Скільки киян Кличко зігріє за 4 млн грн

У мерії не натішаться підписанням з двома державними банками угоди про відшкодування частини кредитів, які кияни беруть для оплати енергомодернізації своїх помешкань.

Чиновники відзвітували, що киянам повернуть 60-70% коштів, які вони позичать на енергозберігаючі технології для своїх помешкань. Київ зі свого бюджету надасть 30% від суми тіла кредита, ще 40% відшкодує Держагентство з енергоефективності. Раніше 20 мільйонів гривень мали розіграти у виглядів грантів для будинків, які представили найкращі проекти з енергозбереження, тобто брали участь у різноманітних конкурсах. Якщо ж мешканці ОСББ хочуть модернізувати будинок на свій лад, треба брати кредит.  

Щоправда, скористатися цими, на перший погляд, казковими умовами зможуть лише мешканці ОСББ та житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) - відповідне рішення Київрада ухвалила на початку липня.

У мерії заявили, що у 2016 році на потреби енергоефективності ОСББ та ЖБК з бюджету столиці виділять не менше 4 млн. гривень, що підуть на погашення кредитів, узятих для запровадження енергоощадних технологій. Але наскільки суттєва ця сума? Відкриваємо сайт Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА – на ньому є повний перелік ОСББ та ЖБК столиці.

За даними Департаменту, у Києві створено майже 200 Об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та більше півтисячі житлово-будівельних кооперативів. Разом виходить близько 700 суб'єктів, грубо кажучи – 700 будинків. Таким чином, 4 млн. гривень з міського бюджету дозволять "прокредитувати" кожен будинок в середньому на менш ніж 6 тис. гривень - це якщо ділити одразу  і на всіх.

Навіть у невеликому багатоквартирному будинку – скажімо, "хрущовці" на три під'їзди – нараховується 45-60 квартир. а на 5-6 тис. гривень більш-менш повноцінно утеплити можна максимум дві квартири, та й то, якщо дуже постаратися.

Якщо керівництво ОСББ сподівається на масштабну економію тепла, сенсу утеплювати менше 5% квартир немає. Якщо ж підходити до питання грунтовно, то обшивати утеплювачем треба весь будинок, що затягне вже тисяч на 200 гривень. Це доцільніше як з економічних міркувань - утеплити одразу весь будинок в будь-якому разі буде дешевше, ніж робити те ж саме поквартирно, так і з оглядом на питання саме енергозбереження. Адже, по-перше, десяток "упакованих" осель не сильно вплинуть на показники всього  будинку (хоча б тому, що найбільше тепла будівля втрачає через незачинені двері та розбиті вікна у під'їздах). А по-друге, за відсутності індивідуальних лічильників тепла і можливості "прикрутити" зайві калорії, платити "утепленим" все одно доведеться, як всім - тобто більше за їхні потреби.

Втім, повернемося до вже згаданої суми у 200 тисяч гривень. Якщо мерія хоче відшкодовувати 30% від цієї суми, то це вийде 60 тис. гривень. Нехитрий підрахунок вказує, що на виділені 4 млн. гривень можна утеплити менше 70 будинків (іншу частину суми покриють самі мешканці та Держагентство з енергозбереження). Далі усі бюджетні гроші закінчаться, а це означає, що ще півтисячі ОСББ та ЖБК можуть навіть не розраховувати на допомогу від мерії в питаннях енергоефективності. Звісно ж, можна зауважити, що про утеплення всіх будинків за один рік - точніше, 5 місяців, що лишилися - в принципі не йдеться, і це лише початок великої роботи, але є нюанс: представлений розрахунок зроблений для маленьких "хрущовок", в той час як в 9-,12- і 16-поверхівках рахунок квартир може йти на сотні. А значить, в реальності кількість "енергоефективних" осель буде помітно меншою.

Та сама ситуація може бути і з індивідуальними тепловими пунктами, які дозволяють економити теплоносій. Навіть в мерії неодноразово казали, що таке задоволення для одного будинку коштує мінімум 150-200 тис. гривень. На 4 млн. гривень мерія в кращому - дуже вдалому - випадку допоможе кільком десяткам ОСББ і усе – лавочка прикрилася.

Але щоб будинок був дійсно енергоефективним, навіть встановлення ІТП чи утеплення стін не дасть бажаного ефекту. Бо є ще такі складові, як термомодернізація внутрішньобудинкових систем опалення, освітлення сходових клітин за допомогою енергозберігаючих ламп чи пристроїв, що вмикають світло лише під часу руху людей, купа усіляких лічильників, які також допоможуть економити... Крім того, бажано встановити хороші двері та склопакети на усіх поверхах будинку. Все це потребує не кількох, а десятків, а то й сотень мільйонів гривень.

Тому, напевне, бажання і програми столичної влади щодо стимулювання киян до впровадження енергозберігаючих технологій розбиваються на такі невеликі "порції", коли на допомогу у цих питання виділяють по 4 млн. з бюджету Києва. По суті, ініціативи мерії є настільки точковими, що можна казати про запровадження енергоефективності лише у кількох будинках.

Наразі у 700 наявних будинках ОСББ та ЖБК нараховується більше 50 тис. квартир (виходимо, що в одному будинку у середньому 80 квартир, адже є будинки як на кілька десятків, так і на кілька сотень помешкань). І якщо 4 млн. гривень розділити на ці 50 тис. квартир, то на одне помешкання припаде аж 80 гривень допомоги. На ці гроші можна купити хіба що недорогу енергозберігаючу лампочку...

Втім, лишається ще одне питання: як у Кличка будуть обирати "щасливчиків", яким міський бюджет компенсуватиме витрати. Відповіді на нього поки що нема.