Лукашенка позбавили звання почесного доктора КНУ імені Шевченка

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на ВВС Україна.

За інформацією джерел видання, члени вченої ради Київського національного університету імені Шевченка в режимі таємного голосування підтримали рішення про позбавлення де-факто президента Білорусі Олександра Лукашенка звання почесного доктора.

Щоб позбавити звання почесного доктора, вчена рада КНУ внесла зміни у порядок надання цього звання, оскільки досі механізму не існувало.

Раніше ректор КНУ Володимир Бугров звернувся до вченої ради, яка має право надавати почесні звання, із закликом забрати його в Олександра Лукашенка.

"Вважаю, що Олександр Лукашенко не є гідним звання почесного доктора КНУ імені Тараса Шевченка, а його протизаконні дії суперечать цінностям нашого Університету. Саме тому я звертаюся до Вченої ради КНУ із закликом терміново розглянути питання позбавлення Лукашенка почесного статусу на своєму засіданні", –  написав він у Facebook.

Нагадаємо, ректор КНУ анансував, що 7 червня засідання Вченої ради університету, на якому буде два питання: затвердження процедури та позбавлення статусу почесного доктора Олександра Лукашенка.

Як відомо,  9 серпня, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзит-поли повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам.

ОМОН і внутрішні війська почали затримувати та розганяти протестувальників із застосуванням сили. 11 серпня 2020 року стало відомо, що опозиційна кандидатка у президенти Світлана Тихановська покинула Білорусь через погрози, наразі вона перебуває у Литві. 

23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу. Згодом Велика Британія, Канада і країни Балтії та інші запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.

23 травня в Національному аеропорту Мінська здійснив аварійну посадку літак компанії Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса. Літак раптово подав сигнал лиха і змінив курс. Причиною екстреної посадки став нібито сигнал про замінування, однак після посадки вибухових пристроїв у літаку не знайшли.

Згодом з'ясувалося, що літаком, який екстрено сів у Мінську нібито через замінування, летів білоруський опозиціонер, засновник і колишній головний редактор Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич. Його затримали білоруські силовики.

Лідери європейської та світової демократії засудили екстрену посадку літака Ryanair у Мінську з подальшим затриманням Протасевича. 

24 травня лідери країн Європейського Союзу на саміті узгодили першу офіційну відповідь на терористичний акт білоруського режиму Олександра Лукашенка щодо пасажирського літака.

Усі 27 лідерів країн-членів ЄС ухвалили рішення про заборону всім авіакомпаніям ЄС на польоти над територією Білорусі. Також очільники країни ЄС домовилися ввести чергові секторальні санкції щодо тих, хто є причетним до цього терористичного акту.

26 травня Україна припинила авіасполучення з Білоруссю. Тепер повернутися в Україну наші громадяни можуть лише наземним транспортом.

28 травня стало відомо, що Білорусь запровадила режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів.

29 травня Україна закрила повітряний простір для білоруських літаків.

Згодом МЗС підготувало і передало РНБО пакет санкцій проти Білорусі.