Арка над Дніпром: Як змінився найвідоміший довгобуд Києва за пів року

Роботи на Подільсько-Воскресенському мостовому переході, найвідомішому довгобуді Києва, киплять, попри всі складнощі

Арка над Дніпром: Як змінився найвідоміш…

В 2018-му було зроблено чимало невидимої сторонньому спостерігачу роботи: на об'єкті були нарешті вирішені земельні питання, що роками гальмували будівництво, знесено гуртожиток "Кузні на Рибальському" на шляху естакади, а величезна арка самого мосту обзавелася зв'язками. В 2019-му зміни стали помітні навіть здалеку. Детальні і надзвичайно цікаві звіти про те, як триває зведення переходу, оприлюднив у своєму "Живому журналі" київський фотограф і блогер Олег Тоцький – і про саму Арку Подільського мосту, і про те, що було зроблено на інших ділянках. Depo.Київ дає стислий огляд того, що змінилося на знаковому для столиці будівельному майданчику.

Арка

Як і в 2018-му, цьогоріч будівництво, попри всі проблеми, йшло досить жваво, і зміни на об'єкті видно неозброєним оком, адже арка мосту через Дніпро була звільнена від тимчасових опор, на яких вона весь час лежала. Справа ця була зроблена надзвичайно швидко – за два місяці, хоча розбирати конструкції на висоті 70 метрів над водою було ще тією задачею.

Міст станом на кінець квітня

Початок жовтня

Першим ділом були прибрані малі опори по краях мосту. Вже тоді арка, поступово звільняючись від масивних іржавих облаштунків, почала набувати візуальної легкості. Після малих взялися за великі опори посередині мосту. Їх прибрали навіть швидше за малі. В цей час на мосту можна було спостерігати цілий ліс кранів – їх працювало аж 14 одночасно.

Опори зрізалися нижче рівня метро, адже на їхньому місці вже монтуються консолі для тротуару. А от тимчасові опори під мостом поки залишаться – їх приберуть, коли на арку навісять ванти, на яких і триматиметься перехід.

Були демонтовані і шпренгелі – додаткові підвіси вагою в кілька сотень тон, за допомогою яких фіксувалася проектна форма арки під навантаженням до того, як вона була замкнена. Це було потрібно, аби правильно зістикувати всі сегменти між собою. Весь цей час шпренгелі були в натягнутому стані, тож просто так зрізати їх було неможливо – спочатку треба було ослабити, причому в певній послідовності, аби не заклинило регулюючі вузли, і з урахуванням того, наскільки розігнеться арка після ослаблення кожного шпренгеля. Процес виявився складнішим, ніж монтаж шпренгелів багато років тому. Мало того, що треба було враховувати купу технічних нюансів, ще й роботи проводилися на величезній висоті. Крім того, в самих шпренгелях накопичилися такі напруження, що часом їх закручувало при роз'єднанні сусідніх елементів.

Після того, як ці тепер вже зайві елементи були зрізані, взялися одразу ж заварювати технологічні вікна в місцях колишнього кріплення. Хоча на світлинах здається, що листи металу прямокутні, насправді вони вигнуті під форму арки, тож треба було точно влучити в розміри.

Окремо слід зупинитися на тротуарних консолях. На час появи звіту вже була змонтована половина з них, тепер їх вже більше. Під консолями будуть розташовуватися косі двотаврові балки, за допомогою яких буде розподілятися навантаження від моста на ванти – тобто, простою мовою, перехід буде підвішений за низ, а не за краї, як може здатися.

Консоль не встановлюється на своє місце одразу: спочатку її "приміряють", потім доводять краї, щоб вона ідеально стала на місце, адже стикуватися цей елемент має не тільки з мостом, а й з іншими консолями.

Певні проблеми виникли з тротуарними консолями безпосередньо під аркою, по її краях. Справа в тому, що зараз міст розташований вище проектного рівня і на розрахункове положення опуститься, коли повисне на вантах. Але в розмірах крайніх консолей цього враховано не було, тож їх довелося підрізати. Пізніше необхідну частину наварять знову або відкоригують форму відповідного вузла. Для мосту це не критично, адже на даній ділянці консоль не несе суттєвого навантаження.

І ще одна цікавинка – тротуарні консолі, що огинатимуть арку на рівні дорожнього полотна: в цьому місці пішохідна частина робитиме "петлю" над водою, тут буде своєрідний "балкончик". Ці консолі збираються з кількох блоків. Блоки також спочатку "приміряються", потім допрацьовуються і далі вже встановлюються. Причому один з них під час монтажу "закидається" за арку – за умов обмеженого простору досить не проста операція.

Слід зазначити, що з приводу тротуарної частини серед частини Facebook-користувачів вже точаться досить гарячі дискусії. Мовляв, про велодоріжки за такої ширини тротуару мріяти не доводиться. І це не дивно: проект переходу розроблявся дуже давно, коли про інтереси велосипедистів не те, що не думали, а навіть і не здогадувалися. І просто так перепрацювати той чи інший елемент не вийде, адже це потягне зміни і для інших конструкцій. Можливо, з часом буде знайдене якесь рішення.

Рибальський півострів

Тепер про те, що було зроблено окрім Арки. Почнемо з Рибальського півострова. Тут також відбулося чимало змін. До прикладу, двоярусна естакада (верхній ярус, нагадаємо – автомобільний, нижній – метро), яка свого часу обривалася над Набережно-рибальською дорогою, вже пройшла територією заводу "Ремдизель" і наблизилася до майбутньої "Суднобудівної" станції.

На естакаді продовжуються бетонні роботи – створюється полотно під майбутню дорогу. Роботи йдуть в настільки хорошому темпі, що фото вже певною мірою застаріли, на сьогодні зроблено ще більше. Зараз наявне бетонне полотно готують до гідроізолювання.

Окремо слід звернути увагу на балки майбутнього заїзду з Валів через Гавань. Вони величезні порівняно з типовими балками естакади. На щастя, робили їх на "Кузні", тож здалека везти не довелося.

З'їзд на Набережно-рибальську дорогу тепер не тільки побудований, але й гідроізольований. Гідроізоляція на естакаді складається з трьох шарів. Перед нанесенням нового шару поверхня має бути максимально чистою. Нинішній підрядник підійшов до справи дуже відповідально, тож терли навіть вручну – ганчірками.

Також на Рибальському почався монтаж деформаційних швів: вони петлями кріпляться до арматурної сітки плит, після чого заливаються бетоном. Крім того, перед з'їздом з естакади вже змонтовано систему водовідведення, частково пофарбовані опори.

Загалом обсяг робіт з будівництва естакади і з'їзду на Набережно-рибальську дорогу еквівалентний будівництву близько сотні стандартних 33-метроових залізничних мостів.

А ще на Рибальському зник козловий кран, що був добре помітний з дороги. Він роками стояв без діла і був геть випотрошений вандалами. Демонтаж підйомника наробив чимало "шороху" в соцмережах: фото "розкоряченого" крану з ногою, що "з'їхала" з естакади, були охоче підхоплені користувачами, мовляв, на вічному довгобуді сталася аварія. Насправді ж ніякої надзвичайної ситуації не було, а ногу спихнули навмисно – дуже обережно і контрольовано. Зробили це для того, щоб важка ферма крану лягла не на проліт свіжопобудованого мосту, завдавши йому позапроектних навантажень, а на опору. Для цього кран довелося підтягнути, але довжини підкранової естакади трохи не вистачило. Тому було вирішено конструкцію, так би мовити, "вронити" в потрібному для успіху напрямку.

Поділ

Тут почалися роботи на майданчику навколо старого Рибальського вантового мосту. Зараз територія розчищена, проведені бурові роботи,стартувало будівництво ростверків – основ для опор заїзду з Валів через Гавань на основну трасу. Старий міст остаточно закритий для відвідування, але певний час ще постоїть – поки не добудують новий заїзд і не перекинуть через Гавань комунікації, що нині йдуть по вантовому "дідусю".

З часом тут з'явиться стапель для збирання пролітних балок, які будуть насуватися і монтуватися над Гаванню саме з Валів. Втім, зараз роботи на цій ділянці вкотре зупинилися через брак грошей.

Труханів Острів

Рухаємося в напрямку лівого берега. Перша зупинка – Труханів острів. На ньому вже можна побачити "коробки" сходів та ліфтів на верхній ярус – вони будуть побудовані з обох боків естакади перед кожною водною перешкодою.

Сходи на міст через Дніпро на Трухановому острові

Сходи на міст через Десенку

Зараз на Трухановому ведуться монотонні роботи: встановлюється огорожа, прокладаються короби під кабелі, робляться "заділи" під відбійники та мачти освітлення – їх встановлять посередині дороги. Покладене тротуарне покриття. Чимало сил довелося витратити, аби виправити "косяки" попереднього підрядника. Крім того, на мості через Десенку, як і на Рибальському, встановлено систему водовідведення.

Русанівські сади

За словами Тоцького, тут розташована найбільш неоднозначна ділянка будівництва: точка, де естакада з Горбачихи "пірнає" в насип на Русанівських садах. Тут треба було побудувати п'ять звичайних опор і один береговий стоян. Але за два роки було побудовано лише три опори. Четверта готова лише наполовину, під п'яту збудовано лише свайний кущ, а береговий устій поки що доріс до рівня "підземки", яка тут буде скоріше "надземкою". Це при тому, що на готові опори вже встановлено металоконструкції, йде бетонування баластного "корита" під метро.

На самих Садах на місці майбутньої траси поки що пустирі і де-не-де – купи грунту, яким починають формувати насип. Фінальна ж частина будівництва – місце, де мостовий перехід знову вийде на естакаду, на цей раз – через залізницю. Тут вже намічені майбутні автодороги – вони, всупереч старому проекту, розведені, між ними – пустир, де колись має з'явитися омріяне метро на Троєщину, хоча будувати між двома дорогами його буде не легко.

Що стосується вже лівого берега, то там навіть невідомо, куди вестимуть з'їзди, а тому оголошений раніше термін запуску переходу, призначений на кінець 2020-го, видається все більш примарним. Поки що естакада будується до точки, від якої зможе повернути в будь-який бік. Але куди і, головне, коли воно заверне, лишається хіба що гадати.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"