Жлоби, маршрутки й душогубки: ТОП-5 проблем транспорту столиці

Нещодавно стало відомо, що до кінця року у столиці з'являться 100 нових автобусів, які мають покращити загальну ситуацію з перевезенням містян. Depo.Київ вирішив проаналізувати, які проблеми у столиці стримують розвиток транспорту, навіть не зважаючи на його поповнення.

Проблема № 1

Скільки нових автобусів чи тролейбусів не закуповуй, але якщо вони постійно будуть стояти у заторах, то ефект від поповнення рухомого складу буде все одно замалий. А вони стоять, бо розумників, які вважають, що вільна смуга для громадського транспорту – для них, у Києві більш ніж достатньо.

Для прикладу, ще два роки тому була облаштована окрема смуга для громадського транспорту, що курсує з Троєщини на Петрівку. Втім, як показала практика, 100-відсоткового результату це не дало, і автобуси-тролейбуси, як і раніше, частенько стоять у заторах навіть на виділеній смузі. Справа у водіях-жлобах, які використовують дорогу для громадського транспорту для власної вигоди: щоб не стояти з усіма у заторах.

Така сама ситуація фактично кожного ранку спостерігається і на проспекті Визволителів з виїздом на Броварський проспект: тут теж є окрема смуга для громадського транспорту, але її також частенько займають автівки. Та й на всіх інших смугах також.

Що там казати, коли навіть джип мера Кличка також був помічений на смузі для автобусів та тролейбусів.

ФОТО: Аркадій Манн, "Страна"

Дану проблему можна було б вирішити за допомогою поліції. Тим більше, що штраф за проїзд смугою для громадського транспорту приватними автівками складає не такі вже й "непомітні" 510 гривень. Можна поставити на кілька днів патруль, скажімо, перед Московським мостом, і штрафувати тих водіїв, що порушують. Зазвичай сарафанне радіо в таких випадках діє дуже добре, і згодом можна сподіватися, що водії боятимуться виїжджати на цю смугу, знаючи, що далі стоїть патруль, який накладе штраф. Але для того потрібна бажання. А його у столичної поліції, вочевидь, нема.

Проблема № 2

Про те, що маршрутки – це зло столиці, у мерії розповідають вже років десять. Мовляв, потрібно збільшувати кількість великогабаритного громадського транспорту на заміну "Богданам" та іншим бусам. Наче і закуповують великі автобуси та тролейбуси, але чомусь маршруток у столиці не меншає. І це при тому, що вони у багатьох випадках підходять для перевезення хіба що дров. Скажімо, деякі маршрутки можуть їздити без спинок сидінь.

Приватні перевізники завжди обіцяють покращення послуг після кожного наступного підвищення вартості проїзду, але за фактом нічого не змінюється. Не слід забувати і про те, що комунальний перевізник "Київпастранс" також має свої маршрутки, і навряд чи влада міста буде відмовлятися від додаткового заробітку.

Примітно, що чиновники з мерії постійно вимагають від приватних перевізників покращення умов для пасажирів. Та ті ж комунальні буси теж іноді нічим не відрізняються від своїх приватних "колег". Наприклад, у маршрутці "Київпастрансу" може на ходу відірватися колесо, як це було минулого року з маршруткою № 32, що курсує від станції метро "Нивки" до Мінського масиву.

За великим рахунком, проблему з перенасиченням маршруток у столиці можна вирішити. Було б, знову ж таки, бажання, тільки вже не у поліції, а у мерії. Для прикладу, свого часу на маршруті № 99 "Станція метро "Мінська" - "Мінський масив" їздили як автобуси, так і "Богдани". Та вже кілька років як з цього маршруту прибрали буси і тепер курсують лише автобуси "Київпастрансу". Можливо, маршрутки потрібно було б залишити лише там, де немає великогабаритного громадського транспорту. Та звичайно, на тих лініях, де знімуть буси, потрібно збільшувати кількість автобусів-тролейбусів.

Поки що ж маршрутки лишаються "царями доріг" у столиці. А також джерелом хаосу, дискомфорту і, періодично, скандалів.

Проблема № 3

Сплата за проїзд. Столичні чиновники вже котрий рік обіцяють запровадити у громадському транспорті єдиний електронний квиток. Мовляв, так буде зручніше і пасажирам, і самій владі, адже тоді можна буде точно порахувати, скільки пільговиків перевозить місто. А головне – із запровадженням єдиного електронного квитка зникне людський фактор, адже вже не буде в обігу готівки в руках продавців талонів, яку дуже легко покласти собі до кишені, за спільною згодою недодавши десяток талонів.

Ще у 2013 році у столичних автобусах почали встановлювати електронні компостери, які мали б стати початком запровадження єдиного електронного квитка. На цю справу "Київпастранс" викинув тоді майже три мільйони гривень. Та минулого року комунальники повідомили Depo.Київ, що існуючі електронні компостери будуть працювати, поки їх не замінять при впровадженні у громадському транспорті Києва нової автоматизованої системи оплати проїзду. Тобто фактично жовті електронні компостери були встановлені для краси.

Та й запровадження єдиного електронного квитка вже затягнулося на роки. Спочатку це обіцяли зробити у 2014-му. Роком пізніше у мерії божилися, що роботи киплять і от-от буде результат. Потім були обіцянки запровадити електронний квиток до весни 2017 року. Тепер вже обіцяють зробити це до кінця поточного року.

Тим часом над киянами продовжують знущатися у тому ж метрополітені. Керівництво підземки взяло курс на викорінення жетонів. Тому біля кас метро нерідко можна почути сварки між пасажирами та касирами, адже в одні руки тепер дають не більше двох жетонів. Більше того, не завжди працюють усі автомати з видачі жетонів – таке, наприклад, можна побачити на станції метро "Чернігівська". Усе це створює лише незручності для пасажирів.

Можливо, слід було б просто вивести з обігу жетони протягом місяця, та й усе. Або вже припинити цей одвічний "перехід без переходу" до кращих часів. Тим більше, що коли запровадять єдиний електронний квиток, потреба в жетонах відпаде сама собою. Звичайно, деякі пасажири сприйняли б це, як "зраду", але більше не було б ніяких маніпуляцій. Адже наразі усе виглядає, як знущання з пасажирів: ми вам чотири жетони не продамо, а там ще й зменшимо кількість турнікетів, що працюють на жетонах.

Проблема № 4

У столиці дуже гостро стоїть питання з розвитком трамваю. Нові лінії фактично не відкриваються, а ті, що є, перебувають, м'яко кажучи, у кепському стані. Для прикладу, нещодавно активісти навіть "лікували" подорожником колії трамваю у Пущі-Водиці. Це досить популярний напрямок у киян, але трамваї тут курсують дуже повільно через відверто сумний стан колій.

Та справжнім пеклом для пасажирів трамваїв є водії-жлоби. Скажімо, ледь не щовечора зупиняються трамваї на вулиці Дмитрівській – саме нею пролягає маршрут від Залізничного вокзалу до Контрактової площі на Подолі. На цій вулиці автівки регулярно паркуються між двома коліями. І звичайно, що не у всіх є мозок поставити машину так, щоб вона не заважала проїзду трамваїв. Іноді очікування на власника машини, який заблокував рух громадського транспорту, може складати кілька хвилин, іноді – півгодини, а коли і більше. Інколи пасажири самотужки перетягують таке авто вбік. Але системно проблему це не вирішує.

Подібна проблема була на вулиці Миропільській біля ринку "Юність". Тут водії паркували свої машини фактично на коліях трамваю, який курсує вулицею. Не заважали автовласникам навіть високі бордюри. Тому трамваям інколи доводилося стояти, поки машина повністю звільнить проїзд. Та минулого року тут були встановлені обмежувальні відбійники між дорогою та трамвайним полотном. Проблема вирішилася раз і назавжди.

Можливо, про таке рішення можна було б подумати і на тій самій вулиці Дмитрівській. Так, можливо, це не дуже зручно для загального потоку автотранспорту, але якщо деякі водії не розуміють по-іншому, то схоже, потрібно вдаватися до радикальних методів. Ну, і роботу поліції, як і у випадку з "розумниками" на смугах для громадського транспорту, дуже хотілося б помітити.

А ще є багато водіїв, які полюбляють об'їжджати затори саме трамвайними коліями. Дарма, що врешті-решт і на цих коліях виникає затор або аварія, а як наслідок – блокування руху трамваїв. Таке можна регулярно спостерігати на вулиці Глибочицькій. З двох смуг для руху автотранспорту водії-жлоби роблять три. І всі дружно стоять під шалене дзеленчання трамваю.

Чиновникам слід звернути увагу на проблеми трамваю у столиці і тому, що цей екологічно чистий вид транспорту є дуже привабливим для пасажирів – він місткий і, якщо інфраструктура організована грамотно, досить швидкий. Потрібно лише навести лад в його курсуванні. В ідеалі – взагалі зробити відділені смуги для цього виду транспорту.

Проблема № 5

Громадський транспорт столиці не завжди є комфортним, як про це полюбляє розповідати влада міста, яка ним, зрозуміло, не користується. Особливо це стосується літньої пори, коли деякі тролейбуси і автобуси перетворюються на справжні душогубки. На столичні маршрути виїжджає дуже багато рухомого складу, в якого вікна фактично "забиті" наглухо.

Відкриваються в таких тролейбусах і автобусах лише маленькі віконця, та й то не завжди.

Лише півгодини проїзду у такій душогубці дають змогу відчути повний ефект сауни. А коли ти їдеш зранку на роботу, то колегам цілий день доведеться "насолоджуватися" твоїми ароматами, які тобі дісталися після проїзду такому автобусі чи тролейбусі.

Наразі досить багато нових автобусів і тролейбусів обладнані кондиціонерами. Але вмикають їх фактично лише по великих святах, адже робота кондиціонування – це додаткові витрати пального. Тому під час спеки пасажири змушені й надалі їздити у душогубках.