Стародавній Київ: легендарна гора Щекавиця з висоти пташиного польоту

Відразу за Подолом, огинаючи його з південного заходу, розміщувалися витягнуті в одну лінію три гори: південна найближча до літописної "Гори" (пізніше вона дістала назву Андріївської або Старокиївської) — Замкова гора (Киселівка, Фроловська гора); далі, на північний захід, — Щекавиця, а за нею, найвіддаленіша від Дніпра, — Хоревиця (Юрковиця, Йорданські висоти), повідомляє Depo.Київ.

Так, це гора одного з трьох братів-засновників Києва — Щека.

Літопис під 1151 роком згадує Щекавицю як фортецю при захисті Києва від зазіхань Юрія Долгорукого. Перед татаро-монгольською навалою Щекавиця являла собою заселену околицю стародавнього Києва. Після набігів із пожежами і руйнуваннями спорожнілу землю уподобали хлібороби: на пласкій вершині вирощували хліб, внизу були виноградники.

До XV століття Щекавиця і прилеглі до неї пагорби були укріплені.

Щекавиця зберігає ще давнішу пам'ять про наших предків.

Біля підніжжя гори розміщені слов'янські поховання передхристиянської доби VIII — IX століть. За однією з версій, саме тут гадюка "вкусила" Віщого Олега.

На самій горі, за легендами, і був похований Віщий Олег: