Як Кличко та забудовники ведуть столицю до соціальної катастрофи

Нещодавно Depo.Київ писав про те, що на Оболоні розпочалося чергове будівництво чималого житлового комплексу. Висотки планують зводити на вулиці Бережанській, на території колишнього ринку, а до того – АТП. Але є ризик, що це призведе до інфраструктурного колапсу місцевого масштабу, адже у нових будинках може оселитися, як мінімум, тисяча нових сімей. А транспорт і навчальні заклади масиву вже працюють на межі можливостей.

Здавалося б, столична влада якось має регулювати цей процес, адже саме чиновникам потім розгрібати усі проблеми на переповненому людьми масиві. Та виявилося, що це далеко не так. На даний момент забудовник на повну котушку рекламує свої квартири, що мають згодом звести, та й будівництво потроху починає набирати обертів. Але наразі цільове призначення земельної ділянки, де ведуться роботи, визначене для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального центру.

Разом з тим у Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської міськдержадміністрації зареєстрували так звану декларацію про початок виконання підготовчих робіт з будівництва житлового комплексу з об'єктами торгівельного та соціально-побутового призначення на вулиці Бережанській, 15. Цю декларацію подавало ТОВ "АТП-13057-7", яке і є замовником будівництва.

Примітно, що у березні поточного року це ж товариство з обмеженою відповідальністю зверталося до Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації з проханням змінити цільове призначення землі на вулиці Бережанській, 15 для зведення багатофункціонального комплексу. Цей же Департамент земресурсів розробив проект рішення Київради про зміну цільового призначення землі, що дозволить зводити там той самий багатофункціональний комплекс. Але депутати Київради це питання ще не розглядали.

Ще більш цікава позиція в Оболонській райдержадміністрації, адже саме на підкронтнрольній їм території відбувається будівництво житлового комплексу. Чиновники РДА нагадують, що, згідно розпорядження Київської міськдержадміністрації, вони взагалі не мають жодних повноважень щодо контролю за веденням містобудівної діяльності на території району. Тобто навіть якщо забудова абсолютно незаконна, районні чиновники нічого не зможуть вдіяти.

При цьому в райадміністрації підтвердили, що на вулиці Бережаснькій, 15, розпочалися підготовчі роботи зі зведення житлового комплексу з об'єктами торговельного та соціально-побутового призначення. А в Департаменті містобудування та архітектури ще у листопаді минулого року навіть надали містобудівні умови та обмеження забудови цієї земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з тими ж торговельними площами.

Тобто два департаменти мерії Києва фактично дають старт будівництву житлового комплексу. Знають про те, що на Бережанській вулиці зводитимуть житлові висотки, і в Оболонській РДА. Але при цьому Департамент земельних ресурсів розробив тільки проект рішення Київради про зміну цільового призначення землі за цією адресою, яка дозволятиме будівництво багатофункціонального комплексу. Та й то, цей проект рішення ще мають проголосувати депутати Київради, а реально може статися так, що цільове призначення землі найближчим часом не буде змінене. Тому наразі виходить так: у забудовника і замовника будівництва житлового комплексу ще немає головного документу від Київради, а департаменти фактично вже дали зелене світло на будівництво висоток.

Навантаження на діючу інфраструктуру Мінського масиву зросте колосально, адже, за даними Оболонської РДА, яка має техніко-економічні показники об'єкту будівництва, на вулиці Бережанській мають звести 15-секційний житловий комплекс площею 111 тис. квадратних метрів та поверховістю від 16 до 25 поверхів. А далі найцікавіше. Та ж Оболонська РДА повідомляє, що згідно містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вулиці Бережанській, які видав Департамент містобудування та архітектури, мешканці нового житлового комплексу мають бути забезпечені дитячими садками, школами, закладами охорони здоров'я та іншими об'єктами соціально-культурного призначення. Більше того, забудовник за необхідності має взяти участь у реконструкції існуючих шкіл, садків чи поліклінік для збільшення їхньої місткості. Але, в той самий час, згідно основних техніко-економічних показників майбутнього житлового комплексу, будівництво нових чи реконструкція існуючих дитячих садків чи шкіл не передбачена.

Таким чином, забудовнику фактично дозволили зводити величезний житловий комплекс і при цьому не будувати ані дитячого садка, ані школи. Навіть не потрібно проводити реконструкцію існуючих шкіл чи садків, що вже й так переповнені на Мінському масиві. Не важко уявити, що буде у цьому районі, коли усі квартири майбутнього житлового комплексу будуть заселені. Адже даний масив був зведений ще за часів СРСР і явно не розрахований на те, що тут з'являться велетенські житлові комплекси. Тим більше, що за останні роки на Мінському масиві вже звели два величезних комплекси з багатоповерхівками на кілька тисяч квартир.

У свою чергу, у Департаменті містобудування та архітектури повідомляють, що зараз Інститут генерального плану розробляє детальний план території Мінського масиву. Але хоч якісь подробиці цього процесу не уточнюють. Та й невідомо, коли той детальний план затвердять. А забудовники зводять свої бетонні коробки дуже швидко. Тому за два-три роки ще один столичний масив може спіткати соціальна катастрофа з нестачею місць у школах, дитячих садках та поліклініках. Окрім цього, не слід забувати і про транспортну інфраструктуру на яку відбувається додаткове навантаження після кожного введеного в експлуатацію будинку.

Тим часом у мерії тішать себе розмовами про розробку детальних планів територій, в які будуть "вмонтовувати" новозбудовані монстри на 20-25 поверхів. Мабуть, було б логічніше зобов'язувати забудовників розвивати соціальну інфраструктуру паралельно зі зведенням своїх висоток. Адже гроші за продані квартири отримують саме забудовники, яким потім вже начхати, що власники цих квартир не зможуть знайти вільних місць для своїх дітей у садках чи школах. У кращому випадку, згідно так званих детальних планів територій, школу чи садок збудують за кошти міського бюджету, тобто за рахунок киян. Ці фінансові витрати вже не стосуватимуться забудовників, через яких і виникне потреба у нових навчальних закладах.