По вулицях – на гідроциклах: Як штормить і заливає Україну

Сказати, що початок літа видався дощовим – це нічого не сказати. Ще з кінця травня Україну буквально заливає, і то одне, то інше місто потрапляє у стрічки новин, як чергова "Венеція" (хоча ми б наполягали, що Вилкове, – ред.) не за власним бажанням. Поки українці жартують про "95 березня", Depo.ua згадує, кому вже дісталось, і хто "прийняв душ" особливо вражаючо.

Чи не першою водний удар прийняла на себе столиця – ще 18 травня Київ накрило потужною зливою із градом, деякі вулиці традиційно "попливли", утворились довжелезні затори. Втім, це, можна сказати, була тренувальна тривога, адже Київ переживав і куди більші потопи. Навіть оболонські напівпідземні переходи, які вже кілька років перетворюються на басейни, цього разу витримали.

Наступного дня водні звіти прийшли вже зі Львівщини. Наприклад, у Червонограді місцями підтопило навіть оселі, а на деяких перехрестях і новоутворених ставках потопли автівки.

Найцікавіше почалось вже в самому кінці весни: країну почало заливати, 29 травня потужні зливи прокотились окупованим Кримом. Там, звісно ж, хотіли б, щоб вода була з Дніпра, але вже довелось мати справу з небом. Небо було щедрим: в районі Залізничного вокзалу в Сімферополі машини ледь не плавали, вулицями неслись потужні брудні потоки. Це, звісно ж, вселяє в окупантів надію, що щось перепаде і пересохлим кримським водосховищам, проте метеорологи, попри зливи, чомусь песимістичні. Кажуть, опадів було насправді мало, і сховища продовжують міліти стаханівськими темпами.

Слідом в новинних стрічках дуже переконливо прохлюпав Житомир. Він вразив калюжами по коліна, які, проте, тільки потішили деяких місцевих мешканців. Вони подіставали матраси і навіть гідроцикли, бо ж коли ще випаде нагода пронестись посеред вулиці на хвилях.

В останній день весни дощові новини прийшли з Закарпаття. Останнє в цей сезон взагалі періодично потрапляє в звіти постраждалих від стихії. Цього разу підтопило Калуш.

Знову трохи дісталось і столиці. Але в Києві, можна сказати, стихія жаліслива. Так, прохолодно. Так, мокро. Але дощі йдуть хоч рясно, але з перервами, тож місто не змиває. Втім, як то кажуть, ще не літо. А воно себе може проявити такими зливами, що сухим не лишиться ніхто.

Наступного дня, 1 червня, дощі дістались Східної України. Цього разу "під роздачу" втрапили Дніпро та Кривий Ріг. В останньому негода ламала дерева та рвала дроти. 

В Дніпрі місцеві жартівники вирішили не втрачати час і тут же перевірили калюжі на придатність до судноплавства. Калюжі виявились цілком придатними. Щонайменше для каяків.

Загалом же місту, яке заливає досі, чимало достались. Десь залило парк, десь повалило дерева, десь обірвало дроти, десь затопило оселі.

На сусідньому Запоріжжі тимчасово потонув курортний Бердянськ. Місцеві мешканці бідкались в соцмережах, що ситуація з підтопленням вулиць повторюється з року в рік, а місцева влада нічого не робить. Місцева влада розводила руками.

Ну, а 2 червня дощі вже докотились до Донбасу. В окупованому Донецьку вулиці перетворились на ріки, вода буквально на очах змивала асфальт. Над землею добряче погуляв вітер, але апокаліптичності додавали ще й новини з-під землі, де почало заливати доведену колаборантами до плачевного стану легендарну шахту імені Засядька.

В українському Маріуполі буря повалила дерева, забила зливи та дренажні системи в руслі Кальміуса, тож рятувальникам довелось оперативно відводити водовідведення з затоплених районів. Причому лихоманило місто щонайменше три дні – перша буря перетворила місто на Венецію ще 31 травня.

Судячи з напрямку руху, невдовзі потужні дощі підуть далі на схід, але це не означає, що на території України стане сухо і, головне, тепло. Зливи продовжуються: наприклад, 3 червня у Запоріжжі за кілька годин випала місячна норма опадів. Але якщо звести прогнози метеорологів докупи, то можна впевнено сказати, що літо ще буде. Але якось потім.