Війна "з душком": Як заступник Кличка через Facebook "розвів" киян на сміттєпроводи

В стоичній мерії знайшли винуватців поширення коронавірусу: ними виявилися занедбані місцевими "жеками" сміттєпроводи

Війна "з душком": Як заступник Кличка че…

У боротьбі з розповсюдженням COVID-19 в Києві відкрився несподіваний фронт: з 17 березня у столиці взялися заварювати сміттєпроводи. Полководцем і головним рупором з боку влади у цій війні став заступник міського голови Петро Пантелеєв. В середу, 18 березня, він розмістив на своїй сторінці у Facebook допис, в якому заявив, що "сміттєпроводи в умовах поширення коронавірусної інфекції повинні бути закриті", адже це "непотрібний рудимент, що є джерелом антисанітарії і несе загрозу для кожного жителя багатоповерхівки", тож "краще зробити кілька кроків і донести сміття до контейнерів, ніж ризикувати своїм здоров'ям".

Це не перша спроба столичної влади "закрити питання" із сміттєпроводами. І цього разу у мерії, схоже, є всі шанси досягти бажаного, адже час для непопулярних чи відверто суперечливих рішень ідеальний. В Києві запроваджено суворий карантин з елементами блокади, транспорт не працює, місто в руках поліції та муніципальної варти, тож навіть символічного спротиву можна не боятися. Та й сам привід – боротьба з епідемією – потужний, в "мирний" час про такий і мріяти не доводилося.

"Мерські" бійці зі смітниками не гають часу, адже повідомлення про "перемоги" вже "посипалися". Громада ж, принаймні в особі користувачів соцмереж, традиційно розділилася на два непримиримі табори. Більший – або більш чутний – відверто радіє, мовляв, нарешті ці смердючі джерела тарганів і щурів підуть в історію, давно треба було це зробити. Менший наполягає, що сміттєпроводи у багатоповерхівках – річ потрібна, а щодо ганебного стану всі питання треба ставити комунальникам та місцевим чиновникам, які роками доводили "сміттєгони" до їхнього нинішнього вигляду.

Перше, що звертає на себе увагу в Facebook-заяві заступника мера, – відсутність часових обмежень. Ніщо не вказує на те, що по закінченню карантину сміттєпроводи "повернуться до життя", а це суперечить "коронавірусній" версії їхнього "закриття". Не заглиблюючись у питання, хороші сміттєпроводи чи погані, потрібні чи не потрібні, Depo.Київ вирішило розібратися, що не договорює Пантелеєв, на якій, все ж таки, підставі заварюються сміттєприймачі і чи дійсно це допоможе протистояти поширенню небезпечної інфекції.

Дозвіл невідомого походження

За словами заступника мера, рішення про "прощання" зі сміттєпроводами ухвалила комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, зрештою з відповідним посилом подала новину і низка ЗМІ. Комісія ТЕБ дійсно засідала напередодні, 17 березня. На її ж рішення посилаються і автори оголошень – вочевидь, місцевий ЖЕК – які з'явилися, приміром, в будинках на Оболоні.

Протокол засідання комісії доступний на сайті КМДА, але в ньому не знайшлося ані слова чи хоча б натяку на необхідність заварювати сміттєпроводи. Нема нічого і в наступному протоколі, вже за 21 березня. В попередніх рішеннях "розсадники антисанітарії" також не згадуються. Втім, ми вирішили перевірити ще одна "зачіпку": один з "жеків" ще 17 березня, тобто де-факто до засідання комісії ТЕБ, розвісив оголошення, в яких послався на розпорядження №427 від 11 березня. Цей документ теж можна знайти у відкритому доступі. От тільки йдеться в ньому не про смітники чи щось санітарно-гігієнічне чи хоча б комунально-господарське, а про… призупинення освітнього процесу у столиці.

Таким чином, жодного документа, який обґрунтовував би чи дозволяв заварювання сміттєпроводів, тим більше у зв'язку з коронавірусною загрозою, немає. Тож скидається на те, що заяви Пантелеєва та інших зацікавлених осіб, м'яко кажучи, не відповідають дійсності а розпорядження якщо і віддавалися, то в телефонному режимі. Тому і довелося вигадувати версію то з рішенням 427, то з комісією ТЕБ.

І ще важливий нюанс. Сміттєпроводи є спільним майном багатоквартирного будинку, а саме його мешканців – власників квартир. І відповідно до закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", їхня доля може вирішуватися на спільних зборах саме мешканців будинку, але ніяк не Пантелеєвим чи КМДА. І закон цей має вищу юридичну силу, ніж папірці, а тим більше заяви у "Фейсбуці" посадовців з мерії.

Хто кому пережиток минулого

Тепер зупинимося на твердженні про "непотрібний рудимент". Прихильники заварювання сміттєпроводів досить часто заявляють, що це – радянський пережиток, і весь цивілізований світ давно виносить відходи виключно в контейнери на вулиці. Це відповідає дійсності приблизно так же, як і заява Пантелеєва про комісію ТЕБ. Адже, по-перше, сміттєпроводи – далеко не радянський винахід: Союз лише, як міг, використав західне передове на ті часи рішення в житловому будівництві. А по-друге, сміттєпроводи досі є і в Європі, і в Америці, і в Австралії. І непогано себе почувають.

А от що є рудиментом, причому суто "совковим", так це ставлення, яке демонструють міські посадовці та прості виконавці до сміттєпроводів. За таким обладнанням треба догляд, і кияни платять за нього щомісяця: обслуговування сміттєпроводів включене в тариф "Утримання будинків та прибудинкових територій". Проте навряд чи хтось зможе пригадати, коли в його будинку востаннє чистили сміттєпровід – скоріше за все, ніколи. А між тим, клапани-сміттєприймачі мають прибиратися раз на тиждень, дезінфекція має проводитися раз на місяць. Якби це робилося бодай раз на квартал чи навіть пів року, то нарікань на антисанітарію та сморід було б помітно менше.

Тож складається парадоксальна ситуація, коли міські очільники різних рангів та обслуговуючі компанії зробили все, аби люди в житті не бачили нормального сміттєпровода, не цінили їх і з легкістю відмовилися як від непотрібу. Зазначимо, що у такий спосіб у столиці розправляються не лише зі сміттєпроводами, дуже часто так же роблять забудовники. Хочеш побудувати житлову висотку чи ТРЦ – отримай землю чи старий будинок в користування, доведи його до загиженого, аварійного стану, і люди радісно аплодуватимуть тобі за звільнення від створеного тобою ж "мотлоху".

Вірусний слід: де ризики більші

Наступна згадка, що вимагає критичного ставлення, стосується коронавірусної загрози. Пантелеєв подає боротьбу з сміттєпроводами так, наче це допоможе знизити ризик заразитися небезпечною інфекцією. Ми не знайшли жодних свідчень на користь версію про зв'язок функціонування сміттєпроводів та поширення COVID-19. Але провели експеримент, пройшовши з секундоміром та сміттям два маршрути: "поганий" – до приймача на поверсі, та "добрий" – до контейнера на вулиці. Перший забрав 25 секунд (можна пройти навіть швидше, затримавши подих), контакт був лише з дверною ручкою та клапаном сміттєприймача. Другий забрав понад 7 хвилин, і контактних поверхонь було набагато більше: власні двері, кнопка виклику ліфта на поверсі, кнопка поверху в ліфті, вихідні двері, далі – пробіжка до контейнера, знову ручка вихідних дверей, але вже ззовні, знову кнопка виклику ліфта, кнопка поверху у ліфті і, нарешті, власні двері. Зрозуміло, більше було і відвіданих просторів. За іронією долі, в обмеженому просторі ліфта ми ще й пересіклися з сусідами, тож хочеться вірити, що ніхто з нас не був переносником корона вірусу.

Таким чином, заварювання сміттєпроводів за нинішніх обставин аж ніяк не сприятиме зменшенню інфекційної загрози. Навпаки, воно суперечить самому заклику "лишайся вдома", збільшує час перебування поза межами квартири і, відповідно, ризики небезпечного контакту.

Реформа, якої нема

І ще один неочевидний, але важливий нюанс: чи готове місто до заварювання сміттєпроводів. До останнього часу частина відходів зберігалася в закритих сміттєкамерах всередині будинків, але відтепер все має переміститися на вулиці. А це вимагає помітного збільшення кількості контейнерів у дворах, а в ідеалі – облаштування спеціальних, обов'язково – критих, а в ідеалі ще й закритих сміттєвих майданчиків, яких на даний момент нема навіть в проєкті. В противному випадку сміття буде розноситися по двору, що аж ніяк не сприятиме зменшенню антисанітарії. Але в мерії про це не згадали ані словом. Тож киянам одразу слід готуватися до неприємних зустрічей: щури як жили, так і житимуть в теплих підвалах та сміттєкамерах. Але харчуватися вони ходитимуть на смітники – через двір.

Перед закриттям сміттєпроводи треба почистити і, враховуючи роки без догляду, дуже ретельно. Інакше полегшення ще довго буде умовним: в Харкові, де Кернес так же свавільно заварив сміттєпроводи, попередньо їх не почистивши, ще років вісім тому, з приймачів на поверхах тягнуло смородом ще пару років, аж поки не вивітрилося.

Нарешті, певна сума за обслуговування сміттєпроводів має зникнути з платіжок на обслуговування будинків і прибудинкових територій, але в мерії про це якось "забули". Тож кияни будуть носити сміття на вулицю, ще й, по суті, за це приплачувати. І все це на тлі того, що команда Кличка за 6 років керування столицею ні на йоту не наблизилася до цивілізованої роботи з відходами, зокрема до роздільного збору, що хоч якось виправдало би закриття сміттєпроводів.

Отже, підіб'ємо підсумок. На даний момент не вдалося знайти жодного документу, який би дозволяв будь-кому заварювати сміттєпроводів без згоди мешканців. Також нема жодних ознак того, що це допоможе знизити ризик заразитися коронавірусом – навпаки, це призведе до зростання небезпеки. Нарешті, нема жодних рішень для нормальної відмови сміттєпроводів. Є тільки допис в "Фейсбуці" Пантелеєва і аномальний ентузіазм підвладних йому виконавців на місцях за умов, коли кияни де-факто не можуть організувати спротив.

 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"