Як "Київпастранс" викинув на вітер три мільйони заради красивої цяцьки

Понад три роки тому у київських автобусах почали встановлювати електронні компостери. Жовті коробки в салоні громадського транспорту спочатку викликали у пасажирів здорове зацікавлення, і ледь не кожен бажав закомпостувати квиток саме у такому пристрої.

Чиновники обіцяли з часом обладнати валідаторами – друга назва електронних компостерів – весь рухомий склад "Київпастрансу", тобто автобуси, тролейбуси та трамваї. У мерії тоді вихвалялися, що це – перший крок до запровадження у громадському транспорті Києва єдиного електронного квитка – його обіцяли впровадити у 2014 році. Нині на дворі кінець 2016-го, але ні про який єдиний квиток досі не йдеться.

Ще на самому початку новітні валідатори інколи "глючили" і не "пробивали" квитки. У "Київпастрансі" тоді усе списували на тестовий режим, мовляв, згодом усе буде працювати на 100%. Схоже, тестовий режим, м'яко кажучи, затягнувся. Адже зараз компостери часто або взагалі не працюють, або вказують на талоні неправильні дані – тобто працюють некоректно.

Під час компостування пристрій має залишати на квитку бортовий номер автобусу, а також дату і час компостування. Але це в теорії. На практиці ж варто бути готовим до того, що на прокомпостованому талоні  буде зовсім інше число. Причому неправильні дані будуть "забиті" одразу на кількох компостерах у салоні автобусу. Через це сумлінний пасажир може потрапити у ситуацію, коли доведеться пояснювати контролерам, чому на талоні вибитий день, який був ще минулого тижня. Як переконувати, що за цим талончиком він ще не їздив.

Власне, весь час з моменту встановлення електронних компостерів усі кондуктори автобусів, в яких є валідатори, під час продажу квитків пасажирам пропонують компостувати талон ручним механічним пристроєм. Або ж кияни самі йдуть до кондуктора, коли валідатор "глючить". Хоча три роки тому планувалося, що механічні компостери взагалі відійдуть у минуле – разом з кондукторами.

У "Київпастрансі" усе списують на те, що компостери працюють вже понад три роки в інтенсивному режимі в умовах жорстких механічних та температурних навантажень. Через це електронні пристрої виходять з ладу та потребують ремонту. Керівництво комунального підприємства запевняє, що компостери навіть ремонтуються – за заявами водіїв. Судячи з того, що проблемних валідаторів останнім часом помітно побільшало, роботи в ремонтників багато – не встигають.

А тепер ціна питання. На четвертий рік "впровадження електронного квитка" громадський транспорт так і не обладнано пристроями контролю, хоча у мерії, нагадаємо, обіцяли це зробити ще у 2014 році. У "Київпастрансі" Depo.Київ повідомили, що, наприклад, у 2013 році у 100 автобусах було встановлено 400 валідаторів, і на це комунальне підприємство витратило майже 2,7 млн. гривень. Тобто, один електронний компостер обійшовся у близько 6750 гривень – для порівняння, приблизно стільки зараз коштує портативний касовий апарат.

Далі – більше. У "Київпастрансі" кажуть, що існуючі електронні компостери будуть працювати, поки їх не замінять при впровадженні у громадському транспорті Києва нової автоматизованої системи оплати проїзду. Наразі тривають роботи над її впровадженням. Тобто жовті електронні компостери, по суті, були встановлені для краси. Пристрої так і не стали потрібним механізмом в системі єдиного електронного квитка і не стануть такими в май бутньому – в "Київпастрансі" цього навіть не планують. І уся ця цяцянка, яку незабаром планують заміняти на нову, обійшлася киянам у мільйони гривень.