В Києві націоналісти запалили смолоскипи на честь Степана Бандери (ТРАНСЛЯЦІЯ)

У суботу, 1 січня, у Києві пройде традиційна щорічна смолоскипна хода на честь 113 річниці з дня народження провідника ОУН Степана Бандери.

Про це повідомляє Depo.Київ.

У парку Шевченка зібралися сотні людей з червоно-чорними  та національними стягами, прапорами Національного корпусу, ВО "Свобода".

Збір учасників ходи розпочався о 17:00 в парку Тараса Шевченка біля пам’ятника поетові. Сама ході стартує о 18:00.

Маршрут ходи: вул. Володимирська — бульвар Тараса Шевченка — вул. Хрещатик — Майдан Незалежності.

За словами організаторів, активісти планують дійти до Офісу президента і там вимагатимуть надати звання героя України сотнику УПА Мирославу Симчичу.

Довідка: 1 січня 2022 року відзначається 113-річчя лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Степан Бандера – український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б, борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Народився у 1909 році в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині. Він став відомим через політичні замахи проти представників польської влади. У 1936 році Бандеру засудили в Польщі за членство в Організації українських націоналістів (ОУН) і організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького, який проводив жорстокі акції проти українського населення.

Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року.

5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську в'язницю. У документі йшлося і про співпрацю з нацистською Німеччиною, яка під проводом Гітлера мала б допомогти Україні визволитися від московської окупації. Спершу німці загравали з Бандерою, але влітку 1941 року його заарештувало гестапо за відмову відкликати Акт про державність. 

З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен у бункері "Целленбау". У вересні 1944 року його звільнили й запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію та на співпрацю не погодився.

Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.

Бандера став суперечливою постаттю, особливо на міжнародній арені.

Чимало українців ставляться до Бандери як до героя визвольної боротьби, інші називають його "нацистським прислужником". Польща та Ізраїль наполягають, що послідовники Бандери брали участь у брутальних етнічних чистках, від яких загинули тисячі поляків і євреїв. Москва розглядала Бандеру як заклятого ворога. Радянська, а пізніше російська пропаганда створили з нього символ боротьби проти Кремля.

У 2010 році президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв Бандері звання Героя України. Через кілька місяців, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд скасував цей указ. Суд пояснив це тим, що звання Героя можна присвоювати лише громадянам України.

Починаючи з 2007 року тисячі прибічників партії "Свобода" щороку відзначають річницю з дня народження Степана Бандери, влаштовуючи 1 січня в центрі Києва смолоскипну ходу.

Нагадаємо, торік на смолоскипну ходу у Києві вийшли близько півтори тисячі учасників. Вони пройшли центром міста і на Майдані Незалежності вшанували пам'ять Степана Бандери хвилиною мовчання. Акція обійшлася без порушень.