Знак довіри чи політичне заслання: Чому Тищенка відправляють на Закарпаття і хто очолить "слуг" Києва

У мережі було злите фото документу, який свідчить, що нардеп Микола Тищенко начебто попередньо затвердждений головою партійного осередку "Слуги народу" в Закарпатській області. Крім долі Тищенка в документі, вже підписаному головою партії "Слуга народу" Олександром Корнієнком та головою Національної Ради громад партії "Слуга народу" Олександром Завітневичем (ще один підпис, голови Політичної Ради Давіда Арахамії, відсутній) подається на розгляд декілька питань щодо долі Закарпатської облорганізації, зокрема щодо припинення повноважень нинішнього голови, обрання нового очільника, припинення повноважень членів Ради Закарпатської обласної організації "слуг", визначення кількісного складу Політради закарпатської ячейки тощо.

Документ про призначення Тищенка головою "Слуги народу" на Закарпатті

Чутки про те, що Тищенка відправлять на Закарпаття, циркулюють в навколополітичному інфомрпросторі вже зо два місяці. Весь цей час "слуги" у відповідь на це питаня робили покерфейс, та й сам Тищенко не підтверджував правдивості пліток про "переїзд". Втім, тема з порядку денного не сходила, і нинішній злив – чергове підтвердження, що інформація таки може відповідати дійсності. І хоча офіційного оголошення ще не було, вже виникає купа питань, чому – якщо це правда – Тищенка відрядили на Закарпаття, як це може вплинути на київських "слуг" та хто може очолити партію президента в Києві.

"Тищенко – не політик, а бізнесмен"

Перше, що варто розуміти, коли йдеться про Закарпаття – це особливості області. "Далекий Захід" України, ще й відділений від материка Карпатами, пригодований "подарунками" від сусідньої Угорщини, що ніяк не позбудеться фантомних імперських болей, – дуже своєрідний і непростий регіон. Він звик жити у відриві від центру, орієнтуючись на брата, кума, свата чи хоча б земляка і зовсім не радий чужинцям, ще й присланим наглядати. Ділитись доходами від контрабанди – відкидати її існування і чималі масштаби просто нерозумно – та від "розпилу" місцевих проектів там теж навряд чи волітимуть. Тож можна одразу з високою вірогідністю стверджувати, що Тищенку в Ужгороді будуть не раді.

Друге – це те, що район вже давно "попиляний" між групами впливу і має власні епіцентри впливу, і це на тлі ще й внутрішньої конкуренції – наприклад, між Ужгородом і Мукачевим. З усіма групами доведеться якось домовлятись і підтримувати баланс – або ж бути готовим до наслідків порушення такого балансу. 

Чуток, чому Тищенка відправляють у найвіддаленішу область країни, чимало, але всі вони зводяться до кількох основних посилів. Один з них – політичне заслання, в яке Тищенка відправляють в покарання за невдалі місцеві вибори. Інший – "бультерьера Зеленського", як він сам себе називає, відряджають підсилювати команду, налаштувати її роботу та керованість, взаємодію з центром і, між иншим, "розібратись" з питаннями контрабанди. Ще однією великою задачею може бути контроль за відновленням роботи аеропорту - коштовного проекту з чималим потенціалом для великого піару в контексті президентського "Великого будівництва". 

Аеропорт "Ужгород" розташований на кордоні зі Словаччиною, виліт та посадка літаків там можлива лише з використанням повітряного простору сусідньої країни, на території якої побудована і частина інфраструктури аеропорту (наприклад, посадкові вогні). З 2017 року регулярні рейси з Ужгорода не виконуються через те, що термін угоди зі Словаччиною про використання повітряного простору сплив.

Як розповів в коментарі Depo.Київ колишній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, Тищенка відрядили на Закарпаття саме для того, щоб взяти під контроль регіон: "Навколо - чотири країни Європейського союзу, державний кордон, величезні потоки сигарет, бурштину та інших товарів. Тищенко повинен взяти регіон під контроль для того, щоб сісти на ці потоки", – каже Москаль.

На його думку, Тищенко є бізнесменом, а не політиком: "Сателіти "Слуги народу" на місцях не можуть поділити інтереси та потоки контрабанди, саме тому його, як бізнесмена, відправляють туди",  – зазначає ексголова Закарпатської ОДА.

А от на думку політолога та директора Інституту світової політики Євгена Магди, відрядження Тищенка на Закарпаття - це скоріше заслання. "За радянських часів, коли людина не впоралась на посаді в якійсь галузі,  її відправляли на сільське господарство. Те ж саме і з його відправленням на Закарпатський осередок "Слуги народу", – зазначив експерт в коментарі Depo.Київ.

Щодо начебто боротьби Тищенка з контрабандою на Закарпатті Магда висловив сумнів: "Тищенко назвав себе бультер'єром Зеленського, напевно хотів показати свою значущість, але, знаючи цей регіон, його заяви звучать сумнівно. Менеджерських якостей за ним немає, окрім, напевно, галузі громадського харчування, але на Закарпатті з цим і так все добре. Як голова партійного осередку буде боротись з контрабандою – не зрозуміло", – каже політолог.

З приводу можливого призначення головою київського партійного осередку "Слуги народу" інших людей, наприклад, Лесі Забуранної, Магда сказав, що тут лише постає питання особистої політичної розкрученості. 

Що відомо про Лесю Забуранну

Інформація про те, що мажоритарниця Леся Забуранна може очолити столичний партійний осередок партії влади з'явилась ще в лютому. 19 березня на правдивість цих даних прямо натякнув сам Микола Тищенко, коли опублікував на своєму Telegram-каналі світлину разом із Забуранною, де написав, що "доля звела його з людиною, яка відчуває Київ так само, як і він".

В тому ж дописі Тищенко одночасно зазначив, що в інших регіонах України відсутнє верховенство права, посилений влив неформальних груп та контрабанда. Такі висловлювання можна вважати прямим натяком, що Тищенко вирішив "зайнятися" регіональною політикою на Закарпатті.

Допис Тищенка та світлина з Забуранною

Леся Забуранна народилась в 1981 році в Києві. Закінчила Київський національний торгівельно-економічний університет, проходила стажування в Європі, Канаді та США. Має звання доктора економіних наук, з 2012 року є професором кафедри менеджменту імені Завадського в Національному університеті біоресурсів та природокористання. 

Активно займалася науковою діяльністю та досліджувала розвиток депресивних територій та гендерну рівність в українському суспільстві. Написала ряд статей з проблем економіки АПК та розвитку територій.

На дострокових парламентських виборах у 2019 році Забуранна пройшла в Раду по 216 мажоритарному округу Києва (Дарниця, ДВРЗ, Харківський масив) від партії "Слуга народу", вона перемогла депутатів Київради VII скликання Віталія Павлика та Володимира Левіна. 

У Раді Забуранна очолює підкомітет з питань витрат державного бюджету. Також є членом Постійної делегації України в ПАРЄ. 

Вона є досить немедійною депутаткою та не потрапляла в гучні скандали, що серед "слуг народу", варто визнати, є великою рідкістю. У парламенті голосувала за зняття депутатської недоторканності, підписувалась за звільнення директора НАБУ Артема Ситника, висловлювала недовіру Генеральному прокуророві Рябошапці, а також не голосувала за "антиколомойський" закон, який унеможливлював повернення "Приватбанку" олігархові Ігорю Коломойському.

Після вибуху будинку на Позняках влітку 2020 року Забуранна займалася виділенням нових помешкань для людей, які постраждали від трагедії. 

Згідно декларації Забуранної за 2019 рік, вона володіє квартирою в Києві площею 36,7 кв. м, яку придбала в 2009 році, а також автомобілем "Subaru Forester" 2011 року випуску, який оцінюється в 295,5 тисяч гривень.

За 2019 рік депутатка заделарувала 456 759 гривень доходу. Також Забуранна зберігає готівкою 25 тисяч доларів та 202 тисячі гривень. 

В партії "Слуга народу" поки не прокоментували можливе призначення Забуранної очільницею київського осередку замість Миколи Тищенка, як і призначення нардепа головою обласного партійного осередку на Закарпатті. Залишається очікувати офіційних коментарів представників президентської партії. 

Читайте також - "Бультерьєр" із Києва: Чим "слуга" Тищенко займатиметься на Закарпатті