Як метро і автобуси заберуть у киян по 100 додаткових гривень

Вже з 15 липня вартість однієї поїздки у автобусах, тролейбусах, трамваях та фунікулері становитиме чотири гривні. А от разовий проїзду у метрополітені зросте у ціні до п'яти гривень. Загалом подорожчання проїзду наче і не критичне, але це з якого боку подивитися.

Візьмемо для прикладу середньостатистичну київську сім'ю, де працюють два дорослих – чоловік та дружина. Більша частина киян користується двома видами транспорту, щоб дістатися на роботу. Скажімо, це буде метро і автобус, чи тролейбус. Наразі така дорога в обидві сторони затягне на 14 гривень на день. А от після подорожчання вартості проїзду з 15 липня це вже буде 18 гривень. Тобто, плюс чотири гривні кожного робочого дня, яких у місяці трохи більше 20. Таким чином, за робочий місяць набігає вже додаткових 80-100 гривень, а з двох працюючих дорослих вже 160-200 гривень. Для прикладу, ця сума дорівнює двом кубам гарячої води, яку постійно економлять кияни через її високу вартість.

Є ще побоювання, що після підвищення вартості проїзду у автобусах, тролейбусах і трамваях такий самий "сюрприз" для киян захочуть зробити також і маршрутники. Хоча буквально кілька місяців тому на більшості маршрутів вартість проїзду й так підскочила на гривню. Та коли це зупиняло власників жовтих бусів? Вони ладні знаходити будь-які причини, аби хоч кожного місяця підвищувати вартість своїх послуг. Хоча з кожним наступним підвищенням вартості проїзду маршрутники обіцяють чи не європейський сервіс у своїх бусах, але усе це залишається лише словами. Наразі вартість проїзду у автобусі удвічі відрізняється від вартості квитка у маршрутці - три та шість гривень. Після підвищення ціни на проїзд у автобусах і тролейбусах ця різниця скоротиться і ось на цьому можу "грати" власники бусів, мовляв, потрібно знову зробити різницю вартості у 100%, а тоді одна поїздка на маршрутці може бути сім-вісім гривень.

Розглянемо обгрунтування столичною владою підвищення вартості проїзду у муніципальному транспорті за останні 10 років. Наприклад, у 2008 році за цим рішенням взагалі стояла Київрада. Тоді депутати буквально рекомендували виконавчому органу міськради – Київській міськдержадміністрації – підвищити вартість проїзду у метро і наземному транспорті до двох гривень. Зрештою КМДА з радістю дослухалася до цієї рекомендації і затвердила вартість проїзду у метро на рівні двох гривень, а у автобусах, тролейбусах і трамваях – 1,5 гривні. Головною причиною такого стрибка у тарифі чиновники тоді назвали те, що вартість проїзду не переглядалася фактично вісім років, з 2000-ого року, а за цей час усе подорожчало: пальне, запчастини і комунальні послуги.

Наступне підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті "наздогнало" киян на початку 2015 року. За кілька місяців до того мер Кличко заявив, що, наприклад, проїзду у метро подорожчає через те, що необхідно платити зарплатню працівникам підземки, будувати нові станції та здійснювати ремонт вагонів. І вже у лютому 2015 року вартість однієї поїздки у метро підскочила з двох до чотирьох гривень. Щоправда, з того часу немає жодного натяку на відкриття хоча б однієї станції метрополітену. Остання станція була відкрита ще восени 2013 року, а наступну обіцяють лише за кілька років. До речі, тоді ж, у лютому 2015 року, разом з вартістю проїзду у метрополітені підскочила плата і за проїзд у наземному транспорті – з 1,5 гривні до трьох.

Минуло трохи більше двох років і столична влада знову зажадала підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Загалом у проміжок часу від початку лютого 2015 року до середини літа 2017 року ціна на проїзд у автобусах, тролейбусах і трамваях зросте з 1,5 гривні до чотирьох гривень, а це практично втричі. Такий самий ріст очікує на метро. Менше ніж за два з половиною роки вартість жетона зросте з двох гривень до п'яти.

Навіть у скрутні 1990-ті влада міста не йшла на такі кроки, адже, наприклад, наприкінці 1996 року вартість проїзду у наземному транспорті чиновники встановили на рівні 30 копійок. Лише у 2000 році один талончик почали продавати за 50 копійок. Тобто, за чотири роки зафіксований стрибок вартості талону менш ніж удвічі.

Обгрунтування влади про нинішнє подорожчання вартості проїзду схожі на попередні: підвищилася вартість електроенергії, комунальних послуг та запчастин, а ще додалося підвищення мінімальної зарплатні. Хіба що серед причин немає пункту, що вже дуже давно не переглядалися тарифи на проїзду у міському транспорті, тому що з моменту останнього подорожчання минуло лише трохи більше двох років.

Та схоже, столична влада вже почала готувати киян до нового підвищення вартості талонів та жетонів, ще не запровадивши анонсоване збільшення вартості проїзду у метро до п'яти гривень, а у наземному транспорті – до чотирьох гривень. У мерії вже почали казати, що реальна вартість однієї поїздки у автобусі чи тролейбусі має становити 6,9 гривень, а метро – 6,64 гривні. Тому не факт, що наступного року влада міста не надумає знову зробити киянам "сюрприз" у виглядів підвищення тарифі на проїзд.