Навіщо столиця розорила свій банк "Хрещатик"

Минулий тиждень закінчився плачевно для клієнтів банку "Хрещатик". Національний банк 5 квітня відніс фінустанову до категорії неплатоспроможних, а Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) ввів у "Хрещатик" тимчасову адміністрацію, повідомляє Depo.Київ з посиланням на "ДС".

"Наприкінці минулого тижня ситуація з ліквідністю банку різко погіршилася. Через брак коштів він почав затримувати платежі і без допомоги акціонерів не міг впоратися із ситуацією. Національний банк проводив переговори з акціонерами, але вони не дали необхідного результату", — розповіла заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

За її словами, наприкінці березня низка підприємств, які належать до сфери впливу окремих акціонерів, перевели залишки коштів із рахунків у "Хрещатику" в іншу фінустанову.

У результаті банк втратив ліквідність і ввів ліміти на видачу готівки через відділення і банкомати ($100 на добу). Щойно як про проблеми "Хрещатика" розтрубили ЗМІ, клієнти одразу ж кинулися вимітати гроші з рахунків, що тільки погіршило ситуацію. За інформацією "Наші гроші", АК "Київводоканал" перевела рахунки в Міжнародний інвестиційний банк, акціонером якого є Петро Порошенко (належить 60% акцій). А незадовго до введення тимчасової адміністрації в "Хрещатик" голова КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський підтвердив "ДС", що підопічне йому підприємство також планує відмовитися від послуг банку. Щоправда, причину він назвати відмовився. Як писали ЗМІ, незадовго до визнання банку неплатоспроможним комунальні підприємства, підзвітні КМДА, вивели протягом кількох днів з "Хрещатика" близько 300 млн грн, після чого фінустанова "лягла".

Проблеми в банку — результат суперечок між акціонерами, які не дійшли згоди щодо його докапіталізації (станом на 18 лютого 2016 р. найбільшими власниками "Хрещатика" були партнер "Київської інвестиційної групи" Андрій Іванов (37,44%), екс-співвласник "Запоріжсталі" Микола Солдатенко (24,24%) та Київська міськдержадміністрація (25%). Нібито місто відмовилося вносити в капітал банку 150 млн грн, які були обумовлені в плані капіталізації.

У столичній мерії спочатку спробували дистанціюватися від ситуації. "Місто на менеджмент банку не впливає. Києву належить менше 25% акцій. Ми маємо свою частку, але впливати на управління банку не можемо", — заявив "ДС" заступник директора департаменту фінансів КМДА Олександр Корень у минулий вівторок. Проте пізніше там змінили риторику. Як написав на своїй сторінці у Facebook депутат із фракції "Самопоміч", екс-глава департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко, напередодні Нового року Нацбанк прийняв постанову, згідно з якою "Хрещатик" потребує додаткових 4,76 млрд грн. Тому 600 млн докапіталізації, запланованої на кінець березня, — "це лише перший рахунок, який Нацбанк виписав акціонерам Хрещатика". "За таких обставин рішення про виділення з бюджету міста 150 млн на порятунок банку є справжньою авантюрою", — стверджує він. Тому нібито столичний мер прийняв рішення сплачувати тільки після того, як приватні акціонери банку внесуть капітал першими.

Банкіри не забули звинуватити НБУ і в тому, що той створює нерівні умови для учасників ринку. Так, в асоціації "Український кредитно-банківський союз" (УКБС) заявили, що НБУ відмовив "Хрещатику" в наданні стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності, тоді як "окремі банки, тісно пов'язані з представниками влади, користуються підтримкою регулятора необмежено".

Хай там як, але крайніми в цій ситуації залишаться клієнти банку. За даними НБУ, станом на 1 жовтня минулого року (свіжіші дані на сайті регулятора відсутні) "Хрещатик" займав 18-те місце у банківській системі за розміром активів. Його депозитний портфель на цю дату становив 7,27 млрд грн, з них кошти фізосіб — 4,24 млрд грн. Сума депозитів до 200 тис. грн, яку ФГВФО повинен виплатити приватним вкладникам, становить 2,8 млрд грн. За словами першого заступника голови КМДА Геннадія Пліса, власникам "Картки киянина" перевипустять платіжні картки в державному Ощадбанку. А ось компаніям, на рахунках яких у "Хрещатику" було 3,02 млрд грн, гроші повертати ніхто не буде. Не виключено, що в банку зависла неабияка сума, що належала і комунальним підприємствам, і міськадміністрації.

Все пішло не за планом

Проблеми в "Хрещатику" виникли не сьогодні. За попередніми даними, фінустанова закінчила 2015 р. зі збитками 1,162 млрд грн. Про це йдеться в повідомленні про проведення зборів акціонерів банку. Для порівняння: за підсумками трьох кварталів минулого року збиток "Хрещатика" становив лише 162,694 млн грн. Тобто "мінус" в 1 млрд грн банк отримав за жовтень—грудень минулого року.

Наприкінці грудня на позачергових зборах акціонерів було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу банку на 599,99 млн грн — до 1,63 млрд грн — за рахунок внесення додаткових внесків шляхом проведення приватного розміщення акцій. При цьому передбачалося, що столична міськадміністрація збереже свою частку в розмірі 25%+1 акція. Всього два тижні тому, 18 березня, загальні збори акціонерів банку "Хрещатик" затвердили План реструктуризації. До 1 травня 2016 р. потрібно було збільшити капітал банку на 600 млн грн, до 1 жовтня 2016 р. — на 400 млн грн, до 1 червня 2017 р. — на 250 млн грн.