55 років Київському метро: Як дорослішала столична підземка

У 1960 році Київ став третім містом у СРСР в якому з'явилася підземка. Першим, у 1935 році, відкрилося метро у Москві, наступним, у 1955 році – у Ленінграді.

Мало хто знає, що метрополітен у Києві могли запустити ще наприкінці ХІХ століття, коли у чиновників прийшли до ідеї з'єднати під землею пристань біля Дніпра із залізничним вокзалом. Втім, не судилося. Були пропозиції побудувати метро і на початку ХХ століття, але знову ці проекти були або відхилені міською владою, або були не на часі через буремні події кінця 1910-х.

У 1930-х роках у Києві вирішують будувати щось схоже на метро, але, по суті, не зовсім для цивільних потреб. Цей проект був надсекретним: згідно з ним, під Дніпром мали з'явитися два тунелі для залізничного транспорту. Перший – у районі сучасної Оболоні біля урочища Наталка з виходом на Вигурівщину, другий – біля Жукового острова з виходом на сучасні Осокорки. На півдні Києва навіть вдалося прокласти кілька сотень метрів тунелю. Наразі в районі Жукового острова можна подивитися на частину цієї споруди, що поступово йде під поверхню у напрямку до Дніпра.

А от на Оболоні будівництво не вдалося – наразі там залишився лише фрагмент тунелю - кесон, який височіє над землею. Початок Другої світової війни повністю звернув будівництво тунелів під Дніпром, і його більше ніхто не відновлював.

Після війни почалися розвідувальні роботи для початку будівництва справжнього метрополітену у Києві. Вже на початку 1950-х років був з'єднаний перший, пілотний тунель між нинішніми станціями "Дніпро" і "Арсенальна". А 6 листопада 1960 року Київський метрополітен прийняв перших пасажирів.

Спочатку для киян працювало лише п'ять станцій: "Дніпро", "Арсенальна", "Хрещатик", "Університет" і "Вокзальна". Ось так спочатку виглядала станція "Дніпро". Внизу, під естакадою, було влаштоване поворотне кільце з підйомним механізмом, за допомогою якого на лінію піднімали вагони або забирали поламані на ремонт. Вагон ставав у кільце, потім воно поверталося точнісінько під естакаду і піднімало вагон на рейки.  Там же, біля станції "Дніпро", було побудовано перше - тимчасове - депо та ремонтні цехи метрополітену.

А так виглядала станція "Хрещатик" у 1960-х роках. Тоді у метро було малолюдно - не те, що зараз

У 1965 році відкривається міст Метро, і "червона" гілка метрополітену продовжується до станції "Гідропарк", "Лівобережна" і "Дарниця". Крім того, час окрім перших п'яти станцій на той час вже працювали "Політехнічний інститут" і "Шулявська", які було відкрито у 1963 році.  

Так велося будівництво мосту Метро.

у 1971 році у Києві вже працює 14 станцій метро, починається будівництво другої гілки підземки - Куренівсько-Червоноармійської. Перші три станції цієї лінії - нинішні "Майдан Незалежності", "Поштова площа" і "Контрактова площа" - відкрилися у 1976 році. 

Ось так будувалася станція "Майдан Незалежності" (на той час - "Площа Калініна").

За чотири роки на "синій" гілці метро відкривається ще чотири станції - "Тараса Шевченка", "Петрівка", "проспект Корнійчука" (нині "Оболонь") і "Мінська". 

Ось так будувалось метро на Оболонь в районі сучасної однойменної станції.

До 1984 року на "синій" гілці метро було вже 12 станцій, кінцеві - "Героїв Дніпра" і "Либідська" (на той час "Дзержинська").

Паралельно добудовується і "червона" гілка: у 1979 році відкриваються станції "Чернігівська" і "Лісова". У 1987 році між станціями найпершої черги, "Універсітетом" та "Хрещатиком", з'являється станція "Театральна", яка тоді називалася "Ленінською".  Її поява була викликана необхідністю будівництва пересадочного вузла з "Золотими воротами" майбутньої "зеленої" лінії.

Наприкінці 1980-х років розпочинається будівництво Сирецько-Печерської лінії. Перші три станції - "Золоті Ворота", "Палац спорту" і "Кловська" (тоді "Мечникова") - відкриваються у 1989 році. 

За наступні 11 років на "зеленій" гілці метро відкриються ще 9 станцій. Кінцеві - "Харківська" і "Дорогожичі". 

Будівництво станції "Осокорки", початок 1990-х років:

У подальшому відбувалося лише продовження існуючих ліній метро. Так, у період з 2004 до 2008 року відкрилося ще чотири станції на Сирецько-Печерській лінії. Після цього на "зеленій" гілці будівництво більше не велося. Наразі ця лінія нараховує 16 діючих станцій, а також одну недобудовану - "Львівську браму" між "Лук'янівською" та "Золотими воротами". На станції-примарі є і перон, і центральна зала, а шляхові стіни навіть частково покриті мармуром. Але станцію ніяк не можуть доробити через земельні суперечки та невизначеність з реконструкцією Львівської площі, куди і має виходити станція-привид. 

Ось так виглядає станція "Львівська брама" сьогодні:

А так вона мала б виглядати за проектом:

На "червоній" гілці працює 18 станцій. Останні дві - "Житомирська" і "Академмістечко" - були відкриті ще 12 років тому.

З кінця 1980-х років ніхто не займався Куренівсько-Червоноармійською лінією. І тільки у 2010 році було відкрито три станції - "Деміївську", "Голосіївську" і "Васильківську". У 2012-2013 роках було відкрито ще дві - "Іподром" і "Теремки". Таким чином, тепер на "синій" гілці нараховується 18 станцій. 

Загалом у Київському метрополітені працює 54 станції. Тобто за 55 років існування столичної підземки у середньому щороку відкривалася одна станція. Наразі будівництво метро у Києві повністю заморожене, лише болюча тема "Метро на Троєщину" регулярно випливає нагору перед виборами і одразу ж забувається після них. Для порівняння: навіть у скрутні 90-ті Київ не припиняв розвивати метрополітен...