Округ №223. Пилипишин проти Левченка - "живим" залишиться тільки один

Журналісти Depo.ua в рамках проекту "Вибори-2019. Повне оголення" створили електоральну карту виборчих округів. Ми розповідаємо як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, а головне завдяки чому, які технології застосовувалися, які були успішними, а які – ні. Хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції. Все ця інформація - вже у відкритому доступі на порталі ВИБОРИ-2019.

Округ №223

Центр: місто Київ, Шевченківський район район

Опис меж: частина Шевченківського району міста Києва (виборчі дільниці № 800965, 800968 – 800974, 800976 – 801066)

Місцезнаходження ОВК – м. Київ, вул. Щербаківського, 49

Орієнтовна кількість виборців – 165 791

Кількість виборчих дільниць – 101

У 1990 році нинішній Шевченківський район був представлений трьома депутатами, обраними по округах, які територіально збігаються з нинішнім 223-м округом. Зокрема, Сергій Головатий представляв Сирецький округ, Лариса Скорик Артемівський, Олександр Коцюба – Радянський. У 1994 році на своєму ж Сирецькому окрузі знову переміг Головатий, а "рухівець" Мирослав Горбатюк став депутатом у Радянському окрузі.

У 1998 році Шевченківський район перекроїли так, що його території входили до трьох виборчих округів – 216-го, 222-го і 223-го. У 216-му (зараз його межі приблизно збігаються із 222-м округом) переміг економіст Олександр Чубатенко, у 222-му втретє поспіль вибори виграв Головатий, а в 223-му – Леонід Косаківський. З історією виборів у цих округах можна ознайомитися у статтях про округи №221 і №222.

Якщо так можна сказати, то 223-й округ територіально є правонаступником тодішнього 222-го округу. Тому нагадаємо, що основним конкурентом Головатого був головний редактор газети "Вечірній Київ" Віталій Карпенко. Третім до фінішу прийшов комуніст Олександр Бондарчук, четвертим – ще один відомий політик Іван Заєць.

На виборах 2002 року він отримав 221-й номер. Тут переміг перший заступник начальника Головного управління зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій КМДА Валерій Лебедівський, якого підтримував Блок Віктора Ющенка "Наша Україна". З незначним відривом від нього другим став Лев Парцхаладзе, президент групи компаній "ХХІ століття". Після Революції Гідності Лев Ревазович був однією із ключових фігур на Київщині (обіймав посаду першого заступника голови ОДА), очолював передвиборчий штаб Петра Порошенка в регіоні, в 2015-му став депутатом Київської облради від БПП.

У 2006 році Шевченківський і Печерський райони об'єднали у 218-й округ. Так само було і на дочасних виборах через рік. В обох випадках тут лідирувала політсила Юлії Тимошенко. У 2007-му партію Віктора Ющенка з другої сходинки посунули "регіонали", а місце соціалістів зайняв Блок Литвина.

На виборах 2012 року на окрузі розгорнулася справжня війна за мандат між "свободівцем" Юрієм Левченком і відомим столичним політиком, самовисуванцем Віктором Пилипишиним. Відомо, що лідера руху "Кияни передусім" підтримували у головних владних кабінетах країни. Передвиборча кампанія, а, особливо, період підрахунку голосів супроводжувалися провокаціями, бійками, на дільниці приїжджали "тітушки", яким "свободівці" відповідали у силовий спосіб.

Офіційно з відривом у соті процента переможцем оголосили Пилипишина, проте ЦВК прийняла рішення не визнавати результати виборів. Перевибори було призначено на листопад 2013-го. Окрім головних суперників Левченка і Пилипишина кандидатами зареєструвалися ще 63 особи. На той час у Києві вирував Майдан. "Свободівець" був одним з комендантів Майдану і особливо агітацією не займався. Можливо тому Пилипишин і випередив візаві.

Також варто зауважити, що окрім Пилипишина конкуренцію "свободівцю" склав "ударівець" Руслан Брицький. У 2012-му партія Кличка не домовилася з опозицією про єдиних кандидатів на мажоритарних округах, тому подібна нездорова конкуренція мала місце багато де в Україні. Цікаво, що четвертим до фінішу прийшов нині покійний Олесь Бузина. Його підтримали аж 8,22% мешканців району.

Посидіти довго в сесійній залі Пилипишину не вдалося, але на дочасних виборах восени 2014-го він вирішив знову потягатися з Левченком. І програв з суттєвим відривом. Так "свободівець" нарешті отримав мандат народного депутата, а Пилипишин відійшов у тінь. Проте загальновідомо, що він і далі має дуже суттєвий вплив на район. А для того, щоб виграти мажоритарні вибори зовсім не обов'язково нагадувати про себе на біл-бордах. В умовах зниження соціально-економічного рівня населення дієвими є зовсім інші методи. До того ж його супротивник встиг засвітитися в скандалах, найгучніший – з російським громадянством, яке він мав до 2008 року.

Прихильність до політичних партій у мешканців Шевченківського округу, як і скрізь у Києві, еволюціонувала на користь національно-демократичних сил. Якщо у 1998 році тут перемогли комуністи, то вже за чотири роки потому "Наша Україна" і "Блок Тимошенко" пішли у суттєвий відрив від комуністів.

Довідка: На виборах 1998 року цей округ мав інший номер – 222-й, у 2002-му – 221-й. У 2006 і 2007 роках, коли вибори відбувалися лише за партійними списками, в один округ об'єднали Печерський і Шевченківський райони. Він отримав 218-й номер. 223-й номер та нинішні межі за округом закріпилися на виборах 2012 року.

На президентських виборах 1999 року округ мав 222-й номер, з 2004-го року – 223-й.

На президентських виборах мешканці Шевченківського району традиційно мало голосів віддавали за Петра Симоненка і Віктора Януковича. Прикметно, що у 2004 році в усіх трьох турах виборів Віктор Ющенко мав тут безумовну перевагу над головним конкурентом, а в 2010-му у першому турі друге місце посів Сергій Тигіпко, а не Янукович. У другому турі Юлія Тимошенко тоді показала тут один із найвищих результатів по столиці.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №223)
1998 рік	Сергій Головатий – 24,64%	Віталій Карпенко – 14,48%
2002 рік	Валерій Лебедівський - 16,36%	Лев Парцхаладзе – 15,05%
2012 рік (ВИЗНАНО НЕДІЙСНИМИ)	Віктор Пилипишин - 27,57%	Юрій Левченко - 27,12%
2013 рік 2014 рік	Віктор Пилипишин – 44,89% Юрій Левченко - 37,24%	Юрій Левченко – 40,58% Віктор Пилипишин - 18,36%

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №223)
1998 рік	Комуністична партія України (13,80%) Виборчий блок "Вперед, Україно! " (12,34%) Народний Рух України (10,67%) Партія зелених (8,11%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (7,60%) Блок партій "Національний фронт" (4,36%) Партія "Наша Україна" (партія "Реформи і порядок") (4,28%) Прогресивна соціалістична партія (4,20%)
2002 рік	Виборчий блок "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" (24,95%) Виборчий блок Юлії Тимошенко (14,27%) Комуністична партія України (10,02%) Виборчий блок "Єдність" (8,99%) Соціал-демократична партія України (об'єднана) (5,89%) Соціалістична партія України (4,88%) Виборчий блок "За єдину Україну! " (4,83%) Команда озимого покоління (4,59%)
2006 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №218) Блок Юлії Тимошенко (33,88%) Блок "НАША УКРАЇНА" (16,30%) Партія регіонів (13,52%) Соціалістична партія України (5,87%) Комуністична партія України (4,21%)
2007 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі округу №218) Блок Юлії Тимошенко (39,37%) Партія регіонів (17,59%) Блок "Наша Україна – Народна Самооборона" (16,71%) Блок Литвина (6,77%) Комуністична партія України (6,44%)
2012 рік	Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №223) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (28,98%) Політична партія "УДАР" (23,45%) ВО "Свобода" (18,67%) Партія регіонів (13,86%) Комуністична партія України (8,46%)
2014 рік	ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" – (23,50%) Об'єднання "САМОПОМІЧ" (21,28%) Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" (16,72%) ВО "Свобода" (6,75%) Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" (5,50%)

Президентські вибори

1999 рік	Леонід Кучма – 65,52%	Петро Симоненко – 25,74%
2004 рік	Віктор Ющенко – 74,85%	Віктор Янукович – 20,58%
2010 рік	Юлія Тимошенко – 60,88%	Віктор Янукович – 29,68%
2014 рік	Петро Порошенко – 63,05%	Юлія Тимошенко – 9,92%