Кредит Шредінгера: Чи існує проєкт трамвая на Троєщину за гроші Світового банку

Під час роботи над матеріалом про суперечку Інституту Генерального плану Києва та столичних урбаністів про те, що більше потрібне столиці – метро чи трамвай на Троєщину, журналісти Depo.Київ вже не вперше зітнулись зі згадкою начебто існуючого проєкту трамвая – або іншого легкого рейкового транспорту – на Троєщину. Зокрема, транспортний аналітик Олександр Рак наголошував, що існує проєкт Світового банку, який готовий фінансувати будівництво лінії швидкісного трамвая між Троєщиною та правим берегом столиці.

Читайте також: Трамвай проти підземки: Чи варто шукати заміну багатостраждальному метро на Троєщину

В розмовах і суперечках на тему сполучення одного з найвіддаленіших спальних районів Києва з центром і правим берегом загалом згадки про цей кредит випливають регулярно. Іноді називається навіть сума, на яку міжнародна фінансова організація готова профінансувати будівництво – мільярд гривень. І "приправляється" це зазвичай посилом, що на заваді стоїть хіба що КМДА, яка не поспішає дати "добро" на отримання столицею такого "подарунки". Тож ми вирішили розібратися, що в цих твердженнях є правдою, що – вигадкою, та чи існує прагне Світовий банк витрачати гроші на київський транспорт.

Як міжнародний інвестор намагався розвинути київський транспорт

У червні 2019 року мер Києва Віталій Кличко підписав з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) угоду щодо розвитку швидкісного транспортного коридору на Троєщину. IFC є однією з п'яти інституцій Світового банку, яка сприяє економічному зростанню країн, що розвиваються, через заохочення приватного підприємництва у виробничому секторі. Корпорація зобов'язалась надати консультативні послуги щодо розвитку транспортної інфраструктури столиці.

Сам Кличко тоді говорив про систему Troyeshina Rapid Transit: "Для нас дуже важливо створити оптимальну транспортну модель, що зможе поліпшити сполучення між різними районами столиці. І в цьому напрямку ми раді співпрацювати і використовувати досвід наших партнерів, світовий досвід, щоб максимально ефективно використовувати ті можливості, які є в нашому місті. Ми говоримо про систему TRT (Troyeshina Rapid Transit)", – заявив мер Києва.

Прес-служба КМДА повідомляла, що Світовий банк вже розробив рекомендації для поліпшення транспортної системи столиці – щоправда, не уточнюючи, які саме. "Влада міста і представники IFC разом готові розробити техніко-економічне обґрунтування для детального плану швидкісного коридору на Троєщину, здійснити технічну, фінансову та економічну оцінку варіантів реалізації проєкту", – додавали в КМДА. 

У результаті підписання угоди Міжнародна фінансова корпорація мала надати КМДА звіт про доцільність розвитку швидкісного транспортного коридору на Троєщину, який буде включати в себе й альтернативні технологічні варіанти та рішення. 

За понад пів року, у лютому 2020-го, заступник голови КМДА Микола Поворозник в інтерв'ю "Європейській правді" повідомив, що столична влада в перспективі може запустити трамвайно-залізничну лінію на Троєщину, але на це потрібна згода "Укрзалізниці" та зацікавлених інвесторів. Очевидно, що в даному випадку йшлося не про запуск трамвая Подільсько-воскресенським мостовим переходом на заміну метро, а про використання наявних залізничних колій під так званий "трам-трейн" з виходом на Почайну. Тоді ж заступник Кличка наголошував, що "є інвестори", зокрема Європейський банк реструктуризації і розвитку та Світовий банк, які лояльно ставляться до цього проєкту.

В квітні того ж року тодішній радник міського голови Максим Бахматов також згадував про проєкт швидкісного трамвая на Троєщину через Подільсько-Воскресенський міст: "Це план Світового банку. Протягом трьох років вони розробляють серію проєктів: реконструкція Вокзальної площі, трамвай від Вокзальної до Палацу спорту і speed tram на Троєщину. Наразі через карантин і буксування від Міністерства фінансів це призупинилося. Мінфін має погодити надання першої частини кредиту, яка піде на трамвай по Жилянській. Уже наступний крок – це speed tram на Троєщину. Наскільки я розумію, він повинен бути окремо добудований до мосту. До того ж досить швидко – за два-три роки. Але передусім маємо розібратися з фінансуванням: у міста таких грошей немає, кошти треба залучати від Світового банку, а для цього треба погодження Мінфіну", – говорив Бахматов в інтерв’ю The Village.

Подільсько-Воскресенський міст на Троєщину. Фото: Олег Тоцький

Нарешті, у лютому 2021 року депутат Київради Максим Нефьодов на своїй фейсбук-сторінці написав, що столиця ризикує не отримати мільярд гривень від того ж Світового банку на розвиток громадського транспорту: "Аби їх отримати, треба погодження Міністерства фінансів щодо державних гарантій на ці гроші. Такого погодження досі немає, судячи з відповіді Мінфіну, тому що досі КМДА не змогла сформувати коректну заявку на надання державних гарантій", – писав тоді політик.

При цьому Нефьодов наголосив, що кредитний мільярд від Світового банку має піти на продовження Борщагівського швидкісного трамвая від Вокзальної площі до Палацу Спорту, а також на розроблення обґрунтування та проєкту лінії метрополітену або швидкісного трамвая на Троєщину з подальшою перспективою кредиту на будівництво. І також він зазначив, що КМДА гальмує роботу в цьому напрямку.

Таким чином, можна з високою вірогідністю стверджувати, що проект – чи фінансування – Світового банку все ж таки є. Але стосується він, вочевидь, не трамвая на Троєщину, а продовження борщагівської лінії швидкісного трамвая від Залізничного вокзалу до Палацу спорту. Крім того, як зазначає Нефьодов, ці гроші мають піти на оцінку і розробку варіантів сполучення – дослівно: "проєкт лінії метро або швидкісного трамвая" – на Троєщину. Але очевидно, що в цьому напрямку ніякої визначеності нема, як би цього не хотілося урбаністом.

Крім того, звертає увагу, що ситуація, судячи з усього, не сильно змінилась за три (!) роки, і перед КМДА і закордонними партнерами стоять ті ж самі задачі, що і на початку 2018-го. Тож закиди в неквапливості Кличка та його команди, вочевидь, мають під собою певне обгрунтування.

Три роки на ніщо

Аби розібратись, чи існує-таки проєкт будівництва швидкісного трамвая на Троєщину насправді загалом і чи існує проєкт такого будівництва від Світового банку, ми надіслали інформаційний запит до Департаменту транспортної інфраструктури КМДА з наступними питаннями: 

1. Чи існує такий проєкт або будь-які інші домовленості щодо будівництва лінії швидкісного трамвая на Троєщину зі Світовим банком, його структурами чи іншими організаціями? 
2. Чи готовий Світовий банк чи профінансувати будь-який проєкт або частину проєкту з будівництва швидкісного трамваю або іншого транспорту на Троєщину? Якщо так, то на яких умовах і в яких обсягах?
3. Чи закінчена розробка проєкту Troyeshina Rapid Transit? 
4. Якщо ні, то на якій вона стадії?
5. Як в подальшому ухвалюватиметься рішення про проєкт? Чи передбачається публічне обговорення?

Запит з аналогічними питаннями також було надіслано до Світового банку, але відповіді поки що не отримали. А от відповідь транспортного департаменту КМДА не стільки прояснила ситуацію, але одночасно і дещо спантеличила.

Київський швидкісний трамвай

У транспортному департаменті КМДА нам підтвердили, що в рамках проєкту "Київська міська мобільність" передбачена реалізація пункту "Підготовка створення Троєщинського швидкісного транспортного коридору". І повідомили, що 18 грудня 2020 року відбулася нарада з представниками Світового банку, на якій вирішили, що Департамент містобудування та архітектури, Світовий банк та КО "Київгенплан" будуть займатись питанням швидкісного транспорту на Троєщину. Вони мали розробити уточнення до транспортної моделі Києва в частині швидкісного транспорту на Троєщину, яке мало враховувати розвиток пасажирообігу та вулично-дорожньої мережі, які передбачені проєктом Генплану столиці.

Врешті, в КМДА зазначили, що на сьогодні асигнування з бюджету для виконання робіт з проєктування будівництва швидкісного транспортного коридору на Троєщину не передбачені, а проєкт будівництва швидкісного транспортного сполучення "Troyeshina Rapid Transit" не розроблявся.

Питання про публічні обговорення рішень в КМДА проігнорували.

Таким чином, можна зробити наступні висновки. Перший – ніякого "мільярду на трамвай на Троєщину" не існує, як і затвердженого проєкту такого трамваю.

Другий – участь структур Світового банку – передусім в у оцінці і розробці варіантів швидкісного сполучення з Троєщиною.

Третій висновок – твердження про "мільярд на трамвай" засновані на реальних або наближених до них даних, які, наймовірніше, стосуються не лінії на Троєщину, а продовження Борщагівської лінії швидкісного трамвая.

Четвертий – в КМДА вже "забули" про проєкт Troyeshina Rapid Transit, про який гучно заявляли три роки тому. 

П'ятий – грошей на реалізацію хоч якогось варіанту швидкісного сполучення нема і не буде. Натомість троєщинці зможуть помилуватись на нові забави – черговий міст Миргородського на Оболоні, наприклад. 

Шостий – за три роки міською владою дійсно не зроблено фактично нічого, навіть у відповідях на журналістські запити доводиться згадувати наради річної давнини. 

Нарешті, сьомий – нічого обговорювати з громадою чи бодай інформувати її про перебіг подій в КМДА, вочевидь, не збираються. 

Наостанок варто вкотре нагадати, що дискусії між представниками міської влади та урбаністами щодо трамвая чи метро на Троєщину не мають жодного сенсу, допоки не буде побудований Подільсько-Воскресенський міст, запуск якого вчергове перенесли – на літо 2021 року.