Відсутність компенсацій та законність: Що думає бізнес про локдаун в Києві

Починаючи з 20 березня Київ, занесений напередодні до "червоної" карантинної зони, знову має "закритись". Нинішній локдаун буде м'якішим, ніж торік – кафе дозволено працювати на виніс, непродуктовим магазинам – через доставку, продуктовим взагалі повітря цього разу не перекривали, але і це викликало протести та вимоги скасувати жорсткі карантинні обмеження та дозволити і без того постраждалим від карантину підприємцям нормально працювати.

Depo.Київ спробувало розібратись із законністю рішення міської влади щодо запровадження локального локдауну в столиці та тим, чому воно не до смаку бізнесу.

Які законні підстави для локдауну 

Після того, як в Україні та, зокрема, у Києві почав стрімко зростати рівень захворюваності на коронавірус, місцева влада столиці та Кабмін почали, так би мовити, "грати у футбол" заявами: кожна ланка влади чекала рішення про посилення карантину від опонентів, щоб не нести політичну відповідальність за непопулярні рішення. По суті, переможцем з цього двобою вийшов прем'єр-міністр Денис Шмигаль, який заявив, що місцева влада має всі необхідні повноваження для запровадження локдауну. І вже після цього почав діяти мер Києва Віталій Кличко.

На прес-конференції 17 березня очільник уряду заявив, що місцева влада має всі повноваження для посилення карантинних обмежень: "Місцевій владі зараз надані всі повноваження. Сьогодні керівники громад мають можливість своїми рішеннями запроваджувати посилення карантину, тому закликаю не чекати вказівок, а брати таку відповідальність на себе", – сказав прем'єр. Тоді ж на засіданні уряду були внесені зміни в постанову Кабміну щодо карантину. Йдеться про нове розпорядження №104, яке коригує обмеження для різних епідемологічних зон. В документі вказано, що всі рівні обмежень (зелений, жовтий, помаранчевий, червоний) встановлюються керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації на державному рівні за результатами щоденної оцінки епідемологічної небезпеки. Простіше кажучи, про жодні надзвичайні повноваження місцевої влади в цьому питання не йдеться.

Під час брифінгу після оголошення про запровадження локдауну в Києві, мер Віталій Кличко наголосив, що місцева влада розцінює висловлювання Шмигаля як право оперативно реагувати на ситуацію.  Втім, є лише один документ, який дозволяє голові КМДА запроваджувати додаткові обмеження. Ще 23 лютого під час засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було ухвалено рішення, яке посилалось на вже згадану постанову Кабміну №104, в якій є такі пункти:

"Обласним, Київській міській адміністрації: 

1) Забезпечити посилений контроль за дотриманням обмежувальних протиепідемічних заходів;

2) В разі погіршення ситуації забезпечити посилення протиепідемічних заходів.

Це створювало деяку правову колізію в питанні запровадження локдауну в Києві з боку міської влади, адже постанова Кабміну не передбачає конкретних повноважень на заборону роботи бізнесу.

І тільки наступного дня після оголошення локдауну у столиці, 19 березня, Київ офіційно потрапив до "червоної" зони карантину в звіті МОЗу, які передбачають такі ж заборони, а саме:

• прийом відвідувачів закладами громадського харчування та культури;
• прийом відвідувачів у ТРЦ, розважальних закладах, закладах торгівлі та побутового обслуговування;
• проведення масових спортивних, рекламних, розважальних та інших заходів;
• робота закладів громадського харчування у готелях з 23:00 до 6:00, крім надання послуг харчування у номері;
• прийом відвідувачів в спортзалах, фітнес-клубах, басейнах;
• діяльність непродовольчих ринків;
• відвідування навчальних закладів, крім дошкільних, спеціальних закладів та молодших класів;
• здійснення регулярних і нерегулярних транспортних перевезень (у тому числі перестають зупинятися поїзди для висадки/посадки пасажирів).

Отже, у зв'язку з офіційним потраплянням столиці в "червону" зону карантину, усі обмеження, запровадження яких було оголошено Віталієм Кличком, є цілком законними. Місто може впроваджувати обмежувальні карантинні заходи.

Про компенсації не йдеться

На брифінгах 18 та 19 березня Віталій Кличко жодного разу не згадав про можливі компенсації збитків для малого та середнього бізнесу, які вони понесуть за час простою на карантині. Прем'єр Шмигаль на засіданні уряду 17 березня також не згадував про можливі компенсації для підприємців під час локдауну в столиці. 

Варто згадати, що наприкінці 2020 року президент України Володимир Зеленський оголосив про одноразову виплату грошової допомоги малим підприємцям з боку держави в розмірі 8 тисяч грн. Виплати стосувалися ФОПів та працівників, які втратили роботу та понесли збитки під час карантинних обмежень. Зазначимо, що тоді для відповідних виплат ухвалювали окремий законопроєкт, який стосувався карантину на всій території України та не працював в локальному вимірі. Крім того, і так невеликі виплати отримали далеко не усі підприємці, а лише певні їхні категорії.

В приватному секторі залишається сподіватись тільки на власників торгових площ, які винаймають орендатори. Так, столичний бізнесмен та девелопер Гарік Корогодський підтримав запровадження локдауну в столиці, але виступив з низкою запитань до представників влади. Бізнесмен на своїй сторінці в фейсбуці зазначив, що на прес-конференції прем'єр-міністр заявив, що Кабмін дав місцевій владі додаткові повноваження для запровадження карантину, але підкреслив, що заява не є офіційним розпорядженням та попросив надати відповідний документ.

На думку Корогодського, без зупинки метро немає сенсу закривати роботу бізнесу.  Крім того, він пообіцяв, що у ТРЦ "Dream Town", яким він володіє, орендна плата буде знижена до нуля.Depo.Київ у свою чергу теж направило до уряду запит з проханням надати документ, який розширює повноваження місцевих влад щодо карантину. І звернувся до Шмигаля з проханням прибрати відсотки по кредитах за карантин на кінець кредиту, а якщо їх не можна анулювати, дозволити зробити це банкам.

Зазначимо, що Depo.Київ теж направило до уряду запит з проханням прояснити ситуацію та надати документ, який розширює повноваження місцевих влад щодо карантину.

Нагадаємо, навесні 2020 року, під час першого загальноукраїнського локдауну, Київрада ухвалювала рішення про підтримку малого та середнього бізнесу. Тоді місто надало підприємцям пільгу у 50% на сплату оренди комунального майна. Така знижка діяла до 31 липня. 

Наприкінці 2020 року заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олександр Харченко під час наради з бізнес-асоціаціями заявив, що міська влада запровадила найбільший комплекс пільг щодо роботи бізнесу в період карантину та має намір продовжити їх, але бізнес має пам’ятати про свою відповідальність та дотримуватися протиепідемічних правил та норм.

На пленарному засіданні Київради 24 грудня 2020 року депутати продовжили пільги для орендарів комунального майна під час карантинних обмежень до 30 червня 2021 року.

В Департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА журналісту Depo.Київ повідомили, що на поточний момент їм невідомо про ті чи інші компенсації для представників бізнесу під час локдауну в Києві. Там зазначили, що рішення про місцеві програми бізнесу ухвалює особисто мер, тому в разі компенсацій для бізнесу потрібно очікувати офіційного розпорядження Віталія Кличка.

Ми також спрямували запити до Кабміну та КМДА, щоб дізнатись чи планує влада виплачувати якісь компенсації за період карантину з місцевого чи державного бюджетів, скасувати єдиний податок для ФОПів або інші податкові пільги.

Бізнес вимушений гуртуватись проти держави

Оголошення локдауну стало шоком для багатьох представників бізнесу, адже столиця була в помаранчевій зоні карантину, а про рішення посилити карантинні обмеження міський голова оголосив лише за день до початку. 

Засновниця щомісячного фестивалю "Кураж Базар" Олена Гудкова зазначила, що березень цього року стане десятим місяцем, коли "Кураж" не працюватиме. 

Вона зазначила, що весь період карантинних обмежень, фестиваль працює без підтримки з боку міста або держави. 

Співзасновник туристичної компанії "My name is travel" Євген Іхельзон вважає, що запровадження локдауну є злочином: "Будь-яка людина, яка закликає до локдаунів в Україні – злочинець. Просто, щоб у вас було розуміння, якою є моя позиція. Якщо трапиться шанс, я буду радіти, коли організаторів локдаунів затягають по допитах", – обурюється бізнесмен на своїй сторінці в Facebook.

Як розповів Depo.Київ підприємець та директор "Чорнобиль-Тур" Ярослав Ємельяненко, він приголомшений рішенням влади щодо запровадження нового карантину: "Ми дивом пережили цілий рік карантинів, витративши все, що в нас було, на зарплатні працівникам, щоб організація взагалі не закрилась. Також за минулий рік я був змушений заплатити понад мільйон гривень податків – на ті ж зарплатні, що платив зі свого карману, військовий збір та податок на прибуток", – говорить бізнесмен.

Він зазначив, що практика локдаунів існує в усьому світі, але в інших країнах держава водночас компенсує до 90% грошей як роботодавцям, так і безпосередньо працівникам. Українські ж локдауни, на думку Ємельяненка, не супроводжуються жодними адекватними компенсаціями з боку державної влади. 

Ємельяненко наголосив, що закриття малого та середнього бізнесу залишить без роботи чимало людей: "У грудні 2020 року була одноразова компенсація для бізнесу, але вона не покрила навіть податки державі. Це була просто насмішка. Чи просто для галочки. В цій ситуації бізнес вимушений гуртуватися, на жаль, проти держави. Сфери, які найбільше страждають від цих карантинів, вимушені готувати судові позови на державні органи, причетні до нанесення масштабної фінансової шкоди та унеможливлення роботи бізнесу без надання йому жодних компенсацій. Це війна не за бюджети чи гроші, а за елементарне виживання в нашій країні", – розповів підприємець.

Насамкінець, можна вкотре констатувати, що черговий локдаун у столиці, за традицією, сумбурний і раптовий. До нього не готові ні кияни, ні місцевий бізнес, ні, здається, сама влада. Поки що для підтримки підприємців столична влада дає лише знижку на оренду приміщень, що аж ніяк не вирішує усіх проблем. Тож скільки закладів закриють свої двері назавжди, якщо влада їх ніяк не підтримає, лишається тільки гадати.