Тарифи і дороги: Якими "покращеннями" Кличко "потішив" киян в 2017-му

Depo.Київ вирішив проаналізувати, як столична влада працювала у першому півріччі на благо киян. Адже чиновники постійно розповідають лише про позитив.

Дороги

Мер Кличко не міг натішитися, що минулого року його комунальники відремонтували аж 200 км столичних доріг з майже 1700 км наявних у Києві автошляхів. Цього року у мерії пообіцяли відремонтувати вже 300 км доріг. У команді мера навесні навіть точилися розмови, що у поточному році на усі види ремонту доріг у столиці виділять майже два мільярди гривень. Ця сума гігантська, але за неї мер обіцяє відремонтувати менше 20% усіх існуючих автошляхів столиці.

При цьому ще навесні 2015 року Кличко казав, що на капремонт усіх доріг Києва потрібно 1,4 млрд. гривень. А тепер виходить, що з кожним роком на ці роботи виділяють все більше грошей, але доріг ремонтують набагато менше, аніж було заявлено мером два роки тому. Наприклад, свого часу Кличко хизувався, що у 2015 році влада Києва витратила понад мільярд гривень на ремонт доріг. Минулого року ця сума збільшилася, а у поточному році взагалі фактично подвоїлася у порівнянні з 2015 роком.

Разом з грошима на ремонти доріг чиновники виділили ще 30 млн. гривень на обстеження більш ніж 60 мостів столиці. Звіти по цим роботам мають надати орієнтовно до кінця осені поточного року. Обстеження будуть проводити у зв'язку з обвалом наприкінці зими частини Шулявського шляхопроводу. Одразу після цього мер Кличко заявив, що звільнить голову Солом'янського району Максима Шкуро і заступника голови КМДА Іллю Сагайдака. Втім, останній позбувся посади лише нещодавно, а Шкуро працює й досі. Більше того, Кличко навіть обіцяв звільнити гендиректора "Київавтодору" Олександра Густелєва, але з того часу також минуло майже півроку, а головний дорожник досі перебуває на посаді.

Протягом першого півріччя дорожники капітально відремонтували вулицю Лугову, що на Оболоні. Тут повністю замінили асфальт, адже ями вже були такі глибокі, що відривалися колеса в машин. Окрім цього, комунальники відремонтували тротуари.

Також було проведено ремонт вулиці Андрія Шептицького біля станції метро "Лівобережна". Наразі дорожники повністю замінили асфальт на кількох кілометрах вулиці Оноре де Бальзака, адже тут також були глибокі ями. Триває капіталний ремонт Повітрофлотського проспекту, який мають завершити до Дня Незалежності. Продовжуються капітальні дорожні роботи на бульварі Дружби Народів та Кільцевій дорозі. Також відбувається масштабний ремонт на шляхопроводах на проспекті Науки та біля станції метро "Нивки".

Освіта киян

До кінця року мер обіцяє відкрити десять дитячих садків: чотири новозбудованих дитсадки та шість реконструйованих. Окрім цього, за планами чиновників, черга у дитячі садки має скоротитися цього року на 3,5 тис. місць – наразі у черзі на влаштування у дитсадок знаходяться десять тис. дітей.

Більше того, мер Кличко обіцяє, що протягом кількох років черга у дитсадки взагалі зникне. Але тут можна посперечатися. Можливо, з тією кількістю будинків, що є у столиці зараз, це і вдалося б зробити. Але не слід забувати, що поруч з відкриттям нових садків мерія видає безліч дозволів на зведення десятків величезних житлових комплексів. І у більшості випадків забудовники не зобов'язані будувати ані школи, ані дитсадки. А якщо приватний забудовник після введення в експлуатацію свого будинку відкриває якісь групи для дітей, то ціни там інколи доходять до п'яти-семи тисяч гривень, що є непідйомним для більшості сімей. Тому врешті-решт багато дітей йдуть до комунальних дитячих садків, які вже й так переповненні.

Ще більш ускладнює ситуацію той факт, що міська влада ще й почала здавати в оренду комунальні садки. Наприклад, у червні більшість Кличка у Київраді проголосувала за те, щоб віддати комунальний дошкільний заклад на Лівобережній приватному інвестору. Бізнесмен начебто має вкласти мільйони гривень у новий дитячий заклад. Але за логікою, якщо підприємець це зробить, то йому потрібно буде відбивати витрачені гроші. Тому і ціни на догляд за дитиною будуть далеко не такі, як у комунальних закладах. Про це, до речі, казали місцеві мешканці перед тим, як депутати здали в оренду комунальний дитсадок. Мовляв, в останніх плата за місяць складає 400-500 гривень, а у приватних – п'ять-сім тисяч гривень. Депутатів це не зупинило. Загалом в столиці склалася ситуація, коли кількість нових висоток у столиці досить часто збільшується набагато швидше, аніж відкриваються нові дитячі садки.

Схожа картина і зі школами. Цього року планують відкрити дві нові школи, одна з яких - на розі вулиць Лебедєва-Кумача і Яблонської. Тут будуть навчатися 720 дітей. Сам Кличко каже, що у 2015 році було відкрито дві школи та два садки, а у 2016 році – ще дві школи та п'ять садків. Поруч з тим, чиновники видають дозволи на будівництво висотних житлових комплексів, але без зобов'язання забудовника зводити школу. З останніх таких випадків – Київрада погодила початок будівництва десяти висоток по вулиці Бережанській. Тут буде мешкати кілька сотень, якщо не тисяч нових сімей, але забудовник не планує зводити ніяких шкіл. Хоча усі тутешні навчальні заклади давно переповнені.

Житлово-комунальне господарство

За перше півріччя не відбулося якихось кардинальних змін у цій сфері. Як і раніше, мешканці столичних багатоповерхівок не бачать на своїх поверхах прибиральниць, які б приводили до ладу сходові марші. Хоча згідно тих самих розпоряджень Київської міськдержадміністрації, щодня має проводитися вологе прибирання перших трьох поверхів у під'їзді. Більше того, два рази на місяць двірник з вологою ганчіркою має доходити аж до останнього поверху, миючи сходи по дорозі. І, нарешті, раз на місяць двірник має фактично проводити вологе прибирання усього під'їзду: поручнів, підвіконь, поштових скриньок та шаф для електрощитків. Мабуть лише дуже щасливі кияни хоча б раз бачили, як двірники виконують усі свої функції. В більшості випадків у під'їзді прибирають за допомогою віника хіба що перший та другий поверхи.

Увесь цей бойкот виконання стандартних послуг не втримав мера Кличка від підвищення тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій, а саме у цю послугу і входить прибирання під'їздів. Тепер квартплата для киян збільшиться майже в два рази. Якщо раніше стандартна трикімнатна квартира тягнула на 200-250 гривень на місяць за квартплату, то тепер ця сума складатиме в середньому 350-400 гривень. Хоча киянам команда мера тепер обіцяє покращення послуг з прибирання будинку. Мовляв, якщо двірник не виконує свої обов'язки, потрібно скаржитися "вище" і усе зміниться. Лишається тільки риторичне питанням: чому ж раніше двірники відверто ігнорували свої обов'язки і ніхто з чиновників на це не звертав уваги?

З більш позитивних моментів можна виділити те, що столична влада нарешті вирішила покінчити з епохою "Ахметенерго". Наприкінці поточного року закінчувався багаторічний договір між столичною владою та "Київенерго", згідно з яким монополіст керує тепломережами міста. У Київраді було дуже багато суперечок стосовно того, коли саме закінчувати дію даного договору. З одного боку, було б логічно усе припинити саме наприкінці року, але з іншого – це сталося б у самий розпал опалювального сезону. Тому були думки, що не можна залишати тепломережі міста без якого-неякого доглядача на період зими.

Врешті-решт Київрада вирішила припинити співпрацю з "Київенерго" після закінчення наступного опалювального сезону, тобто – навесні 2018 року. Після цього влада міста має визначити, хто буде займатися тепломережами, які нещадно експлуатував монополіст – "Київенерго". Спочатку були думки просто покласти це завдання на новостворені організації при мерії, але потім, мабуть, чиновники подумали, що дуже це вже велика відповідальність та й шмат роботи нічогенький. Наразі обговорюється можливість передачі у концесію столичних тепломереж іноземним консорціумам з позитивною репутацією.

Втім, киянам навряд чи потрібно очікувати кардинального зменшення тарифів на опалення та гарячу воду. Дуже багато підземних тепломереж потребують модернізації або повної заміни. Задоволення це недешеве і та фірма, що буде наступною керувати цим господарством, повинна буде вкладати гроші у перекладання підземних труб. Звісно, частину цих витрат покладуть на киян. З іншого боку, якщо в найближчі роки цього не зробити, Київ ризикує просто провалитися під землю. Кияни дуже добре пам'ятають, як наприкінці весни у Голосієві під землею фактично вибухнула труба. Картина нагадувала фільм-апокаліпсис з техногенними катастрофами.

Транспорт

Безумовно, у транспортній галузі столиці найбільше запам'яталося те, що мер Кличко розпорядився підвищити вартість проїзду в усьому наземному та підземному транспорті. Відбулося це з 15 липня, але чиновники ще за місяць до цього почали готувати киян до неприємної новини. Навіть була вигадана тактика, згідно якої містяни мали б сприйняти підвищення вартості проїзду, як належне. Зокрема, керівництво міста повідомило, що з середини літа квитки у наземному транспорті та жетони у метро подорожчають лише на одну гривню. І більшість киян дійсно подумали: що та гривня за одну поїздку вже відіграє у сімейному бюджеті? Але насправді подорожчання вартості проїзду стало досить суттєвим. Наприклад, якщо раніше вартість жетона у метро була чотири гривні, то тепер за нього треба віддати вже п'ять гривень. Таким чином проїзд у підземці подорожчав на 25%. Якщо раніше вартість квитка у автобусі, тролейбусі та трамваї становила три гривні, то тепер – чотири. Тобто, проїзд подорожчав на цілих 33%. Окрім автобусів-тролейбусів, на гривню підвищилася вартість проїзду і у комунальних маршрутках. Тому можна прогнозувати, що незабаром про підвищення вартості проїзду почнуть говорити і приватні перевізники. Таким чином вже зараз кияни мають платити за поїздки у громадському транспорту практично на 100 гривень на місяць більше, аніж було до 15 липня.