Хто на Кличка: Невдалий драматург, "гречкосій" і фізик-ядерник Корбан

Ми розкажемо хто є хто і чого киянам чекати від потенційного очільника міста. Не обійдеться і без цікавих історій, в які потрапляли нинішні кандидати в мери.
Наша третя публікація присвячена Геннадію Корбану.

Кандидат в мери Києва є корінним мешканцем Дніпропетровська, де народився у єврейській родині. Сам Корбан зізнається, що в дитинстві був не надто відповідальним, наприклад, у школі не завжди добре готувався до уроків.

Мабуть маленький Гена завжди був замріяним хлопчиком і це вилилося у бажання стати філософом. Після закінчення школи Корбан задумав вступати на філософський факультет.

Саме тоді в його житті ключову роль зіграло російське місто Ростов-на-Дону. На жаль, у Корбана з цим мегаполісом не вийшло такого бурхливого "роману", як у Віктора Януковича. Президента-втікача Ростов "приголубив", як своє рідне дитинча, а от 17-річного Гену буквально виштовхнув з обіймів. Саме у 1987 році Корбан намагався вступити у Ростовський університет на філософський факультет. Не склалося.

Юний Геннадій психанув і повернувся у рідний Дніпропетровськ, де вступив у металургійний інститут. Але тяга до творчості і тут "зламала" Корбана - він кинув металургійний інститут, зрозумівши, що це не його. Після цього хлопця забрали в армію, у військово-транспортну авіацію. Втім, штурвал літака Корбану так і не довірили - не мав офіцерського звання.

Надивившись на спітнілих і змучених радянських солдатів Корбан остаточно зрозумів: його місце тільки серед творчої інтелігенції. У 1990 році нинішній політик опиняється у Москві, де вступає у Літературний інститут імені Горького на факультет драматургії.

Але тут з 20-річним Геннадієм відбувається щось неймовірне: він кидає навчання, зрозумівши, що його покликання - бізнес.

Перші гроші Корбан заробив на Товарно-сировинній біржі у Москві, де, подейкують, батьки купили йому місце.

Після розпаду СРСР Корбан повернувся у Дніпропетровськ. Українці тоді жили у злиднях, але були прошарки населення з достатком. Оскільки багатії теж люди, то влітку, в спекотні дні, їм хотілося прохолоди. Тут і прислужив Корбан. Він возив із Азербайджану кондиціонери, які в Україні були страшенним дефіцитом. Тут він їх продавав і мав, як сам зізнається, шалені гроші.

Кожен поважаючий себе младоолігарх доповнював свій статус дипломом про вищу освіту. Так у Гірничій академії Корбан здобув освіту фінансиста.
Ну а далі з кожним роком він йшов до великого бізнесу. Корбан сором`язливо називає свою тодішню діяльність "топ-менеджер по злиттю і поглинанню" величезних заводів-фабрик.

Вороги Корбана взагалі називають його одним з головних рейдерів України, який підминав під себе підприємства. Втім, сам бізнесмен усе це заперечує, мовляв, хочуть мене очорнити недруги в очах українців.

У кінці 90-х років у Корбана сталася доленосна подія - він познайомився з олігархом Коломойським, а вже у 1999 році почав з ним працювати. В 2001 році Коломойський посадив Корбана у крісло голови спостережної ради Південного Гірничо-збагачувального комбінату.

Цікаво, що Корбан, по суті, зробив з Олександра Вілкула регіонала. Коли соратник Коломойського прийшов працювати на Південний ГЗК, то вигнав Вілкула з цього підприємства. Після цього нинішній кандидат в мери Дніпропетровська Вілкул пішов працювати до мільярдера Ахметова, а згодом став прибічником і членом Партії регіонів.

Корбан навіть курує бізнес Коломойського у науковому проекті "Протон-21". Це приватна лабораторія, яка виділена з колишнього Інституту ядерних технологій. Підприємство займається науковими розробками у галузі ядерної фізики.

Сам Корбан запевняє, що працюючи у бізнесі, його кілька разів хотіли вбити конкуренти. В одному з інтерв`ю соратник Коломойського сказав, що через усі ці замахи на вбивство змушений їздити у броньованих машинах і з купою кремезних охоронців.

Взагалі-то Корбан ніколи не марив політикою і бажанням сісти у крісло чиновника. Втім, в Україні так заведено, що рано чи пізно бізнесмени йдуть порулити на державних посадах.

Так сталося і з Корбаном після Революції гідності, коли він сів у крісло заступника губернатора Дніпропетровської області. Його шефом був давній партнер по бізнесу Ігор Коломойський.

Нинішній кандидат в мери столиці визнає, що перший час посада чиновника була для нього справжнім пеклом, адже він не розбирався у справах управління областю. Навіть вимагав від підлеглих, бувалих чиновників, щоб пояснювали йому структуру роботи ОДА.

Сам Корбан не натішиться тим, що разом з Коломойським врятували Дніпропетровську область від "рускай вєсни", мовляв, тільки ми зуміли подавити підпілля сепаратистів в регіоні. Колишній замгубернатора навіть натякає, що часом це було незаконними методами. Де ті сепаратисти зараз - ніхто мабуть ніколи і не дізнається.

З іншого боку не треба бути великим експертом аби зрозуміти, чому команда Коломойського з таким завзяттям захищала Дніпропетровську область. Дуже багато "заводів-параходів" тут належить саме Коломойському і його соратникам, а вони знали, як проросійські бойовики люблять розграбовувати чуже майно. Просто інтереси олігарха збіглися з інтересами країни.

Навесні цього року Корбан разом зі своїм шефом Коломойським залишили посади у Дніпропетровській ОДА. Одразу після цього на нього було заведено кілька кримінальних справ, зокрема, за перевищення службових повноважень. Але Корбан вийшов сухим з води і вже влітку очолив політичну партію "УКРОП".

Цікаво, що політичне дітище Корбана почало свій шлях зі скандалу. Виявилося, що емблема партії "УКРОП" була вкрадена у художника Андрія Єрмоленка, в якого взагалі ніхто не питав дозволу на використання придуманої ним емблеми. Художник навіть заявляв, що придумав емблему для українських військових, а не для політики. Після розкручування цієї теми в ЗМІ оточенню Корбана довелося вирішувати питання авторських прав з художником. Начебто усе минулося мировою.

Вже влітку Корбан, балотуючись в народні депутати по округу № 205 у Чернігові, вирішив не вигадувати велосипед і запозичив у колишнього мера Києва Черновецького систему по роботі з виборцями під назвою "гречкосійство". Тоді потенційним виборцям просто тонами висипали гречку і консерви. Усе прикривалося благодійністю від "УКРОПу".

Вибори у Верховну Раду Корбан програв. Мабуть його гречка, присмачена сардинами, вплинула лише на шлунок виборця, а не на його мозок.

Після такого фіаско дехто думав, що Геннадій Корбан зав`яже з політикою, але у вересні він заявив, що йде у мери Києва.

Зі столицею України соратника Коломойського пов`язує лише бізнес. Сам він не раз казав, що має у Києві нерухомість, але більшість часу все ж проживає у Дніпропетровську. Втім, бізнесмен-політик не вважає, що не знайомий з проблемами столиці України.

Одним з найважливіших кроків для нього на посаді очільника Києва є знищення бюрократії у будинку мерії на Хрещатику, 36. Корбан вже заявив, що у разі перемоги зробить з КМДА торговельний центр, мовляв, нехай конкурує з іншими магазинами столиці і приносить дохід у бюджет Києва.

Пам`ятається, свого часу Леонід Черновецький, балотуючись на посаду мера Києва, теж розповідав про боротьбу з бюрократією... Втім, навряд чи і сам Корбан думає про перемогу. Скоріш за все його основна задача - завести якомога більше "укропівців" в Київраду і затролити Кличка.

Читайте також про кандидатів на посаду мера столиці у статті Хто хоче врятувати киян від Кличка. 

Більше новин про місцеві вибори читайте у розділі Вибори-2015.