Перша Київрада-2020: Як депутати обговорювали спиляні сакури посла Японії і міст Патона за півмільярда доларів

Після закінчення новорічних свят минуло вже майже три тижні, але депутати Київради зібрались на своє перше засідання у новому році лише 6 лютого. Проте, як завжди, засідання розпочалось майже з годинним запізнення. Лише об 11:00 обранці киян заслухали гімн України і почали працювати. Спочатку слово взяв мер Кличко, який окреслив вектор роботи на поточний рік. Очільник столиці заявив, що хоче цього року запустити рух транспорту Подільсько-Воскресенським мостом, а також звести розв’язку на вулиці Богатирській, яка з’єднається з частиною Великої кільцевої дороги. У свою чергу освітянам пообіцяли не припиняти видачу надбавок до основних зарплат. На це мають направити більше мільярда гривень з міського бюджету.

Після цього секретар Київради Володимир Прокопів навіть запросив до столичного парламенту народних депутатів. Мовляв, у Верховній Раді є проблеми з "кнопкодавством", а у Київраді такого явища немає, адже тут встановлена система для голосування "Рада-4", яка просто виключає голосування за сусіда-депутата. Ну а далі робота Київради фактично призупинилась, хоча депутати попрацювали усього годину. Секретар Київради заявив, що потрібно провести погоджувальну раду з фракціями. Це мало зайняти усього кілька хвилин, але зрештою виявилось, що після цього депутатам оголосили про обідню перерву, яка мала закінчитись о 14:30. Проте, як завжди обранці киян затримались на обіді і прийшли до зали засідань лише о 15:00. Таким чином обідня перерва тривала аж три години.

Фактично одразу з після відновлення засідання розпочалась година запитань до мера Кличка та його заступників. Одним з перших було питання від одного з депутатів, який заявив, що у парку Кіото вирубують сакури, які свого часу висаджував навіть посол Японії в Україні, а на відкритті алеї сакур були перші особи столиці. За словами депутата, зараз біля парка відбувається будівництво торговельного центру. Втім, мер Кличко заявив, що для уточнення інформації йому потрібно подзвонити директору "Київзеленбуду", який відповідає за усі парки столиці. Зрештою мер увімкнув гучний зв’язок і головний озеленювач столиці фактично перемістився на засідання Київради. Чиновник заявив депутатам, що усе під контролем, а сакури, які висаджував посол Японії, просто пересадили в іншу частину парку Кіото. Мовляв, забудовник дійсно зводить торговельний центр біля парку, але усі дозвільні документи в нього на це є. Мер пообіцяв тримає питання під контролем.

Ще одним питанням, яке турбувало депутатів, стали МАФи. Один з депутатів навіть заявив, що мешканці Дніпровського району вже кілька років звертаються до нього, щоб комунальники прибрали один з кіосків, який заважає людям. Проте цей МАФ ніхто так і не прибирає, незважаючи на те, що в усі інстанції було направлено листи. Депутат навіть з посмішкою додав, що таке враження наче цей кіоск належить саме меру Кличку і його дохід на життя залежить тільки від цього кіоску. У відповідь Кличко теж засміявся, але одразу заявив, що він вже давно просить депутатів прийняти програму з розміщення МАФів і тоді не буде ніяких проблем. Проте в цьому окремому випадку мер пообіцяв зателефонувати очільнику Дніпровського району, аби той особисто зайнявся питанням МАФу, який заважає місцевим мешканцям.

Ще один нагальним питання було те, коли розпочнеться реставрація мосту Патону. Оскільки цей міст є пам’яткою архітектури, то його можна лише реставрувати, а не ремонтувати чи реконструювати. Мер Кличко заявив, що зараз тривають передпроектні роботи і відбуватимуться вони, як мінімум до кінця року. У свою чергу, за словами очільника Києва, вже відбулись переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку, який має долучитися до реставрації мосту Патона. Загалом цей проект оцінюється майже у півмільярда доларів. Це, на хвилинку, фактично чверть річного бюджету столиці. З іншого боку, чиновники заявили, що зараз вже зняли з маршрутів громадського транспорту величезний рухомий склад, замінивши його на більш менші види. Крім цього вже невдовзі на мосту Патона буде лише п’ять смуг для руху: три смуги "їхатимуть" у бік правого берега, а дві – в бік лівого берега.

Так закінчились питання до мера і депутати перейшли до голосування за різноманітні питання з порядку денного. Хоча до земельних питань 6 лютого вони не дійшли. Одним з найбільш цікавих проектів рішень стало про залучення приватного інвестора до встановлення камер відеоспостереження у столиці. Втім, цей проект одразу викликав шквал критики з боку депутатів. Наприклад, одні казали, що у Києві вже є понад шість тисяч камер відеоспосреження і немає потреби у встановленні ще якоїсь кількості. Мовляв, вже й так з бюджету міста витрачено десятки мільйонів гривень на ці камери і в цьому питанні немає чого робити приватним інвесторам. Втім, на це перший заступник мера столиці Микола Поворозник заявив, що встановлені у місті камери не можуть фіксувати порушення правил дорожнього руху, а приватна фірма залучається саме для встановлення таких камер. Далі з’ясувалось, що у подальшому, коли запровадять штрафи за порушення правил дорожнього руху, які зафіксовані на камери, приватна фірма забиратиме певний відсоток з кожного сплаченого штрафу. Це взагалі вивело деяких депутатів із себе і вони почали доводити, що такий великий куш не можна втрачати, а потрібно просто виділити гроші з міського бюджету, щоб самим придбати ці камери для фіксування порушення правил дорожнього руху. Звісно, потім лише міська влада зможе брати гроші за ці порушення. Проте представниця фірми-інвестора, яка була присутня на засіданні, заявила, що йдеться про 25 мільйонів гривень, а міська влада не горить бажанням вкладати такі кошти. Зрештою депутати все ж проголосували за те, щоб приватна фірма вклала свої гроші у закупівлю камер відеоспостереження, щоб у подальшому брати відсоток з кожного сплаченого водієм штрафу.

А вже близько 17:30 депутати вирішили розійтися по домівках. Секретар Київради заявив, що продовження засідання відбудеться за тиждень. Таким чином під час першого засідання міськради у 2020 році депутати попрацювали усього три з лишком години.