Дешевий хліб замість трави: Як МАФи з духмяною випічкою допомагають Кличку "нагодувати" виборців

З початком року у столиці у столиці почалася нова хвиля МАФобудування: по всьому місту, як гриби після дощу, з’являються нові кіоски, і серед них – величезні "будки" коричневого кольору з помаранчевою смугою. Причому встановлені вони зазвичай прямісінько на зелених зонах, з чим, як переконують у мерії, начебто постійно борються комунальники. Наприклад, на вулиці Милославській, що на Троєщині, один з таких кіосків "виріс" одразу після Нового року. Встановили його без жодної підготовки території – просто на бетонну плитку і на тій самій зеленій зоні.

Тут продають хліб від відомого столичного бренду. Тепер щоранку "полуторка" з випічкою паркується тут на тротуарі між зупинкою громадського транспорту і самим кіоском, аби вивантажити духмяний товар.

Комунальникам немає ніякої справи до того, що МАФ цей був просто кинутий на траву. Тому Depo.Київ вирішило з’ясувати, чому одні кіоски, встановлені на зелених зонах, комунальники з помпою демонтують, не забуваючи розтрубити про "досягнення" в соцмережах та ЗМІ, а хлібні помаранчово-коричневі МАФи "не помічають".

На наш запит до мерії надійшло одразу три відповіді з різних структур. У Департаменті промисловості та розвитку підприємництва переконують, що соціально незахищені кияни мають потребу у дешевих продуктах, і тому було проведено новий "інвестиційний конкурс", який виграв "Київхліб". Наприкінці листопада минулого року було підписано низку договорів, згідно яких хлібний гігант здійснюватиме продаж хлібобулочних виробів за "Карткою киянина" – розмір знижки на хліб, заявляють в КМДА, складає від 20% до 70% на одну одиницю продукції в день у мережі кіосків "Київхлібу". При цьому у Департаменті вважають, що усі кіоски, де продають соціальний хліб, встановлені за правилами і навіть з урахуванням вимог та рекомендацій Департаменту містобудування та архітектури. Щоправда, чиновники додають, що за умовами інвестиційного договору "Київхліб" має організовувати заходи з благоустрою кожного кіоску, але про що саме йдеться, не зовсім зрозуміло.

Про сам інвестиційний договір більш детально розповіли у Департаменті економіки та інвестицій. Так, згідно підписаних договорів між мерією та "Київхлібом", останній зобов’язується створити у столиці 200 точок з продажу соціального хлібу. В цих кіосках містяни за "Картками киянина" мають купувати за знижками три види хлібу: батон нарізний, "Український" та пшеничний. Для створення своїх точок "Київхліб" має використовувати виключно збірно-розбірні тимчасові конструкції без облаштування фундаментів. Ці кіоски не мають завдавати шкоди природнім об’єктам.

Згідно договорів, якщо за визначеною адресою неможливо встановити кіоск з продажу хліба, то можна змінювати місце його розташування. Проте тоді не дуже зрозуміло, як взагалі "виписувалися" місця під розміщення МАФів "Київхлібу". Замовник цього проекту, Департамент промисловості та розвитку підприємництва, подавав місця розташування кіосків, попередньо погоджуючи їх з Департаментом містобудування та архітектури. Тобто можна припустити, що чиновники навіть виїжджали – або мали бб виїжджати, у глибокій теорії – на місця, де в майбутньому могли "вирости" такі МАФи. А звідси випливає питання, як тоді взагалі може статись так, що на визначеному місці неможливо встановити кіоск.

Слідкувати за виконанням умов договору має Департамент промисловості та розвитку підприємництва, як замовник інвестиційного проекту. Також до контролю можуть залучати районні адміністрації.

Загалом ідея зі створення цієї мережі кіосків, де продають хліб, виникла у мерії давно ще 5 років тому, коли відбулася перша хвиля "окупації" міста "Київхлібом на газонах". Навесні минулого року ідея "виникла знову". У КМДА традиційно пояснили, що у столиці потрібно створити можливість продавати найбільш затребувані продукти за фіксованими цінами. І начебто з міського бюджету на це не піде жодної копійки.

Після чого почали готувати інвестиційний конкурс, на який виставили одразу чотири лоти, в кожному з яких було чітко розписано, де має встановлюватись кіоск і що в ньому мають продавати. Проте, як вже згадувалося вище, ці локації можуть дещо змінюватися. МАФ має бути за площею від 24 до 30 "квадратів".  Згідно інвестиційного договору, якщо в зоні встановлення кіоску станеться аварія на інженерних мережах, то інвестор за власні кошти має перемістити цей кіоск.

Щодо ціни питання – на лот №1, наприклад, мали б витратити більше 20 мільйонів гривень інвестицій. За це переможець конкурсу отримував фактично півтори тисячі квадратних метрів торговельних площ. Строк дії договору – п’ять років з моменту підписання. І найголовніше: окрім соціального хлібу інвестор має право продавати у своїх кіосках кондитерські вироби, цукор, чай, каву, какао, крупи, макарони, дитяче харчування, мед, варення та різноманітні безалкогольні напої. Тобто, фактично у цих кіосках можна торгувати усіма продуктами, окрім алкоголю і сігарет. А це дуже прибутковий бізнес, особливо зважаючи, скільки "соціальних" МАФів стоїть на території Києва і при цьому їхня кількість з роками не зменшується, а навіть збільшується.

А що ж комунальники, які так борються з усіма кіосками, що розташовані на зелених зонах? У Департаменті міського благоустрою на запит Depo.Київ, чому комунальні служби не реагують на встановлення кіосків на зелених зонах, по суті справи нічого не відповіли. Мовляв, потрібно звертатись до Департаменту економіки та інвестицій, яке організувало конкурс щодо створення об’єктів роздрібної торгівлі продуктами, що мають найбільший попит.  

Отже, складається парадоксальна ситуація. Одних підприємців, які "тулять" свої МАФи на газонах, комунальники "ненавидять" і одразу ці кіоски демонтують – так принаймні постійно заявляють у мерії. А от МАФи "Київхлібу", які у багатьох випадках теж стоять на зелених зонах, ніхто навіть не чіпає. Мовляв, це "великий інвестор" і на встановлення МАФів йому дали "зелене світло" на найвищому рівні. Напевне, тому, що інтереси тут зійшлися як у керівництва міста, так і у хлібного гіганта столиці. Кличко і компанія хизуються тим, що налагоджують продаж хлібу за найнижчим цінами для незахищених верств населення, турбуючись про нужденних, а "Київхліб", як у старі добрі "дев'яності", робить бізнес на продажу різноманітних продуктів у своїх МАФах. Бо продаж хлібу за зниженою вартістю може, і збитковий. А реалізація на кожному кроці тортів, тістечок, кави та інших смаколиків, навпаки, досить прибуткова.

Примітно, що у мерії цим проектом опікуються вже кілька років. Тема дешевого хлібу для киян була чи не найголовнішою фішкою Віталія Кличка під час передвиборчої кампанії 2015 року, коли він вдруге хотів сісти в крісло мера столиці. Віталій Кличко навіть обіцяв, що до кінці 2015 року у столиці з’явиться аж 200 кіосків для продажу хліба зі знижкою. Проте навіть навесні 2017 року таких кіосків у столиці було лише 130-150, а тому обіцянки Кличка були прострочені фактично на два роки. Тоді встановленням таких кіосків теж займався "Київхліб" і багато МАфів також тулили прямісінько на зелені зони. Потім інвестиційний договір закінчився і потрібно було створювати новий, що і зробили наприкінці 2019 року. З огляду на те, якими темпами зараз з’являються хлібні МАФи, схоже, у Києві все ж буде 200 таких об’єктів. І дарма, що багато нових МАФів будуть "витоптувати" траву. Заради "хлібної теми" можна дозволити те, що іншим заборонено.