Лавра, Софія, Могилянка: Які об'єкти в Києві потрапили під "Велику реставрацію" і що планують зробити

Міністерство культури оголосило перелік національних пам'яток, які підпадають під проєкт "Велика реставрація". Сам перелік сформували за рейтингом, до нього потравили 14 споруд Києво-Печерської Лаври, дев'ять споруд Софії Київської та низка інших знакових об'єктів столиці.

Журналісти Depo.Київ вирішили опублікувати всі 30 столичних пам'яток, які будуть реставровані найближчим часом.

Масштабна реставрація Києво-Печерської Лаври

Як вже зазначалось вище, під реставрацію підпадають 14 споруд Києво-Печерської Лаври, частину з яких відновлять вже в 2021 році. Зазначимо, що реставрація передбачає зміцнення і відновлення зруйнованих або пошкоджених споруд —  пам'яток історії і культури задля збереження їх історичного та культурного значення. Будівлі, що підлягають реставрації, мають важливе архітектурне значення, а тому головним завданням реставраторів є нове життя споруди, при цьому не змінюючи її змісту та форми.

Під реставрацію в Києво-Печерській Лаврі потравпляють наступні об'єкти:

Онуфріївська вежа Лаври XVII–XVIII ст, на якій проведуть ремонтно-реставраційні роботи з пристосуванням. Споруда побудована в 1701 році за кошти гетьмана Івана Мазепи та була частиною фортифікаційної системи Києво-Печерської Лаври. 

Останні ремонтно-реставраційні роботи проводились в 2003 році, коли було підсилено фундамент, облаштовані перекриття та замінені конструкції покрівлі даху, що дозволило стабілізувати технічний стан споруди. Через брак коштів та відсутність фінансування реставраційні та дослідні роботи на Онуфріївській вежі призупинили в січні 2005 року, а до сьогодні пам'ятка перебувала в законсервованому стані. 

Онуфріївська вежа Києво-Печерської Лаври

Наступною під реставрацію підпадає Троїцька надбрамна церква Лаври, яка зведена у 1106-1108 роках та є єиною серед наземних споруд Лаври, які збереглись неушкодженими з часів Русі. Вона розташована над головною монастирською брамою в уступі фортечних мурів. Троїцька церква не була зруйнована ні під час землетрусу 1230 року, ні під час навали орди хана Батия 1240 року, коли зрйнували більшість церков Києва. 

У 1725 році для церкви зробили велику центральну люстру — панікадило на 16 свічок, а в 1730-1740 роках фасад розписали іконами та оздобили в стилі українського бароко. 

Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської Лаври

Далі в списку на реставрацію йдуть Оборонні мури навколо Ближніх і Дальніх печер Лаври, на яких проведуть протиаварійні роботи. Вони були зведені в середині XIX ст. за проєктом Отто фон Фрейдмана, мури відокремлювали нижню територію монастиря від міської забудови. Сучасну реставрацію пам'ятки здійснювали за проєктом архітекторів Мішуткіної та Ільницької. Також відреставрують Монастирські мури від Башти Кушника до Південної Башти. 

Оборонні мури навколо Ближніх і Дальніх печер Лаври

Наступною йде лаврська Бібліотека митрополита Флавіана, яка відкрилась для читачів в 1909 році, проєкт споруди створив архітектор Єрмаков. На початку XX ст. бібліотека мала понад 20 тис. примірників, але цілісною бібліотека перестала бути після захоплення України більшовиками та нацистської окупації 1941-1943 років, коли вона була разграбована. В 2013 році частину книг з бібліотеки повернули до Києва з Берліна. 

Бібліотека митрополита Флавіана

Далі під реставрацію підпадає Башта Івана Кушника, яку побудували в 1696-1701 роках. Останні ремонтні роботи на вежі проводились в 1953 та 1972 роках. Тоді зміцнили мури і склепіння, відкрили колишні отвори верхнього ярусу та підбанника, а також визолотили хрест. 

Башта Івана Кушника

Наступними Мінкульт планує реставрувати Келії клирошан або келії співаків митрополитчого хору, які були побудовані в 1902-1904 роках.

Келії клирошан

Також під реставрацію в Лаврі підпадають Майстерня фотографічна та Майстерня іконописна, яку започаткував Аліпій Печерський на початку XII ст. Будівля зведена у 1880-1883 роках для монастирської іконописної школи за проєктом академіка Сичугова. Новий етап в історії майстерні розпочався 1988 року з відновленням монастиря, її фахівці працюють на реставрації храмів Лаври.

Іконописна майстерня Києво-Печерської Лаври

Далі у списку реставрації йде Церква Спаса на Берестові, яка розташована за межею фортечних мурів Лаври, але вважається частиною ансамблю і разом з нею була включена до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в 1990 році. Точна дата зведення церкви невідома, але за традиційною версією, її побудували за часів правління Володимира Мономаха між 1113 та 1125 роками. Після зруйнування Києва монголами в 1240 році церква декілька століть перебувала в занепаді, але в 1640-1644 роках була відновлена зусиллями митрополита Петра Могили. 

Церква Спаса на Берестові 

Наступною Мінкульт планує реставрувати Церкву над економічною брамою або Церкву всіх святих, яка була зведена в 1696-1698 роках коштами гетьмана Івана Мазепи у стилі українського бароко. Розписи інтер'єрів були виконані на початку XX ст. під керівництвом українського художника Івана Їжакевича, церква присвячена святу, яке відзначають у першу неділю після Трійці. Останню реставрацію церкви проводили в 1999 році, коли на північному фасаді відновили герб Івана Мазепи.

Церква всіх святих

Також до списку пам'яток під реставрацію підпадає палітурня Лаври, яка розміщувалась на території економічного двору. Її побудували у першій половині XVIII ст. у стилі бароко майстром Степаном Ковніром. В даний час тут розміщаються реставраційні майстерні Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Палітурня Лаври

Останнім у списку пам'яток Лаври під реставрацію йде Пороховий погріб, який розташований на території цитаделі Київської фортеці між Павлівським бастіоном та Малярною баштою стін Лаври. Побудований за проєктом інженера Боскет в середині XVIII ст, протягом 130 років використовувався за призначенням і тримав територію Лаври під постійною загрозою вибуху, поки не був перенесений на інше місце. 

Пороховий погріб біля Лаври

Що планують реставрувати в Софії Київській 

В національному заповіднику планують реставрувати дев'ять історико-культурних пам'яток. Зокрема там проведуть реставрацію покрівлі, конструктивних систем, позолоти куполів Софійського собору та відтворять ікони в барабанах головного куполу. Також у соборі проведуть ремонт системи опалення та кондиціонування, а також поточний ремонт відмостки. 

Софійський собор

Наступним у списку об'єктів під реставрацію йде відновлення Бурси з пристосуванням під музейний центр. Будівля Бурси зведена в 1763-1767 роках в стилі українського бароко за проєктом архітекторів Михайла Юрасова та Пилипа Лапова як корпус келій Софійського монастиря. Після закриття монастиря в 1786 році будівлю використовували як квартири для дзвонарів та духовенства, потім келії перебудували під митрополичі покої. В 1839 році будівлю перепланували для розміщення корпусу Києво-Софійського духовного училища, яке розташовувалось тут до 1919 року. Будівля включена до переліку пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Бурса у Софії Київській 

Програма Мінкульту передбачає проєкт реставрації Дзвіниці Софійського собору, яка побудована в 1699-1706 роках коштом гетьмана Івана Мазепи. Споруду значно змінювали в 1744-1748 роках за проєктом архітектора Йогана Шеделя, а в 1851-1852 роках був надбудований четвертий ярус. Висота дзвіниці скаладає 76 метрів.

Дзвіниця Софійського собору 

Наступною в списку об'єктів йде частина приміщень колишньої хлібні, яку відреставрують з пристосуванням під виставкові зали. Хлібня Софії Київської або будинок консисторії був побудований в 1722-1730 роках для пекарні Софійського монастиря, в 1775 році споруду переобладнали під консисторію — орган управління єпархією.

Хлібня Софії Київської

Далі в планах Мінкульту є намір реставрувати будівлю Трапезної. Трапезна церква Софійського монастиря була зведена в 1722-1730 роках, в ній була розташована церква Вознесіння Лазаря. В 1822 році за проєктом Андрія Меленського її перебудували на зимову церкву Різдва Христового, яка отримала назву "Тепла Софія". В 1869-1872 роках церкву значно розширили та перебудували, але вже 1970 року споруді частково повернули первісні барокові форми. В січні 2019 року тут розміщували для загального огляду томос про автокефалію ПЦУ.

Окрім низки пам'яток на території Софії Київської та Києво-Печерської Лаври під реставрацію підпадають ще сім знакових об'єктів столиці. Серед них костел Святого Миколая, в якому збираються реставрувати інтер'єри та фасади. Римсько-католицький храм побудований у 1899-1909 роках у неоготичному стилі архітектором Владиславом Городецьким.

Костел Святого Миколая в Києві

Також Мінкульт планує реставрацію двох корпусів Києво-Могилянської академії, а саме — Староакадемічний корпус, який багато років намагались реставрувати та келію Братського монастиря. 

Староакадемічний корпус Могилянки 

Братський монастир Могилянки

Наступним у списку йде Національний художній музей на Грушевського, де проведуть протиаварійні ремонтно-реставраційні роботи. Один з найстаріших музеїв України був заснований 1 серпня 1899 року на кошти тодішнього імперського уряду та української родини Терещенків, будівлю спроєктував архітектор Владислав Городецький. Музейну колекцію створили на основі пожерт Богдана Ханенка, родини Терещенків, Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського та інших. Станом на початок ХХІ століття музейні фонди нараховували близько 40 тисяч експонатів.

Національний художній музей 

Далі під реставрацію підпадає прибутковий будинок на вулиці В'ячеслава Липинського, 4, який ще носить назву будинку із каріатидами. Споруда була зведена в 1899 році за проєктом архітектора Миколи Горденіна, оформлена у стилі еклектики з елементами неоренесансу. 

Прибутковий будинок на Липинського

Наступним в планах Мінкульту значиться театр опери та балету на Володимирській з ремонтом і реставрацією фасадів та покрівлі. Театр було засновано в 1867 році, а будівлю опери офіційно відкрили в 1901 році, її побудували за проєктом Віктора Шретера в стилі модерн. 

Національна опера

Останньою в списку під реставрацію в Києві йде музична академія навпроти Майдану Незалежності, де планують провести ремонт. Сучасний будинок Національної музичної академії України імені Чайковського зведено в 90-х роках XIX ст. у будівлі колишнього готелю "Континенталь" за проєктом архітекторів Едуарда Брадтмана та Георгія Шлейфера.

Національна музична академія Чайковського

Під час Другої Світової війни будівля була зруйнована, в 1955-1958 роках будинок перебудували та додали до нього концертну залу за проєктом архітекторів Лева Катка та Якуба Красного.