Метро на Виноградар та утопічні мости Генплана: ТОП-5 подій Києва у 2019 році

Депутати Київради бойкотували свою роботу, в столиці нарешті почали будувати нову гілку "підземка", містяни очікують на відкриття Шулявського мосту

 

Метро на Виноградар та утопічні мости Ге…

Рік, що минає, був дуже насиченим для столиці. Depo.Київ згадує п’ять найбільш резонансних та життєво важливих подій для Києва.

Епопея із Шулявським мостом

У 2019 році розпочалась епопея з реконструкцією Шулявського шляхопроводу. Проблема визріла вже дуже давно, а коли наприкінці зими у 2017 році від мосту відпав чималий елемент, мер Кличко визнав – "міст втомився". Проте лише навесні 2019 року розпочалась реконструкція "втомленого" шляхопроводу. Спочатку його розібрали, а потім почались довгі роботи. На початку осені виявилось, що ударного темпу в роботах немає. Більше того, блогери почали викладати фотографії стану робіт, наприклад, на початок серпня і на кінець вересня, і за світлинами видавалося, що за цей проміжок часу майже нічого не змінилось.

Реконструкцію мосту з самого початку здійснювала компанія "Північно-український будівельний альянс", яка входить до орбіти корпорації "Укрбуд", президентом якої довгі роки був екснардеп Максим Микитась. Проте 20 вересня 2019 року на своїй сторінці у Facebook він написав, що продав компанію інвестору, якого не може назвати. Саме в цей проміжок часу роботи на Шлуявському мосту фактично заморозились, хоча мер Кличко назвав це лише "невеличкою" паузою. Крім цього, слід нагадати, що початкова вартість реконструкції мосту складала близько 600 мільйонів гривень, але потім до кошторису було додано ще десятки мільйонів, а зрештою мер Кличко своїм розпорядженням довів вартість шляхопроводу до більш ніж мільярда гривень.

Зрештою, у другій половині жовтня роботи таки значно прискорились, і мер нагадав, що обіцяв до кінця року відкрити рух Шулявським шляхопроводом. Станом на 27 грудня є враження, що це вдасться, адже робітники дійсно працюють у турборежимі. Хоча про завершення реконструкції мосту поки не йдеться – буде відкрито лише проїзд через проспект Перемоги, а ще потрібно буде зробити бокові з’їзди/заїзди, перетворивши перехрестя біля станції метро "Шулявська" на повноцінну розв’язку. 

"Параліч" Київради

Цей рік запам’ятається бойкотом в засіданнях Київради. Депутати зібралися наприкінці травня, а наступне засідання провели аж наприкінці жовтня. Тобто п’ять місяців Київрада була фактично паралізована і, схоже, це – найдовші "канікули" депутатів у новітній історії столиці. Раніше обранцям киян вистачало місяць-два, щоб відпочити влітку.

Перші потуги зібрати засідання Київради з’явились на початку вересня. У залі навіть відмітились деякі депутати, але виявилось, що немає кворуму з 61 депутата. Мер Кличко одразу заявив, що це – бойкот. Навіть хотів зібрати голів фракцій, щоб визнати Київраду такою, що не може працювати. За тиждень після цього ще одне засідання Київради було зірване. Мер заговорив про те, що з депутатами хтось "працює", аби вони бойкотували роботу Київради. Саме в той час відбувався знаменний конфлікт між очільником Києва та головою Офісу президента Андрієм Богданом, коли останній звинувачував мера ледь не у всіх гріхах міста.

Зрештою Київрада запрацювала аж 24 жовтня, і одразу стало зрозуміло, що фракція "Солідарність" просто "сиплеться" на очах. Того дня з неї вийшли одразу чотири депутати: Олександр Харченко, Олександр Пабат, Ілля Сагайдак та Олег Петровець. Таким чином, з 52 депутатів у промерській фракції залишилось 48. Ще кілька депутатів вийшли з фракції "Батьківщина". Згодом стало відомо, що у Київраді створена нова депутатська група – "Київська команда", до якої увійшли, наприклад, перебіжчики з "Солідарності", а також колишні члени фракції "Самопоміч" на чолі з Сергієм Гусовським. Зараз у цій групі налічується вже 21 депутат, і це формування є найбільшим у Київраді після фракції "Солідарність". Ініціатором створення "Київської команди" є народний депутат від "Слуги народу" Олександр Ткаченко, який все ще мріє стати головою КМДА замість Кличка.

Цього року також точилися розмови щодо проведення виборів мера столиці. Були навіть пропозиції, що це можна зробити на початку грудня. Проте у "Слузі народу", мабуть, зрозуміли, що їхній кандидат поки "сируватий" для "батлу" з Кличком, і тема заміни мера поки що "заглухла".

ДПТ, якими "забудовують" Київ

Київрада продовжує штампувати так звані Детальні плани території, що дозволяють забудовувати цілі квартали новими висотками. Звісно, у мерії кажуть, що паралельно з цим розвивається також інфраструктура, але, наприклад, багато депутатів у Київраді, атим більше жителів столиці так не вважають.

Останнім яскравим прикладом, чим є "детальний план", став ДТП, який Київрада узгодила під час засідання 19 грудня. Під час обговорення проекту рішення депутатам запропонували дозволити забудову в межах вулиць Великої Васильківської, Академіка Філатова, Василя Тютюнника, Єжи Гедройця та бульвару Дружби народів. Зараз на цій території у 40 гектарів розміщено "Київський завод електротранспорту", а також приміщення, що належать Інституту електрозварювання імені Патона. В межах кварталу вже є понад 250 тисяч квадратних метрів житла, але розробники ДПТ, яке замовили у мерії, пропонують цю кількість збільшити більш ніж вдвічі. Звісно, забудовники обіцяють звести тут велику школу, але більшість депутатів у Київраді в це не вірять. Крім того, вже зараз біля станцій метро "Либідська" та "Палац "Україна" спостерігаються шалені затори, а коли кількість мешканців і, відповідно, машин збільшиться, то ця частина міста взагалі "стане". Втім, усе це не надто бентежить депутатів з промерської фракції та їхніх сателітів з фракції "Єдність" ексмера Омельченка. Тому цей ДПТ вони все ж ухвалили.

Відновлення будівництва метро

Рік, що закінчується, ознаменувався важливою подією для міста: вперше за останні п’ять з лишком років відновилось будівництво метрополітену. Останню побудовану станцію – "Теремки" – запустили ще восени 2013 року. З того часу жодної станції "підземки" не було введено в експлуатацію. З

вісно, киян, як завжди годують обіцянками звести метро на Троєщину, але міська влада нарешті зрозуміла, що "пісня" ця дуже довга, тож чиновники поки вирішили будувати метро на куди ближчий Виноградар. Від кінцевої станції "Сирець" на "зеленій" гілці тепер прокладають тунелі в бік одного з найбільших житлових масивів столиці. Поки йдеться про запуск двох станцій – "Мостицька" та "Проспект Правди". Два цих об’єкти затягнуть на шість мільярдів гривень. Проте чиновники вже зараз обіцяють, що згодом продовжать Сирецько-Печерську лінію метро ще двома станціями – "Виноградар" та "Маршала Гречка". Кінцева ж станція у далекій перспективі може бути на площі Тараса Шевченка.

У 2019 році розпочалось будівництво перших двох станції – "Мостицька" та "Проспект Правди". Відкрити їх планують аж наприкінці 2021 року. Таким чином, розрив між відкриттям останньої на сьогодні зданої станції "Теремки" і двома наступними складе вісім років. Такого великої перерви в будівництві київського метро ще не було. Найбільший розрив до цього складав п’ять років і стався понад 40 років тому: коли восени 1971 року відкрилась станція "Святошин", а наступна – "Майдан Незалежності" – була відкрита лише у грудні 1976 року.    

Проект Генплану

Майже подією року стала презентація проекту Генерального плану Києва. Його мають затвердити у 2020 році, але вже зараз відомі деякі цікаві цифри.

Оновлення Генплану у столиці не відбувалось вже майже 20 років, і виявилось, що місто вже давно "переросло" те, що колись закладалось до головного будівельного документу. Більше того, в межах чинного Генплану до Києва мали приєднати більше 60 тисяч гектарів території, що розкидані навколо столиці. Цього не сталось, проте будівельні плани забудовники не тільки виконали, а й перевиконали. Тому виникла ситуація, коли межі міста не розширились, а в існуючу територію запхали житлових висоток, як на розширене місто. При цьому будівництво інфраструктури виконано лише на 20-25% від запланованого. Тому зараз Київ задихається від перевантаження.

Але, схоже, чиновники не хочуть зупинятися, і у проект нового Генплану "запхали" зведення ще майже 30 мільйонів квадратних метрів житла. Для розуміння: зараз у столиці вже є близько 60 мільйонів квадратних метрів. Таким чином, кількість житла має збільшитись наполовину, а кількість населення, за планами, зросте лише на третину. Стосовно населення чиновники, які ухвалювали чинний Генплан, як виявилось, зробили помилку. Адже прогнозувалось, що у 2020 році у столиці проживатиме 2,6 мільйона людей, а вже зараз в Києві налічується понад 3 мільйони населення. В новому документі хочуть прописати, що за 20 років у Києві проживатиме близько 3,8 мільйона осіб.

У транспортній галузі у чиновників взагалі космічні плани. Наприклад, у новому Генплані хочуть закласти зведення аж трьох мостів через Дніпро. Хоча з огляду, що Подільсько-Воскресенський мостовий перехід зводиться вже кілька десятиліть, ці плани здаються просто утопічними. До того ж, у проекті нового Генплану планують будівництво у столиці п’ятої гілки метро, хоча ніхто поки навіть не дає чітких прогнозів, коли здадуть четверту гілку – на Троєщину.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"