Без жетонів: На скільки мільйонів обдеруть киян у столичному метро

У столичному метрополітені продовжують проводити досліди над пасажирами, які досі користуються жетонами. Якщо раніше у касі метро можна було придбати фактично необмежену кількість жетонів, то навесні їхню кількість зменшили до двох одиниць. А з 15 липня у підземці вирішили піти ще далі і тепер в одні руки продають лише один жетон.

Інколи таке нововведення доходить до маразму. Наприклад, у метро заходить чоловік та дружина. І замість того, щоб чоловік "пригостив" дружину жетоном, вона сама має стояти у черзі, щоб сплатити за проїзд. А якщо це сім'я з чотирьох людей, то за логікою керівництва метрополітену кожен член сім'ї повинен відстояти у черзі, щоб придбати жетон.

На практиці усе це породжує лише величезні черги у каси метро, адже замість однієї людини з сім'ї до каси будуть стояти усі четверо, а замість жетонів на всі заплановані поїздки буде купуватися лише один. При цьому немає жодного документу, який би регламентував зменшення продажу кількості жетонів на одного пасажира. За словами радника начальника метро Наталки Макогон, вони діють в рамках програми "Автоматизація", яка має на меті просто привчити пасажирів користуватися автоматами, які дають змогу придбати "право" на проїзд.

Разом з тим, на більшості станцій метро Києва тепер немає автоматів, які "їдять" по 20 гривень, видаючи жетони. Раніше в такому автоматі можна було придбати п'ять жетонів, коли вартість проїзду коштувала чотири гривні. Тепер, коли жетон коштує п'ять гривень, в таких автоматах можна було б придбати чотири жетони. Але на заміну цим пристроям прийшли автомати лише на п'ять та десять гривень, що, знову ж таки, лише ускладнює процес купівлі жетонів. При цьому пасажиру, який не має дрібних купюр, у будь-якому випадку доведеться йти до каси на станції, щоб придбати жетон.

Проте останнім часом черги на станціях такі, що взагалі зникає бажання користуватися підземкою. Усе через те, що на багатьох станціях замість двох кас працює одна. Навіть у години пік центральні станції "вишиковують" у чергу десятки пасажирів, які хочуть просто придбати жетон. І увесь цей дивний "атракціон" лише заради того, щоб відбити у пасажирів бажання купувати жетони.

У метрополітені вже запланували, що до кінця року цей спосіб разової поїздки взагалі зникне, як такий. Так, 20 липня стало відомо, що на початку серпня на одній станції столичного метро – "Кловська" – взагалі не можна буде купити жетони. Цю станцію обіцяють повністю автоматизувати для пасажирів. Тобто за допомогою банківської карти можна буде придбати проїзний чи просто поповнити картку метро на певну кількість поїздок. Але головна "фішка" автоматизації полягає в тому, що разова поїздка буде здійснюватися не за допомогою звичного жетону, а за спеціальним квитком з QR-кодом.

Радник начальника столичного метро Наталка Макогон у коментарі Depo.Київ розповіла, що на станції "Кловська" модернізують турнікети. На них облаштують спеціальні пристрої, які зможуть "читати" квиток з QR-кодом. Також тут встановлять нові автомати для продажу суперквитків. Його можна буде придбати за готівку чи за допомогою банківської карти.

Термін дії новітнього паперового квитка – з моменту купівлі і до закриття станції. Тобто наступного дня цей квиток вже можна викинути у смітник. Ті ж жетони діють необмежений час: хоч місяць або рік.

Звичайно, усе це задоволення не з дешевих. На сайті закупівель "Prozorro" навіть є тендер на придбання такої апаратури. Згідно тендерної документації, фірма-переможець має модернізувати існуючі турнікети на станції "Кловська". Зокрема, потрібно видалити жетоноаналізатор в трьох автоматичних контрольних пунктах, тобто – турнікетах на станції. Після цього фірма-переможець тендеру має встановити і підключити сканер QR-коду в тих самих трьох турнікетах. А ще треба замінити лицьові панелі даних пристроїв. Крім того, знадобиться доопрацювати програмне забезпечення турнікетів, щоб вони змогли приймати квитки з QR-кодом.

У грудні минулого року даний тендер виграла така собі фірма "КС-МЕХАТРОНІКС". На початку січня метрополітен уклав з нею угоду на переобладнання трьох турнікетів. За це задоволення у підземці заплатили 413 тис. гривень. Тобто майже по 140 тис. гривень за один турнікет.

На тому ж сайті "Prozorro" є тендер, згідно якого метрополітен має закупити програмне забезпечення системи оплати проїзду за разовими квитками з QR-кодом на станції "Кловська". Фактично, це програми для переведення автоматів в режим продажу саме цих квитків з QR-кодом. Усе це програмне забезпечення коштує 480 тис. гривень. І на початку липня на сайті закупівель з'явилося оголошення про намір метрополітену укласти договір з фірмою "Інтелектуальні фінансові технології" на поставку цього програмного забезпечення.

Тому, фактично, переобладнання однієї станції під роботу квитків з QR-кодом вартувало метрополітену майже мільйон гривень. Усе це – пілотний проект, але в метрополітені вже не приховують, що якщо усе вдасться, то новітнє обладнання встановлять на усіх станціях, яких нараховується у столичній підземці аж 52. Більше того, якщо у метрополітені налаштовані до кінця року повністю викорінити жетони, то саме квиток з QR-кодом має прийти на заміну. Таким чином, запровадження QR-квитка по усьому метрополітену може коштувати близько 50 млн. гривень, а то й більше – враховуючи, що на багатьох станціях є по сім-вісім турнікетів, які потрібно переобладнати. І такі гроші у підземці готові витрачати лише заради одного – викорінити жетони. Мовляв, уся Європа вже давно не користується ними.

Не слід забувати, що вже котрий рік команда мера Кличка обіцяє запровадити єдиний електронний квиток в усьому громадському транспорті. Втім, чиновникам щось постійно заважає, і запуск єдиного квитка вже кілька разів відкладали. І буде дуже фінансово витратно, якщо, припустимо, усі станції обладнають пристроями для "читання" суперквитків з QR-кодом, а потім виявиться, що вони не можуть "ужитися" з новими системами для єдиного електронного квитка.

Згадаймо лише, як у 2013 році у 100 столичних автобусах встановили 400 електронних суперкомпостерів. Тоді ця втіха вартувала "Київпастрансу" 2,7 млн. гривень. Але восени 2016 року комунальники заявили Depo.Київ, що існуючі електронні компостери будуть працювати, поки їх не замінять при впровадженні у громадському транспорті Києва нової автоматизованої системи оплати проїзду. Тобто жовті електронні компостери, по суті, були встановлені для краси. І ця краса обійшлася майже у три мільйони бюджетних гривень. Тому схоже, у Києві запровадження усіляких новітніх технологій – улюблена тема чиновників.