Квартири без ремонту, втеча від розслідування в "ЛНР" та ключі в бетоні: Що змінилося за рік після вибуху на Позняках

Рік тому, 21 червня 2020 року, у столиці буквально прогриміла трагедія – на Позняках в багатоквартирному будинку на вулиці Соломії Крушельницької, 1/5, стався вибух газу. Вибух вщент зруйнував квартири на кількох поверхах, люди опинилися під уламками або ж заблоковані у власних квартирах.

До річниці трагедії Depo.Київ зібрав, що відомо про розслідування та подальшу долю мешканців будинку.

Рятувальники розбирали завали весь день і ніч, зупинившись лише тоді, коли з'явилася загроза обвалу стіни. З-під завалів було врятовано 23 людини. Загинуло п'ять осіб. Матеріальні збитки для мешканців будинку склали понад 53 млн гривень.

Двоє загиблих були працівниками залізниці, крім того, в напівзруйнованому будинку проживало ще 40 залізничників. Тоді "Укрзалізниця" пообіцяла надати їм фінансову допомогу та компенсувати оренду житла. Але чи отримали люди цю допомогу – невідомо: у відкритих джерелах цю інформацію знайти не вдалось.

Розслідування

За фактом трагедії поліція порушила кримінальне провадження, попередньою версією слідства був вибух газу (ззаначимо, також було повідомлення, начебто в одній з квартир знайшли зброю та вибухівку). У газорозподільчій компанії та комунальних службах, які обслуговували будинок, провели обшуки. Експертиза підтвердила, що причиною вибуху став саме газ.

Тільки у квітні 2021 року п'яти посадовцям "Київгазу" було провідомлено про підозру – першому заступнику голови правління, трьом головним інженерам управління експлуатації газового господарства і начальнику служби охорони праці. Їх підозрюють в порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, що потягло за собою загибель п'яти людей.

Зокрема, під час перевірки побутових лічильників газу в будинку була допущена низка порушень: замість знятого лічильника у внутрішньобудинковий газопровід встановлювали технологічну перемичку – байпас. Більше того, якість цих перемичок теж доволі сумнівна, ще й їхній термін придатності сплив у 2019 році, тобто за рік до трагедії.

Підозрюваним обрали запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ще одна екс-працівниця "Київгазу", якій теж мають вручити підозру, втекла на тимчасово окуповані території Луганської області.

Доля будинку

Секція будинку, дестався вибух,була визнана не придатною для подальшої експлуатації через ризик обвалу, тому міською владою було ухвалено рішення про знесення будівлі. Але перед цим будинок треба було укріпити, щоб не відбулося подальшого неконтрольованого обвалу.

В середині вересня 2020 року було розроблено план демонтажу секції будинку, основні роботи планували завершити до кінця того року. Але фактично демонтаж почався лише 19 грудня 2020-го. Підрядники планували за останні дні року встигнути. На сьогодні, за пів року після початку демонтажу, від  дев'ятиповерхівки лишилося ще три поверхи.

Без даху над головою лишися не тільки власники зруйнованих квартир, а й усі жителі поверхівки – 40 сімей.

На півріччя вибуху мешканці влаштували символічне прощання з будинком і створили імпровізований арт-об'єкт – зацементували 40 ключів від своїх квартир. "Так ми пом'янули своїх загиблих сусідів і попрощалися з будинком, який зараз активно демонтують", – розповіли тоді вони. Сьогодні там встановлена табличка "Пам'яті загиблих внаслідок вибуху 20.06.2020. Місце поховання ключів знищених помешкань". Люди приносять туди квіти та лампадки.

Відшкодування

Одразу після трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що держава надасть житло усім постраждалим протягом найближчих днів. Одразу людей поселили в інтернат №12 для дітей з порушеннями розвитку.  Зазначимо, що багато людей привезли з собою врятованих домашніх улюбленців.

За кілька днів після вибуху, 25 червня, Зеленський дійсно вручив людям ключі від квартир, навіть транслюючи це у прямому ефірі на своїй фейсбук-сторінці. Але не усім, а тільки 12 сім'ям. "Зараз перші 12 квартир ми хочемо віддати тим сім’ям, де діти, я думаю, це зрозуміло, і окремо ми дали квартири Анастасії, яка втратила всю сім’ю, і Анатолію, який втратив батька", – заявив тоді президент, але наголосив, що найближчим часом житло отримають усі. Квартири, за словами президента, геть нові, що у перекладі означає – без ремонту. Зеленський закликав допомогти з цим міську владу. Також не уточнюється в якому районі міста буливидані ці нові квартири.

Уже в серпні пресслужба Зеленського повідомила, що нове житло отримали усі постраждалі. Однак, у жовтні того ж року одна із постраждалих у відео звернулася до президента з заявою, що більшість їхніх проблем досі не вирішені — наприклад, жителі вцілілих квартир до того часу так і не отримали свої речі. 

Щодо особистих речей, що були в квартирах, склалась ще одна нерпиємна ситуація: забрати вцілілі меблі, техніку, одяг тощо власників осель не пустили, мовляв, конструкції можуть обвалитись в будь-який момент. Натомість робочі ж просто повикидували все через вікна. Чому не можна було організувати евакуацію вцілілого майна і тим самим полегшити долю постраждалих, – загадка.

Ще одна проблема — права власності. Тільки три з сорока сімей отримали права власності на нове житло, а виплата від КМДА на ремонт можлива лише після отримання цих прав. Більше того, постраждала мешканка зазначила, що один з будинків, від квартир в якому президент нібито вручив ключі, досі недобудований. 

На сьогодні, в Дарницький РДА заявляють, що права власності видали усім 40 сім'ям, а гроші на ремонт і купівлю меблів отримали 28 з них. Сума компенсації склала 2925 гривень на один квадратний метр. Наскільки реально, наприклад, зробити ремонт і купити меблі у квартирі в 36 квадратних метрів за трохи більше ніж 100 тисяч – питання відкрите. В'їхати у нові квартири за рік змогли взагалі лише дві сім'ї.

В Україні є така традиція – коли трапляється якась трагедія, до неї намагаються долучитися якомога більше посадовців, роздати найбільш красномовні обіцянки та, звісно, "узяти на особистий контроль". Але як тільки минає час і потенційний електорат не прикутий до новинних стрічок, усе затихає. Не виключено, що ще за рік про постраждалих і загиблих пам'ятатимусь лише 40 ключів в бетоні.