Округ №91: Від українофоба Табачника до "підпільного корейка" Сольвара

Захід Київщини віддає перевагу кандидатам, які вміло "їздять по вухах"

Округ №91: Від українофоба Табачника до…

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №91

Центр – місто Макарів Київської області

Опис меж: місто Фастів, Макарівський, Фастівський райони, частина Києво-Святошинського, частина Сквирського районів

Орієнтовна кількість виборців – 149 227

Кількість виборчих дільниць - 165

Місцезнаходження ОВК – Київська обл., смт Макарів, вул. Фрунзе, 27

Незважаючи на те, що центром округу є районний центр Макарів, а раніше була Володарка, визначальною складовою округу є Фастів. Це велике місто обласного значення з розвинененим промисловим сектором. Фастів, який за чисельністю населення чи не вп'ятеро переважає Макарів, нині налічує близько 50 тисяч мешканців. У сфері промислового виробництва входить до десяти найбільших за обсягами виробництва регіонів Київської області. Одне з найбільших підприємств – пивзавод з холдингу "Оболонь".

Також Фастів є ключовим транспортним вузлом і у місті розташовано 12 залізничних підприємств і організацій, які забезпечують роботою близько 5 тисяч містян.

Інші населені пункти округу, включаючи і селище Макарів, є орієнтованими на сільське господарство з уклоном у вирощування зернових та зернобобових.

Довідка: Округ з центром у Макарові у нинішніх його межах з'явився у 2012 році. На виборах 1998 та 2002 років округ, який включав Фастів та Фастівський район, мав центр у Володарці. А Макарів був включений до іншого округу. У 2006-2007 роках округ включав Фастівський та Макарівський район (без Сквирського та Києво-Святошинського.

На президентських виборах-99 округ включав Фастів з районом, Володарський, Сквирський та Тетіївський райони. А вже з виборів 2004 року отримав відносно стабільні, наближені до нинішніх меж 91-го округу, кордони: Фастівський та Макарівський райони з вкрапленнями дільниць Сквирського району.

Президентські вибори

Макарів і Фастів на президентських виборах голосували традиційно для центральної України. У 1999 році тут Леонід Кучма вдвічі випередив свого "червоного" конкурента Петра Симоненка: 62% проти 30%.

У 2004 році перевага Ющенка над Януковичем була очевидною і в першому, і в другому, і в третьому турах. В третьому Ющенко набрав 83%, а Янукович задовольнився 13-ма.

У 2010-му фастівчани підтримали Тимошенко. Їй вдалося отримати в окрузі майже 69%. Варто зазначити, що Янукович з моменту своєї катастрофічної поразки-2004 приріс голосами і набрав майже 25%.

У 2014-му виборці округу зробили Петру Порошенку великий аванс, віддавши вже у першому турі за нього 65%. І цей результат був вищім, аніж його результат по Україні вцілому.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №91)

1999 рік. II тур

Леонід Кучма – 62,54%

Петро Симоненко – 30,11%

2004 рік. III тур

Віктор Ющенко- 83,27%

Віктор Янукович – 13,33%

2010 рік. II тур

Юлія Тимошенко – 68,80%

Віктор Янукович – 24,41%

2014 рік

Петро Порошенко – 64,75%

Юлія Тимошенко – 11,93%

На партійних виборах кінця 90-х років мешканці Київщини підтримували "червоні" партії. Загальний результат комуністів, а також прогресивних та традиційних соціалістів, склав близько половини всіх голосів.

Натомість вже у 2002 році на перше місце вийшов блок Ющенка "Наша Україна", який зібрав врожай у 22,33 відсотки голосів. Соціалісти "схудли" на третину порівняно з попередніми виборами 1998 року. Комуністи – більше, ніж вдвічі.

В середині "двотисячних" Київщина була оплотом Блоку Тимошенко. У 2006-му за БЮТ в окрузі проголосували 42% виборців. А у 2007-му – цифра виросла майже до 49%.

Натомість у 2012-му виборець "охолов" до Тимошенко і віддав перше місце Кличку з його "УДАРом" (30,77%), тоді як "Батьківщина" змушена була задовольнитись 29-ма відсотками.

У 2014-му партія звільненої з тюрми опозиціонерки ледь перетнула позначку у 6%. Натомість у струменях любові виборців почали зігріватись "Народний фронт" (28%) та БПП (27%).

Нині ж, напередодні виборів-2019, знову підростає любов до Тимошенко, що робить її одним з претендентів на перемогу в окрузі.

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №91)

1998 рік

Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 24.21%

Комуністична партія України - 21.90%

Народний Рух України - 7.82%

Прогресивна соціалістична партія України - 5.78%

Народно-демократична партія - 4.85%

Партія Зелених України 4.71%

Народна партія (Народна аграрна партія України, Аграрна партія України) - 3.04%

2002 рік

Виборчий блок політичних партій "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 22.33%

Соціалістична партія України - 17.76%

Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" - 14.35%

Комуністична партія України - 9.14%

Виборчий блок політичних партій "Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 7.52%

Соціал-демократична партія України (об'єднана) - 5.45%

2006 рік

"Блок Юлії Тимошенко" - 41.85%

Блок "НАША УКРАЇНА" - 11.62%

Соціалістична партія України - 10.49%

Партія регіонів - 10.38%

"Народний блок Литвина" - 3.09%

2007 рік

"Блок Юлії Тимошенко" - 48.02%

Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 16.13%

Партія регіонів - 13.27%

"Блок Литвина" - 9.22%

2012 рік

Політична партія "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" - 30.77%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 29.39%

Партія регіонів - 19.68%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 9.59%

Комуністична партія України - 4.88%

2014 рік

Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 28.00

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 26.99%

Політична партія "Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 12.71%

Радикальна Партія Олега Ляшка - 6.77%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" - 6.05%

політична партія Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 5.17%

Нині мажоритарним депутатом від 91 округу є Руслан Сольвар. Він обрався під час чергових виборів 2012 року "під дахом" партії Віталя Кличка "УДАР". А вже під час позачергових виборів 2014-го – від Блоку Петра Порошенка.

Сольвар є вельми цікавим персонажем, який, з одного боку, є бідним як церковна миша, а з іншого - дотичний до ефективного навколобюджетного бізнесу. Його родичі, зокрема і мама, є власниками численних престижних квартир у Києві і маєтків у котеджних містечках під Києвом.

За результатами розслідування, проведеного журналістами проекту "Наші гроші", виявилося, що Сольвар опосередковано контролює кілька фірм, які є "присосками" до державних тендерів. За даними журналістів, нардеп заробляє, зокрема, на тендерах на перевезення вугілля для "Центренерго".

Сольвар користується розкішними авто і нерухомістю. Натомість щорічно здає практично порожню декларацію. Так, в електронній декларації за 2015 рік нардеп зазначив, що з 2012 року знімає квартиру площею 63 м² в Фастові Київської області. Але сусіди повідомили журналістам, що Сольвар там не проживає, а справжня господиня квартири просто працює на депутата.

Не менш цікавими є й попередники Сольвара по округу. Так, у 2002-му тут переміг заступник голови Державної податкової служби Миколи Азарова Григорій Бондаренко, який дослужився до цієї поважної посади, почавши у 61 році касиром Мисайлівської сільради на Київщині.

Нещодавно прізвище Бондаренка, який вже певний час перебуває на заслуженому відпочинку, прославив прокурор Анатолій Матіос. Серед тих колишніх податківців, яких так гучно затримували і звозили на гелікоптерах до Києва у травні 2017 року, був і син Григорія Бондаренка Ігор, який свого часу очолював ДПІ в Святошинському районі ГУ Міндоходов Києва.

Але ще більш захопливим персонажем є депутат, якого Фастів відправив у Раду в 1998 році. Тоді тут проголосували за майбутнього віце-прем'єра в уряді Януковича і пристрасного антиукраїніста Дмитра Табачника.

В депутатство Табачник прийшов вже з регаліями переможця, бо саме йому приписують неабиякі заслуги у перемозі Кучми над Кравчуком в 1994 році.

У своїй "зрілій" діяльності Табачник проявив себе як противник всього українського. Зокрема, під час перебування на посаді міністра освіти в уряді Азарова Табачник був ініціатором скасування пільг для книг українською мовою і скасування українського дубляжу іноземних фільмів.

У 2019-му році нам, напевне, не варто очікувати появи Табачника на своєму окрузі. Тим більше, що нині тут аж надто впевнено почувається Руслан Сольвар. І саме він буде головним претендентом на депутатський мандат – хоч би яким вбивчим не був компромат проти нього.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №91)

1998 рік

Дмитро Табачник – 24,93%

Анатолій Франчук – 12,66%

2002 рік

Григорій Бондаренко – 32,73%

Леонід Ходаківський – 14,44%

2012 рік

Руслан Сольвар – 51,62%

Любов Онищук – 18,66%

2014 рік

Руслан Сольвар – 50,96%

Богдан Хмельницький – 13,22%

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook