ОТГ чи Київ: Кому дістанеться селище Коцюбинське з ласим забудовникам Біличанським лісом

Тема приєднання селища Коцюбинського до Києва обговорюється вже кілька років. Загалом склалося так, що Коцюбинське є тільки на папері самостійною одиницею в адміністративному плані. Насправді ж життя цього населеного пункту тісно пов'язане зі обласним центром. Багато мешканців селища щодня їздять на роботу до Києва, багато батьків щодня возять дітей до шкіл столиці. Київська влада на чолі з мером Віталієм Кличком також давно поклала око на Коцюбинське і бажає, щоб воно приєдналось до Києва. Аргументація чиновників у столичній мерії залізна – ті ж мешканці Коцюбинського, що кожного дня їздять до столиці і користуються інфраструктурними благами Києва. Не варто забувати і про те, що система каналізування Коцюбинського прид’єднана то київської системи. Простіше кажучи, усі стоки, що продукуються на території Коцюбинського, потрапляють у колектори столиці і далі йдуть на очистку до Бортницької станції аерації, яка належить "Київводоканалу".

Ще восени 2018 року Київрада прийняла звернення до Верховної Раду, яку просила дати згоду на приєднання Коцюбинського до Києва. Тоді ж влада Коцюбинського заявляла, що внаслідок громадських слухань більше 60% мешканців селища висловилися за приєднання до столиці. Саме на основі результатів цих громслухань Київрада і зверталась до парламенту, адже тільки він може визначати межі столиці. З того часу минуло майже два роки, але віз й нині там.

Разом з тим, наприкінці травня 2020 року Кабінет міністрів затвердив перспективний план формування територій громад Київської області. У цьому плані є перелік так званих спроможних територіальних громад області. Серед них вказується і окрема об’єднана територіальна громада під назвою "Коцюбинська". Саме до цієї ОТГ входить однойменне селище. Таким чином, центральна влада поки навіть і не думає про те, щоб приєднувати Коцюбинське до столиці, інакше який сенс братися за створення окремої ОТГ "Коцюбинська".

Активісти, що проживають у Коцюбинському стурбовані тим, що у селища дуже мізерний бюджет, щоб бути окремою ОТГ. Наприклад, місцева активістка Ірина Федорів говорить у своєму блозі на "Українській правді", що загальний бюджет селища може бути на рівні трохи більше 50 мільйонів гривень. Проте цих грошей, за її даними, вистачить лише на базові витрати, а от видатки на місцеву амбулаторію чи на пожежну частину, які мають бути в ОТГ, нівелюються.

Крім цього, активісти називають ледь не головним ідеологом створення ОТГ "Коцюбинська" народного депутата від "Слуги народу" Андрія Клочка. Він очолює Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, а крім цього є членом Ради Будівельної палати України.

Членами цієї ж Палати є чисельні керівники будівельних компаній України. Наприклад, серед них є голова правління "Київміськбуду" Ігор Кушнір та Петро Шилюк, що є головою правління будівельної корпорації "ДБК-Житлобуд". Також у списку є і власники приватних будівельних компаній. 

Не варто забувати й про те, що Коцюбинське фактично оточене так званим Біличанським лісом. Цей ліс для забудовників – наче сакральне місце. Намагання забудувати цю місцевість, де ростуть майже сторічні сосни, з’явились ще у 2008 році. Тоді депутати Коцюбинської селищної ради роздали ділянки на території Біличанського лісу сумнівним кооперативам, які були пов’язані з цими ж депутатами. Також ділянки за класичною схемою виділяли на студентів, які просто продавали дані своїх документів за кілька сотень гривень. Згодом у Біличанському лісі виріс зелений будівельний паркан, за яким мали зводити житлові будинки. Квартири в цих висотках навіть почали продавати, але під тиском активістів будівництво все ж не розпочалось. У ЗМІ писали, що одним з власників земельної ділянки у лісі, яку депутати Коцюбинської селищної ради передали у користування, був Володимир Карплюк. Зелений будівельний паркан у лісі з’явився у 2012 році, а у 2010-2012 роках Карплюк був заступником мера Бучі. З 2014 до 2018 років Карплюк був мером Ірпеня і саме за його часів розпочалась тотальна забудова цього містечка біля Києва.

Ще Янукович у 2012 році надавав наказ тодішньому очільнику Київщини Анатолію Присяжнюку і голові КМДА Олександру Попову розібратися у справах забудови і вирубки дерев на території Біличанського лісу. Тоді ж, з подачі активістів, з’явилась ідея зробити на території лісу Національний парк, що просто зробило б неможливими вирубку дерев на його території. Разом з тим, лише у травні 2014 року тодішнім виконуючим обов’язки президента України Олександром Турчиновим був підписаний указ, згідно з яким Біличанський ліс площею майже 6,5 тисяч гектарів був приєднаний до Національного природного парку "Голосіївський".

Проте навіть після цього правоохоронці продовжували роботу щодо повернення земель Біличанського лісу. Наприклад, свого часу Юрій Луценко, перебуваючи на посаді генерального прокурора, писав, що лише протягом 2014-2015 років прокуратурою Київщини було пред’явлено близько 500 позовів щодо повернення земель Біличанського лісу. Причому позови ці пред’являлись в інтересах Кабміну, адже територія лісу на той час вже була у складі Національного парку.

Та й зараз через суди відновлюється право на земельні ділянки у лісі. Наприклад, впродовж 2020 року державі було повернуто майже 6 гектарів земель Біличанського лісу.

З одного боку наче Біличанський ліс в безпеці, адже приєднаний до Національного природного парку "Голосіївський". Втім, часом забудовників не зупиняють ніякі статуси зелених зон. Скільки у Києві було випадків, коли дерева просто зрізали у різноманітних урочищах чи в парках – згадаймо хоча б урочище "Бичок", яке, до речі, теж входить до складу Національного природного парку "Голосіївський". Чотири роки тому невідомі під прикриттям тітушок зрізали там кілька десятків дерев.

Фото: М. Погребиський

Фото: Р. Андрійко

Ще у 2009 році Київрада дозволила звести тут офісні та готельні комплекси вздовж Столичного шосе, хоча депутати не могли не знати, що з 2007 року урочище "Бичок" приєднане до Національного природного парку "Голосіївський".  І тільки минулого року правоохоронці таки відстояли урочище "Бичок" від забудови.

Тому цілковито сподіватися, що Біличанський ліс забудовники назавжди залишать у спокою, на жаль, не доводиться. Аж занадто ласий шматок для забудовників, які сплять та бачать, як замість сторічних сосен у лісі будуть висотки. Коцюбинське знаходиться біля самісінького Києва, а тому житло тут коштує фактично, як в столиці. І це підводить до можливої відповіді до питання, чому обласна влада робить все, щоб не віддати цей тотально залежний від обласногоо центру населений пункт Києву, ще й виводить його у потенційно неспроможну ОТГ. В такому статусі з Коцюбинським та лісом навколо буде набагато простіше зробити будь-що. Та й місту віддавати такий ласий шмат перспективних – для забудови – зелених територій ніхто з обласних чиновників, природньо, не захоче.

А от чи буде від рішення залишити селище в області хоч якась користь для самої громади – питання риторичне. На яке сама громада, з оглядом на бажання переважної більшості приєднатися до міста та протести активістів під Верховною Радою, вочевидь, вже дала відповідь.