Приватне авто замість метро: Як послаблення карантину спровокувало транспортний колапс у Києві

З послабленням карантину українську столицю охопив суцільний транспортний колапс. Оскільки громадський транспорт так і не почав працювати у звичайному режимі, кияни, яким дозволили працювати, самотужки дістаються до місця роботи, і роблять це переважно на автомобілях. Напевне, найбільше не пощастило мешканцям лівого берега, які вимушені їздити на роботу на правий берег. Наприклад, Троєщина ще до карантину майже кожного ранку "стояла" у заторах, адже тисячі машин їхали через найближчий і перевантажений Північний міст. Але тоді більшість мешканців цього мікрорайону все ж користувалися громадським транспортом – автобусами, тролейбусами та маршрутками. Тепер, коли маршрутки взагалі не курсують, а кількість автобусів і тролейбусів значно скоротилася, та й впускають в них лише за спецквитками, тисячі людей вимушені якось "викручуватися" із ситуації, щоб дістатися на роботу.

Раніше було багато містян, які до карантину не користувалися щодня приватними автівками, адже простій в заторах – ще те "задоволення". А так сів на маршрутку, під’їхав до метро – і їдь куди хочеш без затримок. Тепер, коли вибору немає, такі кияни все ж виганяють свої автівки на дороги, і кількість автомобілів на дорогах значно збільшилась. Наприклад, зранку, 14 травня, затор на вулиці Бальзака в бік проспекту Романа Шухевича розтягнувся майже на два кілометри, і такого раніше ніколи не спостерігалось. Саме по вулиці Бальзака багато автівок виїжджають на проспект Шухевича з подальшим потраплянням на Північний міст. Про саму "переправу" через Дніпро взагалі годі й казати. Наприклад, напередодні, щоб проїхати від перехрестя проспекту Шухевича з проспектом Маяковського до початку проспекту Бандери через Північний міст, потрібно було витрати близько години, а відстань між цими точками складає лише близько 6 км. Тобто, фактично автомобілі рухались із середньою швидкістю 5-6 км/год.

Ввечері ситуація ще гірша. Наприклад, щоб дістатися з центру міста, від бульвару Лесі України, на Мінський масив, а це близько 12-14 кілометрів шляху, потрібно витрати майже дві години. Хоча раніше цей шлях навіть з невеличкими заторами можна було подолати приблизно за 40 хвилин. Таких прикладів можна знайти безліч. Факт в тому, що Київ, який ще не вийшов з карантину, вже зупинився у заторах.

За статистикою, яку дають у столичній мерії, в місті офіційно проживає більше 3 мільйонів людей, а автомобілів у Києві зареєстровано близько 1,2 млн. Фактично, на кожну сім’ю у середньому припадає по одній машині, позаяк реально є багато сімей, в яких автомобіля взагалі немає, і є родини, де є по дві і більше автівок. Якщо чоловік і дружина, які мають по машині, щодня їдуть на роботу в різні куточки міста, то, звісно, ця сім’я використовує одразу дві автівки.

З іншого боку, нині є випадки, коли сусіди кооперуються для проїзду на одній автівці, але раніше вони користувалися метро чи автобусом. Усе це призвело до збільшення автомобілів на дорогах, які просто не розраховані на таку кількість транспорту.

Не слід забувати і про 200 тисяч автомобілів, які щодня приїжджають до Києва з міст-супутників. Це також офіційна статистика від мерії столиці. Можливо, зараз не усі ці 200 тисяч машин щодня заїжджають до міста, але кілька десятків тисяч точно є, адже мешканцям тих самих Броварів чи Ірпеня теж потрібно їздити на роботу до Києва.

Мер столиці Віталій Кличко, вочевидь, вже зрозумів, що така транспортна ситуація ні до чого доброго у місті не призведе і почав просувати тему, що потрібно запускати більше громадського транспорту. Також, хоч і кволо, точаться розмови про запуск метро. Очільник столиці навіть звернувся до уряду, щоб той дозволив відкрити "підземку", і загалом риторика мера Києва стосовно метрополітену така, що його закрили саме за рішенням Кабміну, а не з подачі мера і його команди. Хоча ще два місяці тому, коли метрополітен припинив свою роботу, Кличко не міг натішитися, як це добре, адже не буде розповсюджуватися коронавірус. Більше того, у перші тижні закриття підземки мер Кличко переконував киян, що так само відбувається у містах країн Європи, а тому потрібно змиритися, адже Київ – це Європейська столиця. Але 14 травня мер визнав, що метрополітен все ж працює у європейських містах, про що казав і мер Харкова Геннадій Кернес

У Міністерстві охорони здоров’я наче і не проти відкриєття метро, але для цього потрібно, щоб у "підземці" дотримувались усіх вимог запобіганню "розгулу" коронавірус. Зробити це фактично можна лише за умови обмеженої кількості пасажирів у метрополітені. Наприклад, можна запровадити ті ж спеціальні перепустки для проїзду, як у наземному транспорті. Але мер Кличко заявив, що так буде ще гірше. Дійсно, можна лише уявити, як сотні пасажирів на кожній станції будуть стояти у шалених чергах, щоб показати свою перепустку. Це просто джек-пот для вірусу, адже люди стоятимуть поруч один з одним.

З іншого боку, голова Держпродспоживслужби у Києві Олег Рубан вважає, що у вагони можна запускати не більше 100 пасажирів. Або щоб між пасажирами була відстань мінімум півтора метри. Є ще ідеї, щоб один пасажир займав мінімум 10 кв. м площі. На сайті столичного метрополітену є інформація щодо вагонів, які використовується у підземці. Габаритні розміри більшості вагонів складають майже 20 метрів у довжину і 3,7 метри у ширину. Тобто, приблизна площа вагону всередині складає близько 70 кв. м. Якщо брати до уваги норму, як у магазині - "10 кв. м. на одного пасажира", то у вагоні можна буде перевезти від сили сім пасажирів. Якщо брати до уваги норму "півтора метри між пасажирами", то по ширині вагону у 3,7 метри може розміститися максимум три людини на одній прямій, а по довжині вагону у 20 метрів – 13-14 пасажирів на одній прямій. Тобто, максимальна кількість пасажирів за таких умов буде 40 людей в одному вагоні. Якщо запускати до вагону по 100 пасажирів, то відстань між ними буде більше, ніж півметра. Зазвичай же в одному вагоні перевозять більше 300 пасажирів.

Слід одразу зрозуміти, що проконтролювати виконання усіх таких норм буде вкрай склад навіть із залученням більшої кількості працівників метро, ніж зазвичай, та з допомогою поліції. Та й кількість контактів між пасажирами та персоналом підземки внаслідок цього збільшиться, що також не є добре в умовах коронавірусу.