Київ, якого вже немає: Історія життя та смерті "хмарочоса Гінзбурга" (ФОТО)

Його власником був будівельний магнат "король київських підрядників" Лев Гінзбург, повідомляє Depo.Київ з посиланням на "Фейсбук"-спільноту "ККК".

Так, 11-ти поверховий гігант одразу прозвали "Хмарочосом Гінзбурга".

Треба відмітити, що під час будівництва хмарочосу довелося знести кілька дво- та чотириповерхових старовинних будиночків щоб звільнити для нього площу.

Будівництво велось в авральному темпі.

На нього витратили на нього 12 мільйонів цеглин і понад півтора мільйони царських рублів, що становило третину річного бюджету тогочасного Києва. Загальна висота будівлі сягала 60 метрів, а один із кутів хмарочосу прикрашала невеличка вежа зі шпилем, який прочани, які тисячами приїздили на поклоніння київським святиням, часто приймали за церковну баню та побожно хрестилися, проходячи повз будинок.

Дім містив 90 розкішних квартир та перші в Києві електричні ліфти американської фірми "Otis".

Звісно, життя в будинку, який утримував цілий штат особистої прислуги, коштувало недешево. Середня вартість квартири у хмарочосі Гінзбурга становила 1300 рублів на рік. Нечувані гроші, адже тогочасна платня пересічного киянина становила приблизно 230 рублів на рік.

Будинок одразу ж уподобала київська еліта.

Тут оселялися найбагатші люди міста: купці, промисловці, генерали. Модний столичний художник Олександр Мурашко відкрив на останньому поверсі будинку власну майстерню-судію, де навчав живопису дітей київських можновладців.

Після жовтневого перевороту, більшовики націоналізували хмарочос Гінзбурга та розмістили у ньому комунальні квартири. Сам Лев Гінзбург, який мешкав у своєму хмарочосі не емігрував за кордон та помер у злиднях у власному будинку, який йому вже не належав.

Київський хмарочос деякий час залишався найвищою будівлею СРСР, доки у 1928 році в Харкові не звели Держпром.

У ті часи будинок Гінзбурга став "героєм" всесвітньовідомого кінофільму "Людина з кіноапаратом" режисера-експериментатора Дзігі Вертова.

24 вересня 1941 року, відступаючи з Києва, радянські війська замінували всі важливі будівлі міста. Після того, як німці зайняли місто та розмісилися в найкращих будинках, радянські диверсанти привели в дію вибухівку.

В повітря злетів майже весь центр Києва, зокрема й хмарочос Гінзбурга.

Руїни будинку почали розбирати після війни. Хмарочос зазнав значних руйнувань та не вписувався у новий сталінський проект відбудови Хрещатика.

Залишки прибуткового будинку Гінзбурга розібрали, а на його місці спорудили готель "Москва", який пізніше перейменували на готель "Україна".