Ревізія бомбосховищ та земля для висотки Войцеховського: Що розглядала Київрада під кінець року

Останнє засідання Київради, що відбулося 18 грудня, минуло досить спокійно, але все одно не обійшлося без ложки дьогтю. Депутати зібралися у залі близько 10:40 ранку, хоча засідання було заплановане на 10:00. Спочатку народні обранці розглянути питання, що залишилися ще з минулого засідання, а потім розпочали нове. Втім, майже одразу президія Київради зіштовхнулася з труднощами - не було потрібної кількості голосів для затвердження порядку денного. Тому була оголошена перерва для консультацій, а після неї секретар Київради Володимир Прокопів запропонував піти усім на обід і зібратися вже о 14:00. Тобто, фактично зранку депутати попрацювали менше двох годин і пішли на перепочинок.

Але після обіду знову виникли труднощі з ухваленням порядку денного. Одна спроба виявилася невдалою і "набрала" лише 50 голосів, а потрібно, як мінімум 61 голос. Потім питання було ще раз поставлене на голосування, і знову набрало лише 54 голоси "за". Багато депутатів заявили, що порядок денний не пройде, адже керівництво міста поводить себе не надто коректно. Мовляв, за два тижні до кінця року депутатам запропонували проголосувати за 16 цільових програм для міста, і ніхто ж не встигне заслухати доповідачів і загалом почути, як усі програми виконуються в Києві останній рік. Проте згодом, з потугами порядок денний таки прийняли.

А далі розпочалися тривалі голосування за ті самі численні цільові програми на наступні роки. Варто одразу наголосити, що найбільше грошей у наступні п'ять років отримають освітяни: депутати проголосували за те, щоб на програму освіти у столиці на 2019-2023 роки виділити 52 млрд. гривень. Проте першою була не освіта, адже спочатку депутатам запропонували заслухати директорку Департаменту культури Діану Попову, яка презентувала програму "Столична культура на 2019-2021 роки".

За цією програмою на культуру загалом мають спрямувати майже 4,3 млрд гривень. Найбільше - у наступному році: понад 1,8 млрд. На це опозиційні депутати заявили, що хотіли б заслухати звіт, як виконувалася програма з культури минулі роки. Наприклад, депутати мали претензії до вже згаданої Діани Попової стосовно того, що у Києві є сотні будинків, які мають історичне та кульутурне значення, але чомусь їх часто знищують, а на їхньому місці з'являються якісь висотки. Чиновниця заявила, що вони - тобто департамент - дуже печуться за культурні та історичні об'єкти, у тому числі і в судах. Вочевидь, це критиків влаштувало, адже за програму з культури депутати все ж проголосували.

Далі справа дійшла до проекту рішення про внесення змін до Міської цільової програми розвитку цивільного захисту міста Києва на 2017-2019 роки. Доповідав по цьому питанню начальник Управління з питань цивільного захисту КМДА Роман Ткачук. Депутати хотіли дізнатися, в якому стані бомбосховища Києва, чи є у місті система оповіщення, чи навчають дітей тому, як потрібно себе поводити під час надзвичайних ситуацій. Ткачук тут же відзвітував, що система цивільного захисту працює 24 години на добу сім днів на тиждень, а в дитсадках та школах навчають, як поводитися у надзвичайних ситуаціях. Що стосується фізичного захисту, то у Києві є більше 500 сховищ цивільного захисту, і ще на обліку є більше 4,5 тисяч найпростіших укриттів - підвали та напівпідвали, 230 підземних переходів та 300 підземних паркінгів, а також 47 поглиблених станцій метро. За словами Ткачука, усе це можна використовувати для захисту населення. Водночас в цих спорудах можна укрити 2,5 мільйона людей. Щоправда, тут слід зазначити, що столична влада, розробляючи усілякі проекти рішень, базується на тому, що у Києві проживає більше 2,7 мільйона осіб. Позаяк за незалежними оцінками ще, як мінімум мільйон осіб, живуть у столиці без жодних реєстрацій.

У свою чергу, депутати заявили, що у Києві не вистачає пожежних депо. Мовляв, тільки на Троєщині мешкає майже 400 тисяч осіб, але пожежного депо там немає, а найближче - аж на Лісовому масиві. Ще депутати визнали, що у Києві немає пожежної техніки, яка має змогу гасити пожежі на верхніх поверхах велетенських висоток в 25 і більше поверхів. Тому, згідно змін до чинної програми цивільного захисту, планується виділення коштів для відновлення парку пожежної техніки, зокрема для придбання двох пожежних автодрабин з висотою підйому від 32 до 55 метрів. Із узагальненою висотою поверху у 3 метри це від 11 до 18 поверхів.

Крім цього, у депутатів виникли питання щодо роботи сайту міської влади. На що чиновники з КМДА пообіцяли, що протягом десяти днів мають презентувати новий єдиний портал міста Києва, який об'єднає висвітлення роботи Київської міської ради та КМДА. Також стало відомо, що вже наступного тижня кияни матимуть змогу скористатися "єдиним квитком" для проїзду у громадському транспорті. Начебто система валідаторів, яку запустили на початку листопада, вже протестована і готова до роботи.

Під час розгляду цільових програм не обійшлося, як завжди, без питання забудовників та їхніх апетитів. Так, голова комісії Київради з питань містобудування Олександр Міщенко, що представляє фракцію "Солідарність", запропонував розглянути питання щодо виділення земельної ділянки на вулиці Петропавлівській, 40, житловому кооперативу задля завершення будівництва. Що було одразу розкритиковане деякими депутатами. Бо за цією адресою зводиться один з так званих "будинків Войцеховського". Судячи з усього, тепер чиновники з мерії планують надати "житловому кооперативу" більше 20 "соток" землі, забравши її з прибудинкових територій сусідніх будинків.

Загалом проблема в тому, що свого часу скандальний забудовник взявся зводити на 14 "сотках" величезний житловий комплекс на 300 квартир. Нині, звісно, виявилося, що землі не вистачає. Мешканці, які "вклалися" у житло, кажуть, що Войцехівського на об'єкті немає з 2017 року, і він усе передав їхньому кооперативу. "Інвестори" самі добудували увесь будинок. Кажуть, декларація на висотку від столичної влади була, коли вони вкладалися у квартири. Питання наявності і відповідності дозвільних документів тут, вочевидь, просто не стоїть.

Зрештою питання про виділення землі все ж поставили на голосування, але воно не набрало потрібної кількості голосів: "за" традиційно голосували лише фракції "Солідарність" та "Єдність" екс-мера Омельченка. Проте вихід було знайдено швидко: депутатам просто запропонували надати землю біля скандальної висотки в оренду на 10 років, мовляв, так ще й бюджет буде мати гроші від орендарів. І за це вони вже проголосували. А оскільки нема нічого більш сталого, ніж тимчасове, то, напевне, можна говорити про легалізацію чергової висотки Войццеховського, а заодно і відпрацювання схеми для всіх інших.

Нарешті, одним з останніх питань було прохання від Київської міськдержадміністрації до депутатів Київради збільшити штат чиновників КМДА з 2258 осіб до 2270, а апарату КМДА - з 313 до 325 робітників. Мовляв, нещодавно у мера Кличка з'явилося два нових заступники, а їм потрібен секретаріат, аби нормально працювати. Таким чином, штат чиновників на утриманні киян має збільшитися одразу на 24 особи, потрібно на це додатково більше чотирьох мільйонів гривень. Депутати за це бодро проголосували. Хоча в цьому і сумніватися якось не доводилося.