Зростання ядерної активності на ЧАЕС: Українські вчені прокоментували загрозу аварії

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на заяву Інституту проблем безпеки атомних електростанцій (ІПБ АЕС) НАН України.

"Після встановлення нового безпечного конфайнмента (НБК) "Арка" в проектне положення протягом понад чотирьох років дійсно спостерігається зростання щільності потоку нейтронів на периферії скупчення ПВМ, яке локалізоване в одному із підреакторних приміщень об’єкта "Укриття". Однак, станом на сьогодні, це зростання не перевищує встановлених меж безпеки, які контролюються за допомогою штатної системи контролю ядерної безпеки (СКЯБ ІАСК)", – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, українські вчені-ядерники ще у 2015 році передбачили, що після встановлення нового конфайнмента, відбудеться  збільшення щільності потоку нейтронів внаслідок неможливості потрапляння опадів всередину об’єкта "Укриття".

"Тобто поточні експериментальні дані лише підтвердили наукову гіпотезу, розроблену фахівцями ІПБ АЕС ще до побудови НБК", – зазначили в ІПБ АЕС.

Зазначимо, що ця гіпотеза передбачає, що під зруйнованим реактором існують два перезволожені скупчення ПВМ з підвищеною концентрацією ядерно небезпечниз матеріалів, що діляться ( ЯНМД).

"На основі аналізу результатів експериментально-розрахункових робіт потенційно найнебезпечнішим є "південне" скупчення ЯНМД, яке було епіцентром формування і розтікання лавоподібних паливовмісних матеріалів. Скупчення ПВМ у цьому приміщені за нашими даними може мати двошарову пористу структуру: верхній шар – чорні лавоподібні ПВМ, а нижній шар – потенційно критична композиція з високою концентрацією ЯНМД", – кажуть вчені.

За словами науковців, до встановлення нового конфайнмента ПВМ були повністю перезволожені і динаміка щільності потоку нейтронів трималася в межах сезонних трендів за рахунок регулярних надходжень вологи від атмосферних опадів та конденсату

"Після установки НБК у проектне положення в результаті виключення надходження атмосферних опадів всередину об’єкта "Укриття" почався процес випаровування і втрати вологи пористою структурою лавоподібних ПВМ, що і призвело до зареєстрованого зростання щільності потоку нейтронів", – пояснили ядерники.

Як зазначають в ІПБ АЕС, на основі прогнозних оцінок очікується, що й надалі буде спостерігатися зростання щільності потоку нейтронів, яке визначатиметься процесом втрати вологи в шарі перезволоженого середовища лавоподібних ПВМ.

Саме тому вчені наголошують на необхідності поглибленого дослідження стану ПВМ та вивчення факторів, що впливають на стан ядерної безпеки об’єкта "Укриття" та розробили Програму моніторингу ПВМ об’єкта "Укриття".

"Розуміючи складність проблеми, яка постає перед Чорнобильською АЕС в період перетворення об’єкта Укриття на екологічно безпечну систему, що передбачає поводження з ядерно небезпечними матеріалами, у 2016 році Інститутом було розроблено спеціальну Програму моніторингу ПВМ об’єкта Укриття. Однак на поточний момент часу ДСП ЧАЕС не забезпечена відповідними ресурсами для реалізації цієї програми", – наголосили в інституті.

Нагадаємо, журнал Science написав, що у завалах під зруйнованим реактором четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції посилюються ядерні реакції. І зараз українські вчені намагаються визначити, чи зникнуть реакції самі чи будуть потрібні надзвичайні заходи, щоб запобігти ще одній аварії.

Довідка: Інститут проблем безпеки АЕС НАН України єдина на сьогодні наукова установа, яка з перших років після аварії на Чорнобильській АЕС вивчає стан локалізованих всередині об’єкта Укриття ЯНМД, а також займається прогнозуванням зміни їх стану у часі. Ці наукові дослідження є надзвичайно важливими, оскільки отримані дані дають основу для обґрунтувань радіаційної та ядерної безпеки об’єкта Укриття.