Жетонолихоманка: Як киян перетворили на "піддослідних кроликів" в метро

Вже не перший місяць у метрополітені Києва триває так званий процес переведення пасажирів із жетонів на безконтактні картки. Спочатку усе обходилося звичайною балаканиною, мовляв, користуватися жетонами не так зручно, як новітніми засобами оплати. Але згодом керівництво підземки від слів перейшло до дій. Наприклад, кілька місяців тому в касах метро почали продавати не більше двох жетонів в одні руки. Усе це викликало неабияке обурення пасажирів, адже якщо тобі потрібно, скажімо, три-чотири жетони на компанію, то доводилося по два рази стояти у черзі.

Але усе це було лише квіточками, тому що з 15 липня в одні руки вже почали продавати не більше одного жетону. Усе це знову ж таки відбувається в рамках перевиховання пасажирів, які за задумом керівників підземки взагалі повинні зненавидіти сині пластикові "кільця". Разом з тим на багатьох станціях прибрали автомати, в яких можна було купити одразу по кілька жетонів. Зазвичай тепер можна побачити лише автомати, які приймають п'ять гривень, а якщо дуже поталанить, то – на 10 гривень. Тобто, без касира можна придбати один-два жетони замість, наприклад, п'яти, як було раніше. Проте найбільша проблема виникає тоді, коли пасажиру потрібно придбати ті самі два жетони, а в кишені немає дрібних купюр. Касири стоять на своєму: "Один жетон – в одні руки". Після цього довго і нудно доводиться пояснювати, що другий жетон потрібен для дружини/чоловіка, брата/сестри, або товариша/подруги. І навіть після такого виносу мозку немає гарантії, що касирка здасть позиції, адже начальство наказало продавати лише один жетон в одні руки.

Втім, і це ще не усе. Щоб вже вкрай задовбати пасажирів метрополітену, навіть в години пік на центральних станціях працюють не усі каси. Такий крок з боку керівництва підземки створює дуже великі черги за жетонами.

Але на цьому жетонолихоманка у підземці не закінчується. Наприклад, пекельна ситуація склалася на День Незалежності на станції метро "Поштова площа". Віконце каси було закрите, а жетони продавали поряд, через двері-сітку.

Більше того, гроші потрібно було класти в спеціальну миску, яка нагадує тарілки для домашніх котів чи собак.

Сказати, що більшість пасажирів дивувалися цьому, означатиме не сказати нічого. Просто не піддається здоровому глузду, коли зачиняється стаціонарна каса, а замість неї відкривають двері з сітки, як у колонії.

І усе це відбувалося фактично у центрі міста. Оскільки 24 серпня станція "Майдан Незалежності" була закрита, то більшість киян користувалися саме станцією "Поштова площа". Тому даний "витвір" з мискою для котів побачило чимало пасажирів метрополітену. Напевно, були там і іноземці, які безумовно "зацінили" ноу-хау київського метро, бо де ще таке побачиш.

Варто нагадати, що уся ця боротьба із жетонами у метро коштуватиме кілька десятків мільйонів гривень, адже замість пластикових "квитків" вже почали запроваджувати так звані QR-коди. Суть та сама – разова оплата за проїзд. Але щоб обладнати одну станцію підземки автоматами з видачі цих кодів та переробити турнікети, які їх скануватимуть, потрібно в середньому мільйон гривень. Оскільки у столиці 52 станції підземки, керівництву метро доведеться викласти кругленьку суму. А поки усе це відбудеться, пасажирам метрополітену Києва доведеться пояснювати касирами, навіщо вони купують більше одного жетону, а ще треба буде класти гроші і забирати здачу з котячих мисок.