Реформа від "Київпастрансу": Чи потрібен столиці єдиний квиток на автобус за півмільярда

18 вересня спливає термін подачі пропозицій щодо поставки головному пасажирському перевізнику столиці обладнання для автоматизованої оплати проїзду. Вже наприкінці жовтня відбудеться аукціон, на якому мають обрати компанію, що запропонує найкращі умови. Усе обладнання переможець конкурсу має надати до 20 березня 2018 року.

Начебто нічого екстраординарного – звичайний собі тендер на закупівлю обладнання. Але це на перший погляд і якщо не дивитися, скільки "Київпастранс" готовий заплатити за таке чудо техніки. Бо сума вражає – більше 460 млн гривень.

Згідно тендеру, за ці гроші комунальники хочуть отримати 1500 комплектів для запровадження Автоматизованої системи оплати проїзду. Найбільше комплектів – одна тисяча – мають бути розраховані на троє дверей рухомого складу. У цей комплекс входять: бортовий комп'ютер, три валідатори і один термінал водія, а також монтажний комплект. 450 комплектів мають бути розраховані на четверо дверей, валідаторів в них має бути вже п'ять одиниць. Є різноманітні варіації цих систем, призначених автоматизовано стягувати плату за проїзд.

Трохи розшифруємо технічні поняття. Бортовий комп'ютер, скажімо, у автобусі має керувати бортовими системами у взаємодії із зовнішніми системами. Термінал водія потрібен для відображення інформації про стан функціонування бортового комп'ютера. У свою чергу, валідатор слугує для зчитування карток та безконтактних платежів у тому ж автобусі чи тролейбусі. Валідатор повинен забезпечувати зчитування QR-, штрих-коду квитка, роздрукованого на папері або квитка на екрані мобільного телефона (наприклад QR-, штрих-код і так далі). Валідатори можуть встановлюватись на поручні в салоні автобусу чи тролейбусу, або на їхньому корпусі.

Окрім усіх цих систем із цікавими назвами, "Київпастранс" у цьому ж тендері хоче закупити так звані прилади інспекції – портативні пристрої, призначені для контролю оплати проїзду та перевірки проїзних документів. Таких пристроїв для контролерів мають намір закупити 300 одиниць.

За задумом, усі ці системи мають працювати, як єдине ціле і носитимуть назву "Автоматизована система оплати проїзду". Цей комплекс має здійснювати облік наданих транспортних послуг за допомогою електронного квитка. Такий квиток дає право на проїзд тільки після того, як його зареєструє система.

Тепер - про розрахунки. Фактично "Київпастранс" хоче закупити 1500 комплектів для запровадження Автоматизованої системи оплати проїзду, а простіше кажучи – для запуску так званого "електронного квитка". І за усе це мають намір заплатити 460 млн гривень. Тобто кожен комплект обійдеться у середньому у 306 тис. гривень. Шість тисяч з кожного комплекту можна "відкинути" на закупівлю 300 приладів інспекції для контролерів, щоб виявляти "зайців". Тож виходить, що один комплект обладнання для однієї одиниці рухмого складу обійдеться "Київпастрансу" у середньому в 300 тис. гривень.

Згідно інформації на сайті "Київпастрансу", за рік це комунальне підприємство перевозить близько півмільярда пасажирів. Якщо кожен пасажир сплатить за проїзд чотири гривні, то отримана виручка буде близько двох мільярдів гривень. Але це в ідеалі, адже, наприклад, пільговики за себе фактично не платять, і в "Київпастрансі" вже котрий рік жаліються, що ніяк не можуть вибити гроші з різноманітних бюджетів за те, що підприємство возить людей безкоштовно. Свого часу керівництво підприємства взагалі казало, що пільговиків - половина пасажирів. Мовляв, один пасажир, сплачуючи за проїзд, фактично везе за свій рахунок кілька "трутнів". Тому два мільярди гривень від продажу квитків автоматом перетворюються на один мільярд. І це ще "брудний" дохід.

Але якщо подивитися на фінансову звітність "Київпастрансу" за перше півріччя 2017 року, то ситуація взагалі кепська. Бо чистий дохід від реалізації продукції підприємства (товарів, робіт і послуг) склав 440 млн гривень. Але дохід – це не чистий прибуток. До прикладу: за той же період 2016 року, чистий дохід склав 318,6 млн грн. Але за результатами року підприємству вдалося вийти в "плюс" і навіть отримати чистий прибуток у 117,6 млн грн.

Загалом комунальне підприємство є дотаційним, адже тільки наприкінці весни за ініціативи очільника міста "Київпастрансу" дали з бюджету Києва майже 450 млн. гривень дотацій. Мовляв, так треба для безперебійної роботи громадського транспорту. І це незважаючи на те, що вже тоді було відомо про підвищення вартості проїзду у наземному транспорті на 33% - з трьох до чотирьох гривень. Тобто, фактично дане підприємство живе на подачках від мерії, адже без них може бути навіть загроза невиплати заробітної плати працівникам підприємства. Втім, це не завадило "Київпастрансу" оголосити тендер на закупівлю елементів Автоматизованої системи оплати проїзду майже на півмільярда гривень. Якщо навіть враховувати прибуток "Київпастрансу" на рівні трохи більше 100 млн. гривень на рік, то виключно за власні кошти АСОП вони зможуть купити лише за чотири роки - це якщо не витрачатимуть гроші ні на що інше.

Ще варто враховувати, що півтори тисячі комплектів електронного обладнання на суму, майже тотожню отриманій навесні допомозі від міста – це ще не уся історія для єдиного квитка. За даними видання "Киеввласть", на початок року тільки автобусів у "Київпастрансу" було 1485 одиниць. Тобто закуплені комплекти для стягування плати за проїзд зможуть встановити, скажімо, на усі автобуси. Але ще є більше 500 тролейбусів та понад 400 трамваїв.

Загалом виникає питання, чи має сенс запроваджувати новітні валідатори лише в автобусах. Оскільки на них варто переводити весь громадський наземний транспорт столиці, а це ще майже тисячу одиниць рухомого складу. Тобто потрібно буде оголошувати ще один тендер на придбання комплектів для Автоматизованої системи оплати проїзду, а це ще кілька сотень мільйонів гривень - судячи з наявної суми, не менше 300 млн. Таким чином, запровадження суперсистеми з єдиними квитком ризикує стати для Києва буквально "золотим" і потягнути ледь не на мільярд гривень.

Звичайно, запровадження єдиного квитка – потрібна справа, адже усі розвинені міста Європи вже досить давно перейшли на такий варіант сплати за проїзд. Але чи настільки єдиний квиток потрібен у столиці саме зараз, враховуючи, що той самий "Київпастранс" без дотацій з міського бюджету просто завалиться, як підприємство. З одного боку, комунальному підприємству видають майже півмільярда гривень для підтримання штанів, але в той самий час це ж підприємство ті ж півмільярда пускає на закупівлю елементів автоматизованої системи оплати проїзду.

Не слід забувати й те, як столичні чиновники полюбляють запроваджувати усілякі електронні системи, які потім фактично викидають, бо вони стають не потрібні. Згадаймо лише, як у 2013 році у 100 столичних автобусах встановили 400 електронних суперкомпостерів. Тоді "Київпастранс" викинув на це 2,7 млн. гривень. Це мав бути практично перший етап для запровадження єдиного квитка, пілотний проект. Але за кілька років виявилося, що дані електронні компостери замінять, коли впроваджуватимуть автоматизовану систему оплати проїзду. Тобто по суті електронні компостери були встановлені для гарної картинки. Тоді на це задоволення "Київпастранс" викинув 2,7 млн гривень, а сьогодні вже мова йде про 460 млн. Буде дуже дороге задоволення, якщо станеться так, як із жовтими електронними компостерами.

Для розуміння витрат не завадить співставити вартість, в які обійшлися "непотрібні" нині жовті валідатори з тими, які хоче закупити "Київпастранс" цього разу - пам'ятаючи, що нові системи будуть складнішими. Отже, в 2013-му було закуплено 400 валідаторів або 100 комплектів (по кількості автобусів) загальною вартістю 2,7 млн. Ціна одного комлекту, відповідно, склала 27 тисяч грн або близько 3375 доларів. Нинішня ціна валідаторів складатиме в середньому 300 тис грн (насправді більше) або майже 11540 доларів (при курсі в 26 грн) за комплект.

Скільки транспорту можна придбати на півмільярда

Варто зрозуміти і що можна було б придбати на 460 млн. гривень, які "Київпастранс" для початку хоче "викинути" на запровадження автоматизованої системи. Наприклад, згідно тендеру, що був проведений цього року тим же "Київпастрансом", підприємство купуватиме один автобус "МАЗ" за 4,7 млн. гривень. І це коротка версія автобусу, а якщо брати довжелезний автобус з "гармошкою", то він коштує трохи менше семи мільйонів гривень. Тобто, на 460 млн. гривень можна було б придбати 65 довгих автобусів. Або можна купити 10 новеньких трамваїв, адже цього року "Київпастранс" уклав угоду на купівлю семи довгих трамваїв на 30 метрів за 300 млн. гривень, що складає трохи більше 40 млн гривень за одну одиницю. У той самий час один довгий тролейбус з "гармошкою" коштує у середньому 20 млн. гривень. Тобто, на 460 млн гривень можна придбати більше 20 таких тролейбусів.

А наостанок згадаємо ще один невеличкий нюанс. Нині квитки на проїзд можна купити або у кондукторів всередині салону, або у водія автобуса, тролейбуса чи трамвая. З впровадженням валідаторів потреба у кондукторах відпаде, а потреба придбати талончик залишиться. І вирішити її можна у два способи: або подбати про термінали з продажу на зупинках і в транспорті - а це нові тендери і, відповідно, витрати, або ж покладати обов'язок продажу проїзних документів на водія. А це вже гарантована штовханина у салоні і відволікання водія від керування транспортом із сотнею пасажирів "на борту" на запружених і не дуже ввічливих київських дорогах.