Флагшток за 50 мільйонів: Навіщо Кличко придумав авантюру з прапором

Новина про те, що у столичній мерії вирішили встановити на печерських пагорбах гігантський державний прапор, добряче сколихнула український інформпростір.

Згідно даних публічних закупівель "Prozorro", йдеться про будівництво флагштоку Державного прапору України на загальну суму понад 47,5 мільйонів гривень. Висота конструкції має бути 75 метрів. Таким чином абсолютна відмітка його буде складати 247,4 м (172,40 + 75,00), що у свою чергу, не перевищує абсолютну відмітку дзвіниці Києво-Печерської Лаври у 288,27 м. Споруда буде розташована на валу біля чаші Вічного вогню.
Для самого державного прапору – а його, безперечно, треба буде періодично оновлювати - має бути використаний спеціальний матеріал – 100% поліефір щільністю 115-135 г/кв.м Тканина прапору – підвищеної міцності, спеціально розроблена для жорстких кліматичних умов. Під флагштоком буде спеціальне технічне приміщення з електрощитовою, інженерним обладнанням, коморою для прибирального інвентаря та технічним коридором. Висота інженерних приміщень дорівнюватиме 4,3 м. Площа забудови, де розмістять флагшток, складатиме більше 150 кв. метрів.

Пропозиції на участь у конкурсі треба подавати до 21 грудня, а сам аукціон має відбутися 22 грудня – тобто вже за тиждень. Флагшток державного прапору України мають побудувати на території Меморіального комплексу "Національний музей України у Другій світовій війні", що на Лаврській, 27. Усі роботи мають виконати до 30 червня 2018 року – хоча, враховуючи пост-"совкову" любов українських чиновників до "визначних дат", підняти прапор намагатимуться до Дня Конституції, 28 червня.

Вочевидь, в КМДА чекали, що радості киян від такої ініціативи не буде меж – це якщо на Хрещатику, 36, взагалі замислюються над такою дрібничкою, як думка киян. Але лейтмотив відгуків вийшов геть іншим, і охарактеризувати його можна одним словом: "Навіщо?".

На сторінці тендеру кожен бажаючий може залишати запитання. Тому у замовників будівництва питають, чи не завелика вартість цієї епічної споруди – особливо з урахуванням того, що країна перебуває у стані війни, і зайвих грошей на гучні іміджеві проекти в неї нема. Втім, у відповіді на це запитання є звичайна відписка, мовляв, замовником будівництва є комунальне підприємство "Спецжитлофонд", а комунальники керувалися нормами ДСТУ про Правила визначення вартості будівництва.

А ціна дійсно вражає. Скажімо, на всі громадські проекти Києва – а їх, на хвилиночку, обрано 42 – в бюджеті закладено 100 мільйонів гривень, тобто, умовно, два "кличківські" прапори із флагштоками. Тому виникає риторичне, але цілком зрозуміле питання: а чи не краще було б якось перетерпіти без прапору, але, наприклад, реалізувати не 42, а одразу 60 громадських проекти? Тим більше, що більшість з них і не громадські зовсім, а "директорські" і стосуються банального ремонту та благоустрою – тобто підняття інфраструктури столиці з руїн.

До прикладу, а рамках "Громадського бюджету" пропонують витратити 1,8 млн грн. на заміну ліхтарів на Солом'янці, аби районом не було страшно ходити. За 47,5 млн грн. можна замінити в 10 разів більше ліхтарів, запустити пілотний проект з перехоплюючими велопарковками не на одній лінії метро (18 "точок" на "синій" гілці за 400 тис. грн), а на всіх (тобто 52 "точки" за 1,2 млн грн), облаштувати з десяток інклюзивних дитячих майданчиків в зелених зонах (по 400 тис. грн. кожна) і зробити ще багато чого корисного.

Можна і не дрібнити. А подарувати якомусь з районів новий стадіон – з хорошим газоном, трибунами і освітленням. Обійдеться він, згідно даних того ж "Prozorro", у 36,656 млн грн.

Можна просто вкластися в захаращену транспортну інфраструктуру міста - наприклад, в ремонт турнікетів міської електрички та швидкісного трамваю. Або в закупку рухомого складу: "прапороносних" грошей якраз вистачить на десяток автобусів "МАЗ" за ціною в 4,7 млн грн, що буде справжнім подарунком для міста і, між іншим, непоганим приводом для піару. Врешті решт, термінового порятунку випагає історична спадщина столиці: руйнується на очах Наводницька вежа XVII століття, сипляться багатостраждальна садиба Мурашка та будинок Сікорського, "радує" проваленим дахом старовинний будинок біля скандального Театру на Андріївському узвозі, зникають останні зразки старої забудови на Боричевому току. Але у Кличка і компанії на це, як завжди, нема грошей. А от на прапор, який буде видно звідусіль, є.

У цій історії звертає на себе увагу ще один нюанс: в тендері йдеться не про проект, який мав би передувати будівництву, а вже про зведення конструкцій. Причому даються цілком конкретні технічні вводні, включно з висотою стель допоміжних приміщень. А значить, проект флагштоку, скоріше за все, вже тихо зроблений, саме питання монструозного флагштоку для мерії вирішене, і єдина задача – звести його, чого б це не коштувало. А незадоволення громади, якщо що, можна і традиційно забалакати.