Округ №221: Київський Печерськ, який шалено полюбив Януковича

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №221

Центр: місто Київ, Печерський район

Опис меж: Печерський район, частина Солом'янського, частина Шевченківського районів міста Києва

Місцезнаходження ОВК – м. Київ, вул. Мечникова, 8

Орієнтовна кількість виборців – 171 779

Кількість виборчих дільниць – 105

У Верховній Раді УРСР, яка стала Верховною Радою незалежної України 1 скликання, нинішній 221-й округ представляли два депутати – обидва вже покійні: генерал міліції Ярослав Кондратьєв (з 1994 року він очолював Академію внутрішніх справ), який представляв Печерськ, та правник Олександр Ємець, обраний по Центральному ВО.

У 1994 році Печерськ обрав депутатом Анатолія Коваленка, який очолював Печерську РДА. У 1998 році тут переміг діючий столичний голова Леонід Косаківський, який з незначним відсотком обійшов комуніста Олега Грачова. Цікаво, що на тих виборах за мандат конкурували багато відомих осіб: Лариса Скорик, Максим Стріха, дипломат Антон Бутейко, начальник житлово-комунального управління КМДА Михайло Голиця та ін.

Компартія на тих виборах отримала в цьому окрузі найкращі результати, а Народний Рух був лише третім. Другими з 10% до фінішу прийшли об'єднані есдеки.

У 2002 році мешканці Печерська підтримали Станіслава Сташевського, першого заступника мера Києва Олександра Омельченка, висунутого промерською партією "Єдність". Другим став рухівець Георгій Веремійчик. А третім до фінішу прийшов Олег Ляшко, на той час головний редактор газети "Свобода". Попередній переможець, Леонід Косаківський, став лише восьмим. При виявленні партійних симпатій печерці партію "Єдність" залишили лише четвертою. Компартія традиційно отримала високий, як для Києва, результат – майже 11%.

На виборах 2006 року перше місце посів Блок Юлії Тимошенко, друге – "Наша Україна" Віктора Ющенка. Партія регіонів стала третьою з високими 13,5%. Не забули мешканці центральних районів і про лівих – соціалісти й комуністи також подолали прохідний бар'єр.

За рік, на дочасних виборах, виборці округу також здивували. Хоч "Блок Тимошенко" і отримав першість, проте з найнижчим показником по Києву. Натомість, "регіонали" стали другими. Пройшли до Ради й комуністи.

На виборах 2012 року на Печерську вперше перемагає Леонід Ємець, син Олександра Ємця, який продовжив батькову справу в політиці. Він балотувався за підтримки об'єднаної опозиції "Батьківщина" і отримав більше 30 відсотків.

Другим до фінішу прийшов "ударівець" Ярослав Діденко. Соратниця Леоніда Черновецького Алла Шлапак стала третьою, четвертим – нардеп-"регіонал" Василь Горбаль. А п'ятим з 4,65% комуніст Олександр Кондратьєв. Партійні симпатії печерян мало чим відрізнялися від загальнокиївських. Хіба комуністи тут знову отримали високі проценти.

Після Революції Гідності "червоні" зійшли з політичної сцени. Не подолав в окрузі прохідний бар'єр й "Опозиційний блок". Проте показники переможців перегонів тут все ж були нижчими, аніж в інших столичних округах. Леонід Ємець, який балотувався від "Народного фронту", покращив результат, набравши 37,7%. Його головною суперницею була адвокат Олександра Павленко, яку підтримував "Блок Порошенка". Згодом пані Павленко працюватиме першим заступником міністра охорони здоров'я Олександра Квіташвілі.У 2016 році вона повернулася до адвокатської практики. Ярослав Діденко, попередній суперник Ємця, цього разу самовисуванець, посів третю позицію. П'ятим став комуніст Гліб Гмиря лише з 3,7%.

Зараз помітно, що Леонід Ємець дрейфує в бік "Батьківщини", яка у соцопитуваннях демонструє найвищі рейтинги. Можливо, у "фронтовика" є плани потрапити до партійного списку Юлії Тимошенко, і тоді Печерський округ звільниться. Також подейкують, що певні політичні сили розглядають пізнаваного депутата як конкурента меру Києва Віталію Кличку на місцевих виборах 2020 року. Хоча, знову ж таки, це лише чутки.

Довідка: На виборах 1998 року цей округ мав інший номер – 223-й. Він називався Старокиївським, тоді у Києві був такий район. Також іншими були й межі округу – більша частина Печерського району, Старокиївський район і південно-східна частина Шевченківського району. У 2002 році округ отримав 217 номер, до його складу включили наближену до центру Києва частину Голосіївського району.

У 2006 і 2007 роках, коли вибори відбувалися лише за партійними списками, в один округ об'єднали Печерський і Шевченківський райони. Він отримав 218-й номер. 221-й номер та нинішні межі за округом закріпилися на виборах 2012 року.

На президентських виборах 1999 року округ мав 223-й номер, з 2004-го року – 219-й.

Особливістю президентських виборів на окрузі було і залишається те, що тут виборці незмінно дають значну підтримку кандидатам не від націонал-демократичного табору. У 2004 році переміг Віктор Ющенко, проте за Віктора Януковича проголосувало майже 24%. І це після Помаранчевого майдану. У 2010-му перше місце отримала Юлія Тимошенко, але Януковича підтримали рекордні для столиці 32% виборців. Навіть на президентських виборах 2014-го показники Петра Порошенка тут були нижчим, аніж в цілому по Києву.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №221)
1998 рік	Леонід Косаківський – 12,16%	Олег Грачов – 11,9%
2002 рік	Станіслав Сташевський - 16,24%	Георгій Веремійчик – 12,96%
2012 рік	Леонід Ємець - 30,52%	Ярослав Діденко - 20,24%
2014 рік	Леонід Ємець - 37,70%	Олександра Павленко - 21,96%

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №221)
1998 рік	Комуністична партія України (15,68%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (10,02%) Народний Рух України (9,97%) Партія зелених (7,38%) Партія "Наша Україна" (партія "Реформи і порядок") (6,05%) Виборчий блок "Вперед, Україно! " (5,79%) Виборчий блок "За правду, за народ, за Україну!" (5,56%) Народно-демократична партія (5,05%)
2002 рік	Виборчий блок "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (24,19%) Виборчий блок Юлії Тимошенко (14,72%) Комуністична партія України (10,78%) Виборчий блок "Єдність" (7,90%) Виборчий блок "За єдину Україну! " (6,70%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (5,52%) Соціалістична партія України (5,24%)
2006 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №218) Блок Юлії Тимошенко (33,88%) Блок "НАША УКРАЇНА" (16,30%) Партія регіонів (13,52%) Соціалістична партія України (5,87%) Комуністична партія України (4,21%)
2007 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №218) Блок Юлії Тимошенко (39,37%) Партія регіонів (17,59%) Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" (16,71%) Блок Литвина (6,77%) Комуністична партія України (6,44%)
2012 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №221) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (28,20%) Політична партія "УДАР" (23,63%) ВО "Свобода" (18,11%) Партія регіонів (14,88%) Комуністична партія України (8,90%)
2014 рік	ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" – (22,79%) Об'єднання "САМОПОМІЧ" (22,31%) Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" (16,03%) ВО "Свобода" (7,04%) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (5,05%)

Президентські вибори

1999 рік	Леонід Кучма – 64,99%	Петро Симоненко – 25,84%
2004 рік	Віктор Ющенко – 71,44%	Віктор Янукович – 23,80%
2010 рік	Юлія Тимошенко – 57,74%	Віктор Янукович – 32,32%
2014 рік	Петро Порошенко – 61,93%	Юлія Тимошенко – 9,15%