катастрофи відбуватимуться регулярно.