Дитячий табір та місто-двійник: Що приховує легендарна "Дуга" в Чорнобилі (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Цьогоріч Кабмін вніс один з найвідоміших туристичних об'єктів Чорнобильської зони відчудження, а саме станцію "Дуга", до реєстру нерухомих пам'яток для її подальшого збереження. Це рішення рятує споруду від потенційного розпилу на металобрухт мародерами, які орудують в Зоні й сьогодні. Журналіст Depo.Київ побував біля гігантських антен "Дуги" та побачив їх наживо.

Загоризонтна радіолокаційна станція (ЗГРЛС) "Дуга" розташована в десятикілометровій зоні відчудження, яка, де-факто, ніколи не буде придатною для нормального життя, а тому для проїзду на місце потрібно пройти через контроль на КПП "Лелів", з якого і починається десятикілометрова зона. Після проходу КПП автобус їде трасою повз захоронене селище Копачі до Чорнобильської АЕС та міста-привида Прип'яті.

Не доїзжаючи до Копачів, автобус повертає ліворуч та їде полем, з якого вже можна побачити антени "Дуги". Здалеку, на відстані кількох кілометрів, вони не здаються такими вже величезними. Зазначимо, що радар був побудований таким чином, щоб його проблематично було побачити з будь-якого місця, антени розташовані на ділянці, прикритій лісом з усіх боків. 

Розташування станції було зумовлено суворою секретністю об'єкту, який неможливо було знайти на жодній топографічній карті. Досліджуючи мапи, на місці "Дуги" можна побачити позначення дитячого літнього табору, якого, звісно ж, там ніколи не було. Як розповідає екскурсовод, деякі мешканці Чорнобиля та Прип'яті могли заїхати в цьому напрямку, щоб дізнатись, чи можна потрапити до дитячого табору, але на дорозі їх лише зустрічав солдат на КПП, який "рекомендував" розгорнутись, та повідомляв, що табору немає і не буде. Радянська імперія вміла зберігати свої військові таємниці та нікого до них не допускала, а місцеві мешканці, як правило, не ставили зайвих запитань, адже "все розуміли".

Рудий ліс дорогою до "Дуги"

Тільки після аварії на ЧАЕС та розпаду СРСР в 1991 році про існування в лісах Полісся невеликого містечка-двійника, яке носило назву Чорнобиль-2, стали говорити відкрито – хоча для НАТО існування гігантського радару новиною не було: там надсекретний об'єкт був відомий під назвою "Стіл Ярд". Саме тут, між Прип'яттю та Чорнобилем, в 1970-х роках побудували унікальний радіолокаційний комплекс, який міг відслідковувати запуски балістичних ракет з території вірогідного ворога, якими тоді були США. 

Територія військового містечка Чорнобиль-2

Оскільки ЗГРСЛ потребувавала значного людського ресурсу, близько тисячі військових виконували бойове чергування на об'єкті, а тому для службовців та їхніх сімей побудували невеличке містечко з однією вулицею, яка носила ім'я батька радянської атомної бомби Курчатова. 

Територія військового містечка Чорнобиль-2

Ще трохи історії об'єкту. Рішення про створення ЗГРСЛ "Дуга" біля міста Чорнобиль ухвалили на основі постанов радянського уряду від 18 січня 1972 та 14 квітня 1975 років. Вже 1976 року в Чорнобилі-2 змонтували головний вузол ЗГРЛС. Перші випробування провели в 1979 році, під час яких виявили недоліки системи, які полягали в неможливості якісного визначення одиночних цілей та невеликих груп цілей, простіше кажучи — ракет. Якісна робота ЗГРЛС досягалась тільки для умов масованих ударів балістичних ракет вірогідного ворога.

Територія військового містечка Чорнобиль-2

Незважаючи на деякі функціональні обмеження, в 1982 році "Дуга", згідно з постановою радянського уряду, була прийнята в експлуатацію. Разом із станцією біля Чорнобиля було створено ще два таких радари — в Миколаєві та Комсомольську-на-Амурі. Після початку роботи радару в Чорнобилі виникли додаткові та неочікувані проблеми. Виявилось, що частина діапазону робочих частот радару співпадали з системами цивільної авіації та риболовецького флоту європейських країн. СРСР отримало офіційне звернення від західних країн щодо випливу ЗГРЛС на безпеку функціонування цивільної авіації та морського судноплавства, а через характерний стукіт в ефірі на Заході радянській ЗГРЛС дали ім'я "російський дятел". 

Територія військового містечка Чорнобиль-2

Після звернення західних країн СРСР пішов на поступки та припинив застосовувати частоти, які викликали проблеми. Після катастрофи на Чорнобильській АЕС в 1986 році ЗГРЛС була знята з бойового чергування, а обладнання – законсервоване. Зазначимо, що військові та цивільні Чорнобиля-2 були евакуйовані одразу після аварії, позаяк мешканців Прип'яті, яка розташована лише в трьох кілометрах від станції, евакуювали лише через півтори доби після вибуху четвертого реактора. 

Коли радянська влада зрозуміла масштаби катастрофи в Чорнобилі, то було ухвалено рішення про вивезення цінного обладнання та систем ЗГРЛС в місто Комсомольськ. Таким чином, унікальна система, яка забезпечувала ядерний щит радянської держави, перестала існувати, а інфраструктура була закинута. 

Сьогодні територія Чорнобиля-2 залишається закинутою, але більш-менш облаштованою для туристичних прогулянок. На території ще можна побачити закинуті будівлі колись надсекретного воєнного містечка та навіть бюст Леніна. 

Територія військового містечка Чорнобиль-2

Після проходу територією воєнного містечка перед очима стає величезна споруда, колосальні розміри якої стають зрозумілими, лише коли підійти до неї впритул.

Станція "Дуга" передусім відома двома антенами: низькочастотною висотою від 135 до 150 м (дані різняться) та довжиною від 500 м й високочастотною довжиною 250 м та висотою до 100 м. Вага величезної конструкції складає 16 тисяч тон. 

Майже кожного дня біля "Дуги" можна побачити групи вражених туристів, погляд яких спрямований догори.

Загалом, варто сказати, що ЗГРЛС в Чорнобилі-2 є об'єктом, який має побачити кожен, адже ця конструкція насправді вражає.

В радянської влади були грандіозні плани на даний військовий комплекс, але його історія, як і історія багатьох об'єктів навколо, завершилась назавжди 26 квітня 1986 року. Але зовсім недавно "Дуга" могла зникнути фізично – її збирались розпиляти на метал, а сплави, використані там, дуже не прості, тож комерсанти могли отримати чималий "куш". На щастя, не склалось, і нині унікальний об'єкт вже під охороною держави.