Роздільний збір сміття: Чому Кличку йти до Європи ще 20 років

Поки що у Києві спостерігаються лише потуги із запровадження роздільного збору відходів, хоча відповідні програми вже діють не перший рік

Depo.
7 грудня 2017 12:00
ФОТО: depo.ua

Останнім часом біля столичних будинків спостерігається просто катастрофічна ситуація зі сміттям. Часто контейнери переповненні, і по кілька днів мешканцям відповідних будинків доводиться скидати відходи просто біля баків.

Полегшити ситуацію міг би роздільний збір сміття, адже після цього на сміттєзвалище потрібно було б вивозити набагато менше непотребу: частина б йшла на переробку, та й вигляд сміттєвих майданчиків з різними контейнерами був інакший. І вже не перший рік у столиці спостерігаються поодинокі потуги із запровадження роздільного збору сміття. Втім, усе це у багатьох випадках нагадує бутафорію.

Так, на Мінському масиві, що в Оболонському районі, жовті контейнери для збору пластику, паперу і скла, встановлені кілька років тому, можуть по кілька місяців стояти заповненими, але їхній вміст ніхто не вивозить.

Depo.Київ вирішив дізнатися у столичній мерії, чи збираються взагалі у Києві системно впроваджувати роздільний збір сміття. Адже у цивілізованих країнах це вже давно діє. А якщо вірити меру Кличку, то Київ – це сучасне європейське місто.

Ще у 2011 році Міністерство регіонального розвитку затвердило методику роздільного збирання побутових відходів. Відповідно до цього документу, можна використовувати аж чотири схеми для сортування непотребу. Так, біля будинків може бути два, три, чотири або навіть п'ять контейнерів для сміття. У столиці ж біля будинків можна побачити два контейнери для різних відходів, та й то далеко не усюди. Зазвичай в один контейнер кидають усі відходи окрім харчових, а в інший бак – залишки продуктів та інші органічні речовини.

Чиновники кажуть, що для того, аби впровадити збір сміття у п'ять контейнерів, потрібно поетапно впровадити усі попередні схеми збору. Тобто, на другому етапі у Києві мають встановлювали біля будинків три баки, потім – чотири, і тільки після цього – п'ять. Якщо враховувати, що за шість років столичні чиновники не спромоглися повністю подужати навіть перший етап, то можна припустити, що по п'ять контейнерів для сміття біля столичних будинків з'явиться років через 15-20. Тільки тоді в один бак можна буде кидати папір, в інший – пластик, ще в один – скло, знайдеться місце для металу і, зрозуміло, для харчових відходів. Але поки кияни про це можуть лише мріяти.

У мерії запевняють, що комунальне підприємство "Київкомунсервіс" , яке є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, впроваджує і розвиває систему роздільного збору сміття. І чому саме це "впровадження" і "розвиток" - те ще питання. Як це відбувається на ділі, кожен киянин може оцінити, подивившись на кількість контейнерів для вторсировини біля свого будинку.

За паперами, зараз у Києві діє Комплексна цільова програма підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури на 2016-2020 роки. У цій програмі мають бути закладені кошти на оновлення автопарку для збирання і вивезення сміття, а також встановлення спеціальних контейнерів для збору вторсировани не тільки біля будинків, але й у громадських місцях. Окрім цього, має проводитися агітаційно-роз'яснювальна робота серед населення щодо потрібності роздільного збирання відходів. Втім, навряд чи хтось згадає, коли востаннє бачив біля свого будинку комунальника, який би розповідав мешканцям про користь сортування сміття. Чи оголошення на під'їзді про проведення зборів для читання лекцій на сміттєву тему. Або хоча б роз'яснення, як корисно кидати пластик, скло та папір в окремий контейнер.

По суті, закінчується вже другий рік функціонування відповідної програми, затвердженої Київрадою, а агітації як такої немає. Хоча чиновники виправдовуються, що у КП "Київкомунсервіс" є "гаряча" телефонна лінія, де можуть розповісти, як поводитися з відходами. Тобто не комунальники мають робити все, щоб населення Києва швидко навчилося сортувати сміття, а самі кияни мають телефонувати і дізнаватися, що до чого.

За великим рахунком, роздільний збір сміття в Києві почав діяти ще з 2010 року, коли була запроваджена Програма поводження з побутовими відходами на 2010-2015 роки. Зазвичай на ділі йшлося про так звані контейнери-сітки, в які потрібно кидати усе, що можна повторно переробити. У мерії кажуть, що наразі КП "Київкомунсервіс" опікується трохи більше ніж трьома тисячами контейнерів для роздільно зібраних відходів. Якщо враховувати, що у столиці близько 11 тис. будинків, то виходить, що спеціальний контейнер для вторсировини є лише біля кожного четвертого будинку. Звичайно, якщо якийсь киянин навіть надумає сортувати непотріб, який "виробляє" його сім'я, то навряд чи йому сподобається кожного дня ходити по своєму житловому масиву у пошуках спецбаку для відсортованих відходів.

Є ще в Києві жовті контейнери типу "Колокол", але належать вони Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси". Практика показує, що такі баки по кілька місяців стоять заповненими під зав'язку, але ця вторсировина нікому не потрібна.

Як влада міста печеться про сортування відходів можна зрозуміти хоча б з того факту, що у 2016 році на впровадження навіть часткового сортування сміття кошти з міського бюджету не виділялися. Хоча у Департаменті житлово-комунальної інфраструктури все ж запевняють, що в рамках Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури на 2016-2020 роки було закуплено 337 контейнерів для роздільного збору сміття.

Наразі у величезному мегаполісі, яким є Київ, працює лише чотири сортувальні лінії. Наприклад, приватне підприємство, що розташоване на вулиці Алма-Атинській, має сортувальну лінію, яка за годину може "переробляти" 40 кубічних метрів відходів. Ще одне підприємство, розміщене на вулиці Сагайдака, закупляє вторинну сировину: тут є дві сортувальні лінії. Перша за рік може переробити 24 тис. тонн відходів, друга – 8 тис. тонн. Окрім цього є фірма, яка спеціалізується на сортуванні цінновмісних складових, може охопити 100 тис. "кубів" непотребу. Ще одна приватна фірма, яка має сортувальну лінію, розміщена у Бориспільському районі. Що ж зробило місто в цьому напрямку - загадка.

Втім, щоб відсортоване сміття переробили, його ще треба до відповідного підприємства довезти. Але останнім часом у соцмережах з'являються фото і відео того, як в один сміттєвоз викидають побутове сміття зі звичайного контейнера та з того, де вже відсортоване сміття. Більше того, у Департаменті житлово-комунальної інфраструктури такі випадки підтверджують. Але пояснення їх, м'яко кажучи, дивує. Чиновники запевняють, що пластик, скло та інше відсортоване сміття скидають в один смттєвоз з іншим побутовим непотребом, щоб завантажити сортувальну лінію. Мовляв, для таких ліній інколи не вистачає сировини. Вже на місці з перемішаного сміття забирають усе, що може піти на вторсировину, а основну частину сміття везуть на полігон для захоронення. Але тоді виникає логічне питання: навіщо взагалі сортувати сміття, якщо його все рівно потім змішають з іншими побутовими відходами?

Далі - більше. Минулого року Depo.Київ писав про те, що на полігоні №5 біля Пдгірців, що на Київщині, сміття сортують роми, які живуть у таборі неподалік. Незважаючи на те, що сміттєзвалище - це, по суті, об'єкт, на який вхід стороннім особами заборонено, керівництво полігону не перешкоджало ромам робити свою справу. А якщо у столиці усюди будуть встановлені контейнери для збору вторсировини, то усе це добро не потраплятиме на сміттєзвалище, що призведе до втрати роботи ромами. Які насправді є найнижчою ланкою в чиємусь вочевидь прибутковому бізнесі.

Більше про життя столиці та області читайте на Depo.Київ