Культурний хаб чи черговий ТРЦ: Що планують робити з Гостиним двором у Києві та чи є загроза будівлі

Після передачі будівлі Гостиного двору на Подолі на баланс Мінкульту знамениту споруду, яка стоїть без вікон, дверей та даху вже майже 10 років, нарешті зібрались відновити. Мешканці столиці отримали шанс на відновлення колись архітерктурної перлини історичної частини міста.

Журналісти Depo.Київ розбирались, що планують зробити з Гостиним двором та чи є загроза для автентичного вигляду будівлі під час відновлення.

Що відомо на сьогодні 

Столичний урбаніст Віталій Селик повідомив про плани щодо відновлення будівлі Гостиного двору. За його словами, на замовлення балансоутримувача будівлі, яким віднедавна є Національний заповідник "Софія Київська", будівельники 13 вересня почали покривати Гостиний двір захисною сіткою задля захисту перехожих від обвалу елементів будівельних конструкцій. Наступним етапом буде консервація будівлі перед її вже дев'ятою зимою без даху. Споруду тимчасово накриють будівельною плівкою або вінілом для захисту конструкцій від опадів, а підвалу — від підтоплень. 

Протягом року планується провести просторові та соціологічні дослідження, визначення мапи стейкголдерів (всіх зацікавлених сторін), обговорення і затвердження з громадою та експертами майбутніх візії та функцій Гостиного двору. Після підготовки технічного завдання реставрації буде проведений архітектурний конкурс, результати якого обговорять з громадою та визначать переможця, який займатиметься проєктуванням. 

В разі, якщо процес запустят вже зараз, то будівельні роботи розпочнуться ближче до кінця 2022 року, термін реалізації залежатиме від складності проєкту, але, за попередніми розрахунками, на відновлення Гостиного двору потрібно близько двох років. Таким чином, відновлений Гостиний двір на Контрактовій площі столиця може отримати, за найкращих умов, до кінця 2023 року. 

Чи є загроза автентичності будівлі 

На думку Селика, не варто побоюватись можливих кардинальних змін фасаду, форми даху та загальної композиції будівлі – через те, що Гостиний двір захищений трьома охоронними статусами — як пам'ятка місцевого і національного значення та як головний і центральний елемент пам'ятки містобудування Контрактова площа. Згідно статусу культурної пам'ятки, предметом охорони Гостиного двору є головна містобудівна роль в забудові Контрактової площі з характерним архітектурним обрамленням, притаманним для класицизму. Будівля має відповідати в повному обсязі проєктним матеріалам архітектора Луїджі Руска в автентичних габаритах та стилістиці. 

Гостиний двір мають композиційно об'єднати з архітектурою Контрактової площі, а його функціональна організація має бути спрямована на формування громадського та культурного простору. 

Музей сучасного мистецтва та культурний хаб 

На початку 2021 року очільник Мінкульту Олександр Ткаченко заявив про намір створити в Гостиному дворі музей сучасного мистецтва та культурний хаб. Тоді він наголосив, що Гостиний Двір у жодному випадку не буде переданий під приватну забудову, а міністерство кожен свій крок обов’язково обговорюватиме із громадськістю і висвітлюватиме публічно.

"Міністерство вже у діалозі з громадськими організаціями, які прагнуть спільно сприяти створенню Музею сучасного мистецтва та його належному функціонуванню, за аналогом досвіду європейських країн. Зокрема, з ГО "Музей сучасного мистецтва", яка представляє інтереси професійної спільноти: художників, кураторів, критиків, мистецтвознавців, музейників", – зазначив тоді Ткаченко. 

Ідею Ткаченка про створення музею в Гостиному дворі розкритикувала історик та фахівець із збереження історичних пам'яток Олена Сердюк, яка заявила, що архітектура приміщення не пристосована до таких цілей. "Тут я бачу дві проблеми. По-перше, немає проєкту реставрації і пристосування цього об’єкту, а також розуміння його функцій По-друге, чи буде зміна планування структури всередині. Але ж не йдеться про перебудову інтер’єру під картинну галерею! Споруду треба лишити в її первинному вигляді", — наголошувала Сердюк. 

Вона підкреслила, що Гостиний двір задумувався як торгівельні площі, а тому приміщення там специфічні та камерні, які підходять під більш класичні варіанти музеїв, як, наприклад, музей столичної історії або бібліотека. Сердюк сказала, що сучасне мистецтво потребує великих площ, а для таких задумів будуються нові об'єкти, і тому Гостиний двір, на її думку, не відповідає тим задачам, які поставило перед собою міністерство Ткаченка. 

Читайте також: Культурна війна: Як Ткаченко і Кличко намагаються визначити, хто з них небезпечніший для історичної спадщини

Довідка: Гостиний двір – будівля, зведена на початку у 1809 році на Подолі у Києві. У серпні 2011 року Гостиний двір виключили з переліку памʼятників архітектури, у квітні 2012 року Київрада дала дозвіл на реконструкцію будівлі під торгівельно-офісний центр. У наступні роки відбувалася боротьба за Гостиний двір у судах. Будівля стоїть без даху, вікон і штукатурки ще з зими 2013 року. У 2014-2016 суди скасували дозвіл на виконання будівельних робіт, після чого роботи припинилися. У 2018 році суд розірвав договір оренди і зобов’язав "Укрреставрацію" повернути будівлю – пам’ятку архітектури "Гостинний двір" Регіональному відділенню ФДМУ по місту Києву.

Передбачалося, що для початку консерваційних робіт та подальшої реставрації Фонд держмайна має передати Гостиний двір на баланс міста. Київська міська рада кілька разів зверталася до Кабінету Міністрів із проханням передати на баланс столичної громади цю будівлю із зобов’язанням зберегти за нею функцію культурного закладу і не приватизовувати. Наприкінці 2019 року Мінкульт – тоді ще очолюваний Володимиром Бородянським – заявляв, що не зацікавлений у тому, щоби брати в державне управління Гостиний двір, мовляв, вирішувати долю будівлі має у першу чергу громада Києва. Восени 2020 року та сама "Укрреставрація" у зверненні до прем’єр-міністра Шмигаля запропонувала приватизувати Гостиний двір і розмістити там "громадські та культурно-мистецькі об’єкти", проте 29 червня Фонд державного майна України передав Гостиний двір до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики.