Стильний "володар мітли" Києва: Я підмітаю двір і рівняюсь на фотомоделей

Впродовж останніх п’яти років Олександр прибирає територію на Печерську у класичному костюмі. Він мотивує людей, створює гарний настрій та показує на власному прикладі, як можна прикрашати свою працю

Стильний "володар мітли" Києва:  Я підмі…

Щодня він зустрічає киян посмішкою, жінкам говорить компліменти, а сам працює у модному піджаку, лакових туфлях, білосніжних рукавичках та шляпі. Стиль довершує метелик. На зустріч із журналістами Depo.ua він їх взяв два, аби підібрати кращий. Олександр раніше працював водієм маршрутки. Ще тоді кияни запам’ятали його за вміння створювати настрій. Пасажирам роздавав цукерки, читав вірші та просто міг поговорити на будь-які теми. Зараз Олександр щоранку наводить лад в одному з дворів на столичному Печерську. Терпіти не може, коли його називають двірником. Елегантний та імпозантий, він говорить, що двір – це подіум, а своїм іміджем він привертає увагу туристів-іноземців, які завжди помічають деталі в одязі.

Олександр впевнений, що правильно розпочатий день є запорукою успіху у всіх сферах життя. Відчуває свій внесок у позитивний настрій киян, які, поспішаючи вранці на роботу, помічають його і починають посміхатись.

Привертає увагу Олександр не лише зовнішністю, а й мітлою. Довжина її  - понад 5 метрів, вага – біля 2 кг. Незважаючи на пенсійний вік, орудує чоловік нею вправно. На додачу, має перевірені лайфаки щодо того, як тримати себе у формі: налягає на часник, лимони, імбир і постійно знаходиться в русі.

фото: Depo.ua

Підготувати людину до роботи – це головне

- Олександр, скільки років ви прибираєте двір і чи постійно виходите на роботу у парадному костюмі?

- Працюю так з 2015 року, коли пішов з посади водія маршрутки. Я почав займатись прибиранням території, прикрашати своїм дрес-кодом простір, який я прибираю і сам Київ. Я міняю свій одяг, маю свій стиль. Я подивився що так роблять за кордоном, тож і нам треба все робити гарно. Треба своїм стилем зацікавлювати туристів. Вони ходять по Києву, бачать, як люди одягнені. Тож, я виходжу, як на подіум.

- Ви хочете своїм іміджем підтримати Київ?

- Так, я піднімаю людям настрій. Можу рукою помахати, сказати гарні побажання зранку. Жінці можна сказати, яке в неї чудове плаття, піджак, взуття. Це викликає посмішку. Коли людина приходить на роботу у пінесеному настрої – вона вже налаштована на потрібний лад і  працює без помилок. Підготувати людину до роботи – це головне.

- З чого починається ваш день?

- Все залежить від обставин, від погоди. Від того, з ким я буду спілкуватись. Важливо підготувати форму, аби це подобалось людям.

- Коли ви не спілкуєтесь з журналістами, теж працюєте в костюмі?

- Звісно. По-іншому ніяк. Перехожі про мене розповідають своїм знайомим. Вони відчувають, що день задався.

- Скільки у колекції зараз маєте костюмів та метеликів?

- Метеликів у мене багато. Я навіть взяв запасний, про всякий випадок. В мене їх ціла коробка. Буває, що їх дарують, бувало, сам шив – шукав в інтернеті, як їх шити. Я маю швейну машинку, на якій підшиваю костюми. Трапляється, хтось віддає одяг, я приймаю і підганяю під себе. Друзі допомагають одягом. Один африканець мені ковбойські чобітки продав за 200 гривень, шкіряні. Підійшли. Фраки, смокінги також підшукую. Гарного кольору знайти не просто. 

- У фраці прибираєте двір на свята?

- Все за настроєм. Головне – не бути казкарем, а бути чарівником. Показати на власному прикладі людям, що в житті треба бути людиною.

- Якщо ви так всіх надихаєте, то що служить натхненням саме вам?

- Я читаю Біблію, звідти черпаю корисні знання.

- Тобто, головне – віра?

- Так. Головне – виконувати заповіді, а не так, як буває, що людина кладе руку публічно на Біблію, де написано "не кради". А потім чинить навпаки.

В роботі - як у спорті

- Як працюєте взимку, коли холодно?

- Ставлюсь до роботи, як до фітнесу. Якщо сніг, то головне – правильно дихати. Вдих – удар лопатою, а на видосі – відкидаю сніг. Це як спорт.

- Ви, напевно, дуже подобаєтесь жінкам. Чи часто вони перші проявляють увагу у вашу сторону?

- Жінки люблять красу. Вони люблять доглянутих чоловіків. Я завжди реагую на прекрасні слова на свою адресу. Жінки часто кажуть щось приємне від душі. Я, звісно, посміхаюсь у відповідь, але кажу, що мені потрібно виконувати свої обов’язки.

- Ваше серце вже зайняте?

- У мене господиня дуже серйозна.

- Це ваша жінка?

- Так. Вона зі мною почуває себе щасливою. Говорить, що до мене у неї був чоловік, який пив. Але я не п’ю. Вона раніше запитувала, що зі мною. Та я відповідаю, що просто не хочу помирати передчасно. Якщо рибку вкинути у банку з горілкою – вона ж помре.

- У вас дуже стильна борода. Підстригаєте у барбершопі?

- Самостійно. Я маю машинку.

- У іміджі ви когось наслідуєте?

Я рівняюсь на фотомоделей. Тих, які мають багато переглядів на відео в Інтернеті, по 810 мільйонів. Але ідолів у мене немає. Мені подобається Анна Делло Руссо ("вільний" редактор, креативний консультант японського Vogue, яка колекціонує модні речі та ювелірні прикраси – Ред.). Мені подобається як вона розбирається у гудзиках, нитках, тканинах, кольорах. Вона дуже розумна та сильна.

- Як колеги комунальники ставляться до вас?

- Як то кажуть: вільному – воля, врятованому – рай. Якщо людині подобається – це чудово. Якщо не подобається – ну і нехай.

Мітла пана Олександра має довжину понад 5 метрв та важить біля 2 кг

На думку Олександра, головне у життя – не бути казкарем, а бути чарівником

- Є такі люди, які не розуміють вашого стилю?

- Колись сусідка побачила мене у білих брюках, в іншому піджаку, геть іншій сорочці, метелику – все на мені тоді було іншим.  Так я пішов прибирати. Сусідка придралась. Але я вже не зважаю на таке.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"