Нескінечне плавання: Чому Київ затоплює після кожного дощу

З року в рік Київ стикається з однією проблемою – затопленням цілих вулиць під час дощів. Під водою опиняються не тільки дороги, але й підземні переходи і цілі вулиці

Нескінечне плавання: Чому Київ затоплює…
Фото: Калян Мусійко

Напередодні, 4 травня, у столиці сталася звичайна весняна, хоча й потужна злива, яка перетворила місто на суцільний "басейн". Дощ тривав максимум півгодини, а наслідки від нього – наче після вселенського потопу. Якщо судити за опублікованими в соцмережах світлинами та відеороликами, чи не найбільше постраждала Оболонь, де деякі підземні переходи позатоплювало ледь не по стелю.

Фото: Тетяна Балковая 

Біля станції метро "Мінська" вода перетворила під'їзди до будинків на суцільне озеро. Місцеві мешканці кажуть, що тут досить недавно заасфальтували ями, але, мабуть, про зливоприймачі забули, а тому після кожного дощу тут такий потоп. 

Води на Оболоні було настільки багато, що автомобілі просто не могли пересуватися проїжджою частиною, а виїжджали на тротуари. 

Водії масово губили номерні знаки з машин, коли заїжджали у воду. 

На вулиці Північній до будинків взагалі не можна було доїхати, адже тут потрібно було використовувати човна, а не авто. 

Фото: Калян Мусийко

Також потопи були на Солом'янці. 

Комунальники, звісно, себе виправдовують, і одразу після зливи, наприклад, "Київавтодор" відрапортував, що їхні працівники ще до початку негоди були на дорогах, щоб оперативно реагувати на підтоплення.

Проте на ділі це не дуже допомагає. Керівництво міста наче не помічає цю проблему з року в рік. Такі самі підтоплення були і п’ять років тому, і два роки тому. Як чиновники, так і експерти погоджуються в одному: у столиці України дуже складний рельєф, а тому це тільки додає проблем під час дощів. Особливо це стосується правого берега, де гориста місцевість: складається ситуація, коли вода від дощу накопичується на верхів’ях і тече в низини, де їй потрібно кудись подітись. Але з огляду на те, що багато зливоприймачів зводились під землею дуже багато років тому і не були розраховані на такі потоки, то і утворюються підтоплення вулиць. Наприклад, це дуже гарно можна прослідкувати біля станції метро "Палац спорту", де дуже часто підтоплює вулицю Еспланадну.

Також додають проблем нові забудови. Справа в тому, що чим більше площі столиці закатують в асфальт, тим менше залишається місць, де вода від дощу може без проблем увійти у землю, а не залишатись на поверхні. А оскільки у Києві стає все менше зелених зон, які віддають під нові висотки, то й воді немає куди подітись, бо кругом один бетон. І не слід забувати, що усі підземні комунікації у столиці розраховані на певну кількість людей, що проживають у місті. Проте зараз ці показники не мають ніякого балансу, адже на початку зими чиновники з КМДА самі визнали, що за чинним Генеральним планом Києва у 2020 році у місті мало б проживати 2,6 млн. людей, а зараз тільки офіційно у місті проживає більше 3 млн. Тобто, усі комунікації, що є у Києві, в тому числі підземні, що збирають дощову воду, розраховані на кількість мешканців, що менша на сотні тисяч людей.          

Проте є ще більш актуальна проблема. Не усі зливопримайчі у Києві прочищені. Здавалося б, в цьому немає нічого складного, але досить часто можна побачити, як через решітки зливоприймачів просто вивалюється земля чи пилюка, а сама система прийому дощової води не працює через забрудненість. Таких випадків по місту дуже багато. 

Наприклад, на тій самій Оболоні місцевість абсолютно не гориста, як, наприклад, на Печерську. Але вулиці Оболоні у прямому сенсі слова "плавали".  Тому поки чиновники не почнуть вирішувати це питання системно, вулиці столиці продовжать потопати після кожної зливи. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"