Кличко і "приватний" газ: Коли у киян буде гаряча вода

Кияни вже вкотре стали заручниками недалекоглядності чиновників. Ще минулого року стало відомо, що київська влада таки вирішила забрати у "Київенерго" майно, яке на початку 2000-х років тодішній мер Олександр Омельченко передав бізнесменам у користування. Минулого року усе зводилося до того, що стратегічними об'єктами міста має керувати лише столична влада. Боротися дійсно було за що: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, сміттєспалювальний завод "Енергія", котельні та різні комунікації.

Зрештою, на початку 2018 року цей процес було запущено, і Київ поступово почав повертати собі майно, яким останні 17 років розпоряджалося "Київенерго". У столичній мерії навіть створили комунальне підприємство "Київтеплоенерго", на баланс якого і записують усі повернуті об'єкти. Тепер саме це комунальне підприємство має забезпечувати киян опаленням в квартирах і гарячою водою.

Проте навесні у київської влади почалися труднощі. Справа в тому, що "Нафтогаз" відмовився відпускати блакитне паливо для "Київтеплоенерго". Аргументи прості: столична мерія має взяти на себе усі борги "Київенерго", які накопичилися за минулі роки, а це близько п'яти мільярдів гривень. Але цікава структура цього боргу. Майже три мільярди гривень – це заборгованість населення, ще близько одного мільярда – борг державного бюджету за субсидії. І ще одна частина боргу – пені і штрафи за несвоєчасні розрахунки за газ з "Нафтогазом", а це 1,2 мільярда гривень. Усі ці борги накопичилися за часів керування енергокомплексом столиці "Київенерго".

"Нафтогаз", у свою чергу, ставить умови Києву, згідно з якими блакитне паливо на енергетичні комплекси столиці, якими вже керує "Київтеплоенерго", буде подано лише після того, як влада міста погодиться сплатити усі борги "Київенерго" у розмірі п'яти мільярдів гривень. "У "Нафтогазі" кажуть, що, за законом, новий власник об'єктів того чи іншого підприємства має брати на себе і усі борги цього підприємства, - каже голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства Володимир Бондаренко. – Але київська влада абсолютно незгодна з боргом у 1,2 мільярди гривень, тобто Київ не буде сплачувати різноманітні пені і штрафи, що були нараховані саме компанії "Київенерго".

Тобто фактично влада Києва готова визнати перед "Нафтогазом" борги киян у кілька мільярдів гривень, але не хоче сплачувати чужі пені і штрафи. Таким чином, мешканці трьох тисяч будинків Києва, в яких вже кілька місяців немає води, стали заручниками невизнання боргу у 1,2 мільярда гривень. Звичайно, київська влада буде наполягати, що не повинна сплачувати ці гроші. Вже зараз мер Кличко почав "прикриватися" киянами, мовляв, якщо в їхніх квартирах не з'явиться гаряча вода чи опалення восени, то містяни прийдуть до голови "Нафтогазу" з питаннями. Але виникають питання і до самого мера та його команди.

Про мільярдні борги "Київенерго" перед "Нафтогазом" було відомо ще минулого року, коли київська влада надумала забирати енергокомплекс міста під своє крило. Тому, мабуть, було б логічно, дивлячись наперед, з'ясувати, які борги має сплатити місто в разі повернення майна з-під управління "Київенерго". І тоді б, маючи запас часу, поки "Київенерго" ще постачало воду і опалення, мерія могла б вести перемовини за "Нафтогазом" щодо поставок блакитного палива у майбутньому, коли увесь енергокомплекс міста перейде до "Київтеплоенерго". Для цього у команди мера було щонайменше півроку. Втім, у мерії звикли усе вирішувати за фактом, коли вже з'являється проблема. Наслідком усього цього і стало те, що зараз три тисячі будинків залишаються без гарячої води.

Тим часом київська влада розпочала важкі судові процеси з "Нафтогазом", щоб змусити його продавати Києву газ, позаяк мер Кличко і його команда на кожному кроці розповідають, що врятували столицю від колапсу. А оскільки газ все ж потрібно десь брати, то очільник столиці вирішив закупити його у приватної фірми. За словами голови комісії Київради з питань ЖКГ Володимира Бондаренка, нема нічого страшного, що фірма пов'язана з олігархом Ігорем Коломойським. Але питання тут не лише в цьому. Справа в тому, що "Нафтогаз" зазвичай подавав на столицю газ за так званою пільговою ціною – близько шести тисяч гривень за тисячу кубометрів. Це було можливим завдяки постанові Кабміну, згідно з якою газ для потреб населення – підігрів води, вироблення опалення та електроенергії – має бути дешевшим, аніж для промисловості. Зрозуміло, що у приватного постачальника столична влада закупила газ за значно вищою ціною. За даними директора "Інститута міста" Олександра Сергієнка, вартість тисячі кубів газу складає більше 10 тис. гривень. Оскільки різниця між тарифами "Нафтогазу" і приватними фірмами підтягується до 100%, то серед деяких експертів столиці почалися розмови про те, що й тарифи на опалення і гарячу воду для киян зростуть. Володимир Бондаренко поки заспокоює: "Планів щодо зміни тарифів немає".

У свою чергу, Олександр Сергієнко впевнений, що Київ все одно виграє у суді справу проти "Нафтогазу" і борг в 1,2 мільярда гривень Кличку і компанії виплачувати не доведеться. "Так, Київ закупив близько 18 мільйонів кубів газу у приватної фірми за тарифом більше 10 тисяч гривень за тисячу кубів, хоча "Нафтогаз" мав продати місту блакитне паливо за ціною близько шести тисяч гривень. Я думаю, що коли суд остаточно змусить "Нафтогаз" продавати Києву блакитне паливо по шість тисяч гривень, мерія подасть ще один позов. Він буде стосуватися відшкодування різниці у ціні газу від "Нафтогазу" і від приватної фірми, адже Київ змушений був закуповувати газ за вищою ціною, аніж у державного монополіста. Тому підвищення тарифів на гарячу воду і опалення, я думаю, що не буде", - резюмує Сергієнко.

Кияни, які сидять без гарячої води, від звістки про закупівлю 18 мільйонів кубів газу мали б зрадіти, бо в них незабаром з'явиться вода. Проте райдужні сподівання розвіяв радник мера Києва Дмитро Білоцерковець. На своїй сторінці у "Фейсбуці" він написав, що закуплений газ – це мінімальний об'єм, необхідний для того, щоб не зупинилися ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 і не було перебоїв з постачанням киянам електроенергії.

Загалом, останні роки в Києві складається ситуація, що третина містян періодично змушені сидіти без гарячого водопостачання. Усе це почалося ще влітку 2014 року, коли киянам розповідали, що у столицю обмежено подають газ через тотальну економію блакитного палива. Мовляв, в той складний для країни час потрібно було заощаджувати газ на зиму 2014/2015 років. Ледь не пів-Києва сиділо без гарячої води ціле літо і навіть перші місяці осені, коли на вулиці вже було холодно. Але, як пізніше виявилося, насправді "Київенерго" просто мав шалені борги перед газовиками, і вони прикрутили вентилі, не забуваючи розповідати про економію через дуже напружені стосунки з Росією.

Минулого року частина Києва теж сиділа без гарячої води. Експерти кажуть, що тому ж "Київенерго" було вигідно виробляти гарячу воду для продажу лише під час опалювального сезону, а влітку її собівартість, як мінімум, вдвічі вища за нинішній тариф. Хоча у "Київенерго" минулого року взагалі казали, що для мінімальної вигоди компанії гаряча вода влітку має коштувати ледь не 200 гривень за кубометр. Цього року кияни вже стали заручниками суперечок між керівництвом столиці і "Нафтогазом" за борг в 1,2 мільярди гривень. Причому і мер Кличко, і очільник "Нафтогазу" чомусь вважають, що кияни разом з ними мають "варитися" у цих суперечках – хоча можна бути впевненими, що у цих панів якраз все нормально.

Киян чомусь ніхто ніколи не запитує, як вони ставляться до підвищення тарифів на квартплату чи проїзд у громадському транспорті. Ніхто не запитує, чи є в них гроші, щоб платити за усе це. Але щойно запахне смаженим, чиновники одразу вважають, що кияни разом з ними мають розплачуватися за їхню недалекоглядність і некомпетентність.

Поки що у мерії дали чітко зрозуміти, що в урегулюванні ситуації з "Нафтогазом" сподіваються лише на суд. Втім, суди можуть тягнутися ледь не роками, тим більше, що на терезах 1,2 мільярда гривень. І якщо рахувати, що у середньому в кожному будинку по 100 квартир, то виходить, що води немає у 300 тисяч квартир, в кожній з яких проживає в середньому по три людини. Тобто заручниками суперечок мера Кличка та голови "Нафтогазу" Андрія Коболєва став майже мільйон киян.