Народ проти капелюха: Як українці розсварилися через традицію, якої не було

Скандал з прикрасою на головній ялинці країни, схоже, став каталізатором для того, щоб новітній київський звичай став непорушною офіційною вимогою до свята

Олекса Шкатов
Заступник головного редактора по роботі з регіонами - керівник регіональних редакцій
Народ проти капелюха: Як українці розсва…

Непідвладна комунальникам ожеледиця та чарівний капелюх на головній ялинці країни – те, що хвилювало, обурювало та захоплювало увагу киян попереднього тижня, хоча загалом у столиці відбулися і куди важливіші для її життя подїі – розділ комісій в новій Київраді, наприклад. З тотальними ковзанками так, за великим рахунком, і не розібралися: хоча вкриватися кригою місто почало ще в четвер ввечері, більш-менш пересуватися ним стало можливо тільки в неділю, коли стовпчик термометра піднявся у впевнений плюс. При цьому під вечір, коли температура поповзла додолу, довелося знову згадувати навички побутового фігурного катання. А от перемога над декором була повна і переконлива: організатори свята на Софійській швидко зорієнтувалися, куди вітер дме, зняли нетрадиційну верхівку і запевнили, що звична зірка з'явиться от-от, мов справжнє різдвяне диво.

Капелюх на ялинці

фото: facebook.com/FolkUkraine

Перемога перемогою, а кислуватий післясмак після неї лишився. Адже виникає питання, а що ж, все ж таки, захищали – і таки захистили – містяни, обурені "шапкою" на ялинці, і чи були підстави для, як зараз кажуть, хайпу поза банальним "подобається – не подобається".

Читайте також: Капелюха вкрав Янукович: Як київська ялинка через 7 років повернулася на порядок денний

Капелюхоненависників і їхні претензії можна розділити на декілька груп. Перша – хейтери естетичні: їм запропоноване оформлення просто не подобається – і все тут. Друга – поборники традицій, які вгледіли в капелюсі на ялинці наступ на споконвічне українське і християнське. За їхнімі переконаннями, на ялинці обов'язково має бути зірка (церква швидко підказала, яка саме – восьмикутна "віфлеємська"), все інше – єресь. Третя група – конспірологи: вони запідозрили в появі ковпака навмисний злий умисел, намір замінити українське заморським (капелюх асоціюється з Гендальфом з "Володаря колець" чи ще якимсь "Гаррі Поттером") з подальшою денацифікацією поколінь, причому часто пов'язують це з нинішньою "зеленою" владою.

Окремо слід згадати церкву, яка також не лишилась осторонь. Протестанти, до прикладу, вгледіли в капелюсі відьмацький атрибут, нехтування почуттями релігійних киян і паплюження символу вічного життя, яким є ялинка. В ПЦУ в ХХІ столітті теж забоялися "відьмацької шляпи" і заявили, що головна ялинка – не місце для експериментів, тим більше, що вона "останнім часом стоїть на без перебільшення святому місці" (вочевидь, мається на увазі розташована перед входом до Софії могила Володимир Романюка, – ред).

Ялинка з капелюхом на Софійській площі
фото: facebook.com/FolkUkraine

Що стосується першої групи претензій, то тут все просто: їх, звісно, можна назвати смаковщиною, але загалом така позиція вичерпна. Ну, не "зайшло" людям, не готові вони до експериментів і чесно про це сказали. Крапка. А от що стосується инших…

Європейські новорічні цінності

У загальних рисах дізнатися історію появи новорічної ялинки в Україні можна, приміром, у "Вікіпедії". Якщо стисло, то традиція ця відносно (як для історичного процесу) молода, і прийшла в наші краї з Західної Європи наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Років сто тому вона остаточно прижилася, а до того була скоріше міською та панською модою, позаяк простий народ ялинок не ставив і не прикрашав. Це не добре і не погано: точно так же зараз приживаються закордонні традиції святкувати, приміром, День святого Валентина або Геловін. Ба більше – точно так же ми зараз вчимося відзначати, скажімо, день Матері замість 8 березня, відроджену Покрову чи український Щедрий вечір.

Наступне питання стосується зірки, восьмикутної чи будь-якої иншої. Розібратися, чи є вона обов'язковим атрибутом для ялинки, як дехто переконаний, допоможе пара простих запитів в "Гуглі": old christmas postcards та "старі різдвяні листівки". Перший підкаже, в якому вигляді оригінальна новорічна ялинка ймовірно прийшла в Україну, що саме переймали місцеві пани та пані 100 і більше років тому. Другий підкаже, якою була тогочасна українська традиція і як інтегрувалися святкові запозичення в нашу різдвяну культуру.

Українські європейські різдвяні листівки

Отже, запит англійською видає чималу кількість листівок, на яких можна побачити рум'яних дітей, імпортних святих Миколаїв, аж ніяк не схожих на нинішнього повсюдного окулярика Санта-Клауса (він з'явиться лише в 1931-му), і наших героїнь – ялинок. В тому числі – із процесом їхнього вбирання у різдвяні наряди. І можна впевнено сказати, що далеко не всі вони з зірками. Ба більше, вони переважно взагалі без будь-яких прикрас на верхівці. Які, втім, зустрічаються, але це, скоріше, добра воля художника. Тож можна зробити висновок, що зірка на ялинці на час приходу цієї традиції до України обов'язковою не була.

Тепер подивимося результати пошуку українською. Одразу зауважимо, що територіальне походження листівок, а отже, і традиції, зараз зачіпати не будемо. Тут зірка вже частий "гість", от тільки сама по собі, позаяк на ялинках вона зустрічається в поодиноких випадках. З чого можна зробити висновок, що вона дійсно є важливим символом у святкуванні Різдва по-українськи і заслуговує на помітне, домінуюче місце в оформленні. Але це місце – не обов'язково на ялинці: початково зірка взагалі до різдвяного дерева не прив'язана. Тож нічийого споконвічного святого місця на ялинці київський капелюх, якщо бути справедливим, не забирав. За умови, що зірка в принципі передбачалася в оформленні.

Старі різдвяні листівки

Ще одна деталь: кількість промінців. Вона на старих листівках різна: є і чотирьох, і шести, і навіть семипромінцеві зірки. Але восьмипромінцеві, безперечно, найпоширеніші.

Українські різдвяні листівки 1940-х років

Тож можна зробити кілька висновків. По-перше, традиція прикрашати ялинку на Різдво для України відносно молода – на відміну від водіння вертепів, наприклад. Віфлеємська зірка в українській навколо різдвяній символіці має особливе місце, але нема свідчень, що вона обов'язково на верхівці ялинки, тож і це на давню традицію не тягне. А от де ялинка і зірка йшли разом часто і від самого початку, так це в Радянському Союзі. От тільки світло з неба було не віфлеємська, а кремлівське. Підтвердження – за запитом "старые советские новогодние открытки".

Радянська новорічна листівка

В пошуках денаціоналізації

Наступна зупинка – на закидах, мовляв, українців навмисно відваджують від їхньої культури, переписують їм, так би мовити, культурний код. Щоб розібратися в цьому, варто розуміти, хто і як робить новорічне свято на Софійській площі.

А цим вже сім післямайданних років, з Нового 2015-го, опікується проєкт Folk Ukraine. З року в рік вони вигадують якусь якусь "фішку", навколо якої відбудовують оформлення Софійської площі – а це лише одна з їхніх новорічних локацій в місті. Останні пару-трійку років в них йде казкова тема: 2019-й Софійська площа зустрічала в холодних крижаних тонах, що так чи інакше змушувало згадати про Снігову королеву, нинішній 2020-й – у стилі "Лускунчика". І якщо це знати, то ідея новорічного оформлення в стилі "чарівного лісу", хай з елементами "Гобіта", "Гарі Поттера" чи будь-яких інших популярних закордонних фентезі, сприймається як цілком природня і логічна. Те, що не всі її зрозуміли – питання десяте.

Особливої пікантності додає той факт, що саме Folk Ukraine за сім останніх років на Софійській площі зробили восьмикутні зірки на головній ялинці новітньою нормою. До того ж, поки святкування були на Майдані Незалежності, восьмикутної залежності у ялинкової зірки не простежувалося. Єдине – вона була не радянська.

Головні ялинки Києва різних років

Про почуття вірян

Паплюження християнських цінностей – окремий лейтмотив в історії з капелюхом. Тут і "святе місце", і "місце між двох великих церков" (той зручний момент, коли поліцейське головуправління між ними можна не помічати), і "відьмацький ковпак"… Взагалі, коли в ХХІ столітті хтось починає говорити про відьом і це підхоплює купа дорослих людей з вищими освітами і "бісівськими машинками" з "сатанинським 5g" в руках, це викликає щонайменше подив. Минулорічне щурячі святкування під Святою Софією нікого не напружили – видно, місце ще було недостатньо святе. А от цьогорічний казковий ковпак на ялинці – вже не те. Святість під загрозою.

Взагалі, це популярний інструмент маніпулювання громадською думкою – звернутися до ірраціонального, прикритися релігією. У пересічних українців же, відповідно, прекрасно спрацьовує принцип "В будь-якій незрозумілій ситуації ставай набожним", що не заважає їм творити купу різного і нехристиянського весь инший час. От тільки не слід забувати, що Україна – поки що світська країна, де церква відділена від держави. А головна ялинка – для всіх, а не тільки для вірян. Врешті, церква легко могла б поставити у себе правильно, канонічну ялинку і закликати святкувати з ними, але спрацювала "по старинці" – підлила олії у вогнище безглуздого цивільного конфлікту замість того, щоб закликати до мудрості і порозуміння. І це сумно.

Окремої іронії додає те, що цьогоріч Віфлеємська зірка – справжнє астрономічне явище – зійшла б навіть над ковпаком. Побачити її можна буде якраз в день зимового сонцестояння, 21 грудня, в північно-західній частині неба

Демонтаж капелюха з ялинки

фото: facebook.com/FolkUkraine

Народження традиції

Хайп навколо капелюха для українського суспільства звичний до оскоми і замішаний на одвічному несприйнятті нового і банальному невігластві, вірі на слово. З одного боку – неготовність відійти від звичного, страх перед будь-якими експериментами. З іншого – гра на емоціях під гаслом захисту християнських чи ще якихось цінностей, про які вже наступної миті українці забудуть.

Але якщо бути чесним, то головне в усіх претензіях – банальне "не подобається". Все інше – виправдовування. Капелюх на ялинці не порушував якихось давніх традицій в силу їхньої відсутності, загрозу вигадали і вдало "роздмухали". Втім, питання, коли мода, новітнє віяння саме стає традицією, лишається відкритим. І дуже схоже на те, що українці зараз стали свідками і учасниками її створення і формування, тут і зараз. Причому лягає вона на дуже поживний радянський грунт з його "ялинкою з зіркою" як обов'язковими атрибутами свята. Церква, вчасно "підметушившись", закріпила в у народній свідомості, що правильна зірка – віфлеємська, восьмикутна. Новий новорічний канон, здається, відбувся, донесений до широкого загалу і зацементований в інформаційному просторі. Українська зірка вознеслася з народних вертепів в новорічне небо.

Всі новини Києва читайте на Depo.Київ

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme