ДПТ, яке зупинить центр столиці, нові депутати та табу на салюти: Що назасідала Київрада

Засідання Київради, яке має стати останнім в році, розпочалось з того, що до зали прийшли скаути, які принесли благодатний Вифлеємський вогонь. Під час урочистого отримання благодатного вогню очільник столиці заявив, що саме це дає депутатам наснаги робити добрі справи для міста.

І одразу після урочистої події депутати взялись до тих самих "добрих справ". Їм повідомили, що тепер з ними працюватимуть два нових колеги: нещодавно депутати Андрій Таранов та Дмитро Стрижов з фракції "Самопоміч" склали свої повноваження, тож на заміну їм прийшли інші люди з цієї партії – Катерина Дідковська та Олександр Козир. Вони мали увійти до фракції "Самопоміч", але фактично одразу після представлення подали заяви до президії щодо входження до депутатської групи "Київська команда", яку створили у Київраді за безпосередньої підтримки народного депутата від "Слуги народу" Олександра Ткаченка, який ще нещодавно хотів стати головою КМДА. Тепер у цій групі нараховується 19 депутатів і, таким чином, це депутатське об’єднання за кількістю членів поступається лише найбільшій фракції Київради – промерській "Солідарності", де налічується 48 депутатів. Друга за кількістю фракція міськради – "Єдність" – налічує 15 депутатів.

Після таких кадрових пертурбацій мер Кличко, який головував на засіданні, ознайомив депутатів з порядком денним, і майже одразу у багатьох присутніх виникли питання. Наприклад, депутат Юрій Сиротюк закликав Кличка не ганьбитися і побоятися хоч Святого Миколая, коли чиновники мера знову виставляли до розгляду питання так званих ДПТ – детальних планів територій, які мають на меті забудовувати різноманітні житлові масиві черговими висотками, мовляв, до порядку денного знову включено кілька таких скандальних проектів документів. Кличку нагадали, що під час презентації проекту Генерального плану він обіцяв, що в Києві більше не буде хаотичної забудови, проте уся його каденція на посаді мера столиці супроводжується саме скандальними ДПТ з дуже конфліктними забудовами, коли окрім житлових висоток майже нічого не зводять. Проте удар замість мера стосовно ДПТ чомусь вирішив тримати секретар Київради Володимир Прокопів, який заявив, що ДПТ не можна називати скандальними, адже над ними роками працювали фахівці. Мовляв, спочатку депутатам слід вислухати проекти ДПТ, а вже потім визначатися – голосувати за це чи ні.

Далі депутати проголосували за те, щоб на території міста ніхто не використовував феєрверки та салюти, поки на Донбасі триває війна. Така заборона, в принципі, діяла й раніше, але тепер вона офіційно закріплена. Крім цього депутати в межах цього ж рішення визначили, що тепер перед проведеннями якихось культурних заходів у місті організатори цього заходу мають повідомляти у мерію за 15 днів про свої бажання. А якщо потрібно ще й перекривати дорогу, то повідомлення має надійти не менш ніж за 45 днів. Так депутати дістались до перерви на обід, яка тривала майже півтори години.

Одразу після того, як депутати Київради пообідали, до них з доповіддю прийшов голова поліції столиці Андрій Крищенко. Він почав звітувати щодо кількості злочинів на території міста протягом року. Зокрема головний поліцейський столиці заявив, що протягом року у місті вилучено 188 пістолетів, 77 рушниць та 11 автоматів, а також 42 гранатомети. Крім цього, поліція вилучила п’ять кулеметів та 142 гранати, а ще 25 тисяч патронів і 26 кілограмів вибухівки. Одним з найпоширеніших місць, де вилучають зброю, є залізничний вокзал та станції метро. Також головний поліцейський столиці повідомив, що за рік диспетчери поліції отримали близько 1,3 мільйона дзвінків від киян. З цієї кількості на 870 тисяч дзвінків поліція відреагувала виїздами, а це – близько 2,5 тисячі виїздів щодоби. В про хороше: цьогоріч зменшилась кількість умисних вбивств. Якщо у 2018 році їх було зареєстровано 87, то цього року – 69.

Натомість депутати Київради закинули Крищенку, що у цілодобових кіосках з продажу квітів торгують наркотиками. Більше того, депутати запитали, як поліція бореться з цим явищем. На що Крищенко відповів, що правоохоронці тримають під прицілом усі канали збуду наркотиків і боротьба триває.

І, все ж таки, не обійшлося без скандальних детальних планів територій. Цього разу депутатам запропонували дати згоду на забудову центральної частини міста в межах вулиць Великої Васильківської, Академіка Філатова, Василя Тютюнника, Єжи Гедройця та бульвару Дружби народів. Ця територія містить 40 гектарів землі, де розміщені "Київський завод електротранспорту", а також приміщення, що належать Інституту електрозварювання імені Патона. На цих 40 гектарах вже є трохи більше 250 тисяч квадратних метрів житла. Але розробникам ДПТ, яких замовили у мерії, цього виявилось замало, тож вони запропонували кількість житла на цій території збільшити вдвічі. Наприклад, на території підприємства Інституту Патона планують побудувати близько 80 тисяч квадратних метрів житла. На вулиці Великій Васильківській – майже 125 тисяч квадратних метрів житла. Ще 110 тисяч "квадратів" має з’явитись на території Заводу електротранспорту.

При цьому розробники ДПТ обіцяють в першу чергу побудувати велику школу майже на тисячу місць, а вже потім зводити висотки. Проте депутати в це чомусь не вірять. Мовляв, немає жодного виду покарання для забудовників, якщо вони не виконають зобов’язання, а тому й будуватимуть школу в останній черзі та за залишковим принципом – якщо будуть гроші, тоді зведуть, а не буде, то залишиться новий мікрорайон без школи. Загалом депутати почали завзято критикувати цей ДПТ. Мовляв, згідно нього площа житла у мікрорайоні збільшується вдвічі, хоча вже зараз усі вулиці тут "стоять" у шалених заторах і "швидкі допомоги" просто не можуть доїхати до лікарень. Розробники ДПТ натомість переконують, що усе за законом. Зрештою, за даний ДПТ було віддано 71 голос. "За" традиційно проголосували майже усі депутати з фракції "Солідарність" нинішнього мера та фракції "Єдність" колишнього очільника столиці Олександра Омельченка. Тож новому інфраструктурному апокаліпсису в столиці бути.