Сніговий апокаліпсис у Києві: Як сім років тому столиця потонула в заметах

Близько 11 години ранку 2013 року Київ, вже звиклий до весняного тепла, почало замітати снігом. За пару годин стало зрозуміло, що це не просто примхи природи, а буквально стихійне лихо. Той снігопад називають найпотужнішим в столиці за часи Незалежності. Сніг тоді йшов 56 годин поспіль.

Місто зупинилося, причому буквально: замети були такі, що пробратися через них будь-якому транспорту, окрім спеціального, було неможливо. Фактично в місті функціонувало лише метро. Від нього кияни що жили у віддалених районах, йшли додому пішки. Иноді – годинами, з перервами на каву і погрітися десь по дорозі.

Власникам приватних авто теж було непереливки. Дехто заночував в машинах прямо посеред дороги. Инші кидали свою "ластівку", де застрягла, аби відкопати її за день чи два.

Вранці 23 березня на київських дорогах стояли порожні автомобілі, повністю занесені снігом. Транспорт не працював. В магазинах закінчився хліб і вода. Кафе і ресторани зачинялися, бо до них не було можливості підвезти продукти.

На столичному вокзалі, величезному транспортному вузлі, застрягло чимало поїздів. І це ще пощастило, бо иншим довелося стояти в полі.

Наступного дня на розчистку міста кинули не тільки комунальників, а й армію: в місті були задіяні бронетранспортери Президентського полку, 253 одиниці техніки та 400 працівників "Київавтодору" та 550 військовослужбовців. Кияни на "прокачаних" позашляховиках також виїхали на вулиці, аби допомогти менш "всюдихідним" автомобілістам. 

У Києві очікувано оголосили надзвичайну ситуацію, а тодішній виконувач обов'язків голови міськадміністрації Олександр Попов прийняв відставку свого заступника Олександра Мазурчака, який взяв на себе провину за ситуацію після снігопаду. Також був звільнений голова "Київавтодору" Георгій Глинський і начальник Управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Віталій Пшеничний. При цьому сам очільник Києва у ніч з 22 на 23 березня був із дружиною у "відрядженні" у Відні.

Тим часом кияни подіставали заховані було лижі, сноуборди та санчата. Андріївський узвіз перетворився на гірськолижний спуск.

Столичні таксисти – хто не застряг напередодні – не втратили свого шансу заробити побільше. Так, аби довести з Подолу до Троєщини з клієнтів просли 400 грн. В інші дні тариф тоді був близько 50 гривень.