Генплан Києва від Кличка: Додатковий мільйон населення, купа висоток і п’ята лінія метро

Київські чиновники презентували проект нового Генерального плану Києва, який мають затвердити наступного року
 

Генплан Києва від Кличка: Додатковий міл…

Презентація проекту нового Генплану викрила проблеми з виконанням чинного Генерального плану. Крім цього, чиновники запевняють, що в усіх європейських містах генеральний план міста оновлюється кожні п’ять років, а, наприклад, у столиці Китаю Пекіні оновлення головного будівельного документу міста проводять кожні три-чотири роки. У Києві ж оновлення Генплану не відбувалось близько 20 років.

Проект нового документу наступного року планують виставити на публічне обговорення, а після цього прийняти. Поки ж Depo.Київ проаналізував найбільш цікаві моменти у проекті Генплану.

Будівельні питання  

Під час презентації проекту виявилось, що згідно чинного Генплану до Києва мали приєднати десятки населених пунктів загальною площею більше 60 тисяч гектарів. Крім цього, чиновники вносили дуже багато змін в чинний Генплан, а це призвело до ущільнення забудови у місті та зведення на місці зелених зон висоток. Простіше кажучи, будівництво житлових висоток мало відбуватись разом з розширенням меж Києва, а вийшло так, що в існуючі межі столиці довелось запхати ту кількість будинків, які були розраховані на розширену площу міста. Склалась ситуація, коли забудову Києва житловими будинками та комерційною нерухомістю виконано на 100% згідно з чинним Генпланом, а будівництво інфраструктури, яке мало відбуватись паралельно, виконали лише на 20-25%.

Це, зрозуміло, призвело до погіршення комфорту проживання у місті. Наприклад, містом вичерпано резерви джерел енергопостачання, також є проблеми з амортизацією мереж. Кірм того, у Києві використовується застаріла технологія очистки питної води, недосконала система водовідведення та очищення стоків. Тому в межах нового Генплану планують реконструювати Бортницьку станцію аерації, де очищують майже усі каналізаційні стоки столиці. Хоча розмови про реконструкцію БСА точаться ще з 2008 року.

Також чиновники обіцяють, що після ухвалення нового Генплану назавжди зникне питання щодо забудови центральної частини міста. Задля збереження культурної спадщини завершується розробка історико-архітектурного опорного плану. В ньому є більше 3,5 тисячі культурних об’єктів та архітектурної спадщини, в цьому ж документі будуть відображені межі історичних ареалів та зон охорони пам’яток. Передбачено заборону висотної забудови в історичних ареалах.

Населення

У мерії заявили, що у чинному Генплані було зроблено помилку щодо прогнозування кількості населення у столиці. Так, в документі вказувалось, що у 2020 році у місті має проживати 2,6 мільйона людей, але вже зараз, наголошують у мерії, кількість населення перевалила за 3 мільйони осіб. Ще більша проблема в тому, що у великої частини киян є автомобілі, яких у місті вже зареєстровано 1,2 мільйона. Тобто якщо враховувати, що у столиці проживає більше 3 мільйонів осіб, то узагальнено кожна сім’я має авто. Більше того, щодня до Києва в’їжджає ще 200 тисяч автомобілів. За прогнозами експертів, наведеними у мерії, за 20 років населення Києва складатиме щонайменше 3,8 мільйона осіб. Тому чиновники вирішили паралельно зі збільшенням кількості населення також збільшити кількість житла у місті. Мовляв, попит на житло тільки збільшуватиметься.

В новому Генплані хочуть закласти зведення майже 30 мільйонів квадратних метрів житла у столиці. Зараз у місті, за різними даними, близько 60 мільйонів квадратних метрів житлової площі. Тобто чиновники хочуть збільшити кількість квартир у столиці наполовину, хоча кількість населення при цьому збільшиться максимум на третину. Паралельно з цим у мерії обіцяють зробити так, що зведення житлових висоток буде неможливим без будівництва дитячих садків та шкіл. 

Транспорт

Чиновники вже напряму визнають, що громадський транспорт у Києві не надто справляється з пасажиропотоком. Наприклад, у проекті нового Генерального плану пропонують закласти розвиток швидкісного рейкового транспорту. У мерії хочуть "під’єднати" кільце міської електрички до системи метрополітену та швидкісного трамваю. Для цього планується будівництво пересадочних вузлів, щоб пасажир міг швидко та зручно потрапити, для прикладу, з метро до міської електрички. Так само має бути у випадку зі швидкісним трамваєм.  

Цікава ситуація з розвитком метрополітену. У проекті нового Генплану прописують добудову метро на Троєщину в межах четвертої гілки – Подільсько-Вигурівської. Проте навіть зараз ніхто чітко не може сказати, коли це може трапитись. При цьому мер Кличко оптимістично заявляє, що вже наприкінці наступного року можна запустити автомобільний рух Подільсько-Воскресенським мостом (роботи на якому останнім часом забуксували, лишаючи запуск переходу під великим питанням), а вже після цього кинути усі сили на будівництво метро на Троєщину.

У мерії ще і згаданого не зробили, а вже будують нові плани щодо розвитку підземки – будівництва п’ятої гілки метро. Свого часу чиновники казали про так звану Вишгородсько-Дарницьку лінію, яка мала б розпочинатись в районі площі Тараса Шевченка і йти до Дарницького залізничного вокзалу.  

В новому Генплані також хочуть закласти зведення у Києві трьох нових мостів через Дніпро. Хоча ще шість років тому, за часів керівництва Києвом регіонала Олександра Попова, столична влада дуже потужно просувала тему щодо будівництва у Києві не мостів, а тунелів під Дніпром. Це навіть хотіли вкласти у проект Генплану – наприклад, один такий тунель мав з’єднати Троєщину з Оболонню. Більше того, тоді чиновники казали, що в тунелі будуть їздити не тільки автомобілі, але й трамваї. Мовляв, тунелі дешевше будувати ніж мости. Зараз у мерії про таке вже говорять. А й зважаючи на те, що Подільсько-Воскресенський міст зводять вже кілька десятиліть, важко уявити, що в перспективі у столиці з’явиться ще три нові мости через Дніпро.

Загалом проект Генплану буде пронизано чиновницькою мантрою про те, що тепер у столиці головним має бути пішохід, а не автомобілі. Сам мер Кличко заявив, що місто планує закуповувати ще більше нових автобусів, тролейбусів та трамваїв, щоб заохочувати киян їздити на громадському транспорті, а не на власних автомобілях. Крім цього глибинний аналіз транспортної інфраструктури міста виявив дуже великі проблеми стосовно заторів. Тому у мерії хочуть й надалі організовувати більше відокремлених смуг для громадського транспорту.  

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Київ

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"