Самі винні: Чому кияни стоять в заторах навіть без погодних катаклізмів

На початку лютого, коли столицю накрило потужним снігопадом і місто зупинилося у тотальних корках, Depo.Київ писав про те, чому автомобілістам варто винити в проблемі передусім себе, а не лише комунальні служби. Тема була "гарячою", публікація отримала чималий відгук і добряче розійшлась соцмережами. Навіть самі комунальники перепостили її на своїй сторінці у Facebook, від чого відчуття, прямо скажемо, були дещо змішаними, адже їхні "досягнення" відбілювати ніхто не збирався. І якщо "безлошадні" читачі або ті, хто того дня лишив машини на стоянці, були загалом згодні із викладеним, то чимала частина автомобілістів, що настоялася в корках, була обурена. Мовляв, як таке можна писати, автор – неук, а винні в усьому сніг і ледарі-комунальники.

Минуло півроку, добігає свого кінця літо. А місто часто-густо стоїть так же, як під тим лютневим снігом. Навіть зараз, коли купа киян роз'їхалася по відпустках, і машин на столичних дорогах помітно поменшало, ранкові й вечірні години-пік не обходяться без масштабних заторів. Але хай би то було лише два рази на день: на деяких ділянках водії стоять і серед дня. Без ДТП і ремонтів доріг, без опадів і інших форс-мажорів.

Цього разу ми навмисно підібрали декілька красномовних відео, зроблених в різний час в різних місцях, аби продемонструвати: сніг та тому подібні катаклізми – півбіди. Друга ж половина – самі автовласники, які вперто перетворюють життя своє та оточуючих на пекло.

Почати варто, напевне, з площі Перемоги – відомого "проклятого" місця, в якому збігається, пересікається і перемішується кілька серйозних транспортних артерій. Вона добре знайома столичним водіям великим трафіком, розсинхронізованими світлофорами, складною схемою руху і, як наслідок, регулярними аваріями та корками. Хоча якщо подивитися на супутникову мапу, все наче як більш-менш зрозуміло. Але є проблема: "як на мапі" там ніхто не їздить. Там взагалі здебільшого стоять.

Камера "дивиться" на "п'ятачок", в якому сходяться бульвар Шевченка (ззаду), площа Перемоги, яка плавно переходить в одноіменний проспект (попереду), виїзд із вулиці Саксаганського і, одночасно, з'їзд через Старовокзальну на досить жваву Жилянську (праворуч), а також вулиця Дмитрівська (ліворуч), яка сама по собі не є дуже завантаженою, але в пікові години користується чималим попитом для "зрізання кута" в напрямку Лук'янівки.

На перших же секундах відео видно, що невеличкий локальний апокаліпсис вже близько: площа вже під зав'язку забита транспортом через, ймовірно, "червоне" на виїзді, в той час як з бульвара Шевченка продовжують під'їжджати автівки. Справедливості заради: в даному випадку не зрозуміло, як працюють світлофори і чи працюють вони взагалі, але значення особливого то не має, оскільки таку ситуацію на цій ділянці можна спостерігати ледь не щодня. Тут би згадати про пункт 16.4 ПДР: "Забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів". Але ні: водії вперто лізуть в хвіст корку. І стоять.

Острівці безпеки, покликані хоч якось розмежовувати потоки, вже зайняті кількома "талантами", і останніх прибуває. На 0:22 видно, як нетерплячий водій на сірій автівці, який "зрізав" кут і примостився на острівці, готуючись "підрізати" потік з Саксаганського, "психує", об'їжджає поперек руху "хвіст" з машин і таки проривається на Дмитрівську, навіть не зловивши нікого в "бочину".

0:30 – потік з Саксаганського починає рух. Точніше, намагається, бо їхати йому нема куди. На в'їзді на Дмитрівську виникає "ефект вузького горлишка" – транспорт з кількох смуг змушений втиснутися в одну. Потоки пересікаються. Перехрестя стоїть. Хто нахабний – той проїхав. Кілька метрів.

1:02 – сіра автівка, чи не єдина, яка робила поворот з пл. Перемоги за правилами, прориваєтсья на Дмитрівську. Особливо хитрі і фартові на острівці безпеки, які наче як давно її "обігнали", досі стоять, "тикаючись" в потік і ризикуючи зачепити інших.

2:00 – Машини з Саксаганського не можуть прилаштуватися в хвіст черги на площу – нема місця – і знову переривають перехрестя. Фініш.

Найбільша іронія в тому, що сенсу в цьому виповзанні на перехрестя нема жодного: вони все одно не проїдуть наступний світлофор раніше. В ідеальному світі, де водії поважають інших і чекають, якщо того вимагає ситуація, вони б на найближчому "зеленому" виїхали на вже частково розвантажену дорогу і опинилися б там, куди за цей же час проберуться і цього разу (якщо утворений ними корок зрушить). Повільно, поетапно, але рухалися б. На жаль, ми живемо в реальному світі, де з усіх боків їдуть однаково альтернативно обдаровані автоолені. Тому стоятимуть всі.

В суперечках з подібними персонажами можна часто почути аргумент, мовляв, в невиїзді на перехрестя нема сенсу, оскільки ж все одно стояти, тільки перед світлофором. Все це від неспроможності дивитися далі свого носа. Адже якщо "слухатися" п.16.4, то дорога буде вільна для руху по черзі то в одному, то в іншому напрямку, дозуючи кількість машин і таким чином нормалізуючи дорожній рух. Так, він буде повільним, але він буде. Поки що ж стоять всі. Навіть якщо попереду – вільна дорога.

Є й інший нюанс: зовсім поряд, якраз в тому напрямку, куди дивиться камера – Охматдит. Як через це пекло проїхати "швидкій" в разі потреби, водіїв на ролику не цікавить. Їм "треба", вони "поспішають".

Наступний приклад – з'їзд з Індустріального шляхопроводу на вулицю Гетьмана. Теж ані трохи не приємна точка.

На самому початку ролика видно, як таксист на сірому авто (один з найбільших головняків столичних доріг) об'їжджає острівець по "зустрічці" і вклинюється одразу в другу смугу. На 0:21-0:28 його ментальний брат на темній автівці, користуючись моментом, вклинюється в потік по лівому боку вантажівки, також запираючи другу смугу – таксисту пощастило, він встиг проскочити сородича, а міг би стояти і пропускати. Рух вже ускладнений.

0:45 – 0:50 – червона і темна автівки намагаються об'їхати корок з двох боків. Не думаючи про те, як будуть втискуватися назад у смугу. На 1:03 видно, як невинна сіра автівка, яка не метушилася по проїжджій частині, у своїй другій смузі змушена стояти, пропускаючи "червоного", а разом з ним – ще дві машини. Тим часом темне авто так "об'їхало" стояк, що з саме себе притиснуло до узбіччя і буде вибиратися в потік разом з тими, хто виїжджає з Індустріального шляхопроводу.

На цьому ж відео можна спостерігати ще одну халепу – виїзд на пішохідний перехід, тобто перекриття руху пішоходам. Що можна тут "зекономити" – взагалі загадка. Але водії лізуть.

І ще один розкішний зразок водійського хамства: виїзд з вулиці Павла Скоропадського на Басейну.

Тут прекрасне все: "запарковані" крайні праві смуги, "забиті" перехрестя, навіть на "аварійці" хтось на виїзді з вулиці став – словом, повне ігнорування всього розділу 15 ПДР з особливо цинічним порушенням п. 15.9. А на додачу – виїзд на зустрічну смугу через подвійну суцільну з метою "об'їхати" корок.

На 0:06 один з "об'їжджальщиків" на темно-синьому "бусі" не витримує і кидається через зустрічку напереріз – схоже, вирішив "зрізати" через тротуар. На 0:11 потік з Басейної змушений втискуватися в одну – середню – смугу, бо крайня права і крайня ліва захоплені. Тобто на дорозі в три смуги працює лише одна, дві інші своїх функцій не виконують через автохамів.

На 0:20 камера розвертається і видно інший край вулиці – перехрестя Скоропадського і Великої Васильківської. Там картина ще "жирніша" за рахунок парковки в другому ряду і забитих острівків безпеки. І кожен з героїв в кадрі переконаний, що з ним все нормально і ніякої халепи він не робить.

Окремо слід зачепити тему парковок. Так, їх в місті не вистачає. Так, машин багато. Але є нюанс: наявність парковки не гарантує, що автожлоб на неї заїде. Бо він, все ж таки, жлоб. В нього слабкі ноги, він не здатний пересуватися на довгі – понад 10 метрів – дистанції. А ще він удавиться за 10, 20, 30 грн, бо не для того машину купував, щоб ще за стоянку платити. Тож скільки парковок не побудуй, машини будуть кидатися там, де зручно – на дорозі.

Результати такої поведінки можна побачити, скажімо, біля ТРЦ "Гулівер" на вже згаданій Басейній, а також біля усіх інших ТЦ та організацій: насмерть запаркована крайня права, а якщо треба, то і друга. Окремо слід "пройтися" по конусах, які для "біг-босів" ставить охорона перед будівлею. Законності в конусах – нуль, їх можна сміливо ігнорувати (пам'ятаючи, що охорона може і нагадити). Це просто шматок дороги, вкрадений у інших автомобілістів, користуватися яким насправді може будь-хто.

Весь цей дрібний водійський поспіх формується у один величезний ком. У столиці – втім, це стосується будь-якого українського міста – десятки тисяч водіїв і тисячі таких дрібних дорожніх хамів. Кожен з них на секунду уповільнює рух, аж поки він не зупиниться повністю. Причому відбувається це не лише на великих магістралях, але й на маленьких вулицях. Варто відійти від площі Перемоги на пару кварталів вище, і серед білого дня, далеко не в годину пік, можна наткнутися на затор, спричинений все тим же: неправильною парковкою і порушенням елементарних правил проїзду перехресть.

І наостанок – бонус: об'їзд корків смугами для громадського транспорту і тротуарами.

Це відео було зняте на столичному проспекті Бажана рік тому, але за цей рік нічого не змінилося. Автохами все так же радісно машуть руками і не бояться ганяти пішохідною зоною. Бо знають: їм нічого не буде, а це відео стане хіба що підставою для бухтіння в інтернеті, але аж ніяк не до штрафів і позбавлення прав. "Вітринна" патрульна поліція не встигає реагувати на всі випадки порушень в місті, а подібну дрібноту часто свідомо ігнорує. В тому числі і тому, що як тільки передадуть справу далі по ланцюжку, вона буде миттєво спущена на гальмах. За певних умов можна стовпи зносити і тікати з місця події в повному неадекваті – тобі за це випишуть хіба що кумедний штраф. Тому ненависним активістам і іншим незадоволеним, що намагаються хоч якось пригасити автомобільне пекло, можна сміливо сказати: "Бе-бе-бе!". І сміливо тиснути на педаль газу.