Київ очікує учнівський колапс: Чому вісім шкіл Кличка за п’ять років – це крапля в морі

Напередодні 1 вересня столичний очільник похизувався, що у період з 2014 до 2019 років у Києві побудовано або реконструйовано вісім шкіл. Звісно, це був натяк на те, щоб кияни дякували Кличку, адже саме він керує містом останні п’ять років. Проте Кличко для порівняння чомусь не сказав, скільки за увесь цей час у місті зведено нового житла. Тому Depo.Київ вирішив глибше "копнути" дану тему, щоб з’ясувати чи дійсно керівництву міста варто пишатися, що за п’ять років у Києві збудовано аж вісім шкіл? 

Почнемо з того, що, за даними Департаменту освіти КМДА, у період з 1991 до 2018 років, у столиці збудовано 39 нових шкіл. Минулого року мер Кличко хизувався, що за його каденції на той час було збудовано сім шкіл. Тобто виходить, що у період з 1991 року до 2014 року, коли мером став Віталій Кличко, у столиці за 23 роки було зведено 32 нові школи. Таким чином виходить, що до Кличка, щороку у місті, за математичними розрахунками, зводили 1,39 школи. Якщо враховувати, що за п’ять років мерства Кличка відкрили вісім шкіл, то це виходить по 1,6 школи за рік. Як бачимо, загальна тенденція з відкриття нових шкіл, що за часів Кличка, що за часів його багатьох попередників є фактично однаковою.

Проте є цікава статистика за окремим районами. Наприклад, у Подільському районі з 1991 року не було зведено жодної школи. За 28 років усе обмежилось реконструкцією трьох навчальних закладів. Керівництво району стверджує, що черг до шкіл не існує, але в той самий час чиновники визнають, що за останні роки на території району дуже швидкими темпами зводиться нове житло. Для прикладу наводять вісім житлових комплексів, які вже збудовані або ще будуються. Особливо з цього переліку виділяється цілий мікрорайон, що зводиться уздовж проспекту Правди та вулиці Маршала Гречка. Тут будуть проживати тисячі сімей. Тому чиновники з Подільської адміністрації визнають, що кожен мікрорайон, де зводять багато нових будинків, потребують і нових шкіл. До того ж є статистика, що станом на 1 січня 2015 року у районі проживало трохи більше 196 тисяч осіб, а вже станом на 1 січня 2019 року було більше 206 тисяч осіб. Таким чином за якихось чотири роки кількість населення у районі збільшилась на десять тисяч людей, а нових шкіл ніхто не відкривав.

У свою чергу в Солом’янському районі з 1991 року збудовано або реконструйовано п’ять шкіл. Чиновники визнають, що в 11 навчальних закладах наповнюваність перевищує 100%. В той самий час за останні п’ять років на території району в експлуатацію введено 63 нових будинки. Навіть якщо рахувати, що в одному будинку у середньому знаходиться 80 квартир, то виходить, що за п’ять років з’явилось близько п’яти тисяч нових квартир, в яких може проживати як мінімум десять тисяч людей. А про школи ніхто навіть не думає.

Чиновники у Шевченківському районі стверджують, що в них немає проблем з місцями у школах, а за роки незалежності було лише реконструйовано один навчальний заклад у 2012 році. Хоча нове житло у районі будується теж регулярно. 

У Голосіївському районі за часи незалежності відкрили лише одну школу-садок на вулиці Теремківській, 10, і було це у 1994 році. В 1999 році відкрили першу чергу школи на вулиці Лісничій, а у 2005 році зробили прибудову до школи на проспекті Глушкова, 28. Чиновники не вказують, чи є проблеми з місцями у навчальних закладах. Проте якщо враховувати, що за останні десять років на території Голосіївського району шаленими темпами зводять житлові висотки, а за цей час не зведено жодної школи, можна лише уявити ситуацію для школярів у цьому районі.

У Святошинському районі за роки незалежності зведено лише одну школу. Хоча за останні п’ять років на території району введено в експлуатацію 37 висоток. Проте чиновники стверджують, що зараз лише потрібно побудувати одну початкову школу і добудувати кілька приміщень до існуючого навчального закладу, щоб урівноважити баланс у кількості учнів в районі та кількості місць для навчання.

У Дніпровському районі чиновники з галузі освіти стверджують, що місць у школах вистачає, але в той самий час звітують, що у період з 2014 року до сьогодення в експлуатацію введено більш ніж півсотні житлових будинків загальною площею понад 750 тисяч квадратних метрів. Навіть якщо припустити, що кожна квартира має у середньому метраж на 60 кв. метрів, то в експлуатацію введено понад 12 тисяч квартир, і в кожній третій з них напевно проживає дитина, якій потрібно до школи або до дитсадка. Тобто якщо зараз в районі немає проблем з місцями у школах, як стверджують чиновники, то зовсім скоро вони з’являться, адже кількість населення невпинно зростає. 

Схожа ситуація також у Печерському районі. Тут чиновники стверджують, що проблеми з місцями у школах немає. Проте за останні п’ять років на території району в експлуатацію було введено майже 30 житлових комплексів, в яких розміщено майже дев’ять тисяч квартир. Звісно, що рано чи пізно у районі виникне проблема з місцями у школах, враховуючи, що забудовники продовжують зводити на території Печерська нові висотки. Проте нові школи тут поки не плануються. 

Нічим не краща ситуація у Деснянському районі. Тут протягом 2014-2019 років в експлуатацію введено 55 житлових будинків, але не збудовано жодної школи. Поки чиновники визріли на будівництво трьох шкіл у районі, але усе це тільки в планах.

Чиновники з Оболонського району одразу визнають, що проблема з чергами до шкіл існує. За період незалежності в районі не було збудовано жодної школи. Зараз усі школи можуть прийняти трохи менше 27 тисяч учнів, а по факту в них навчається майже 31 тисяч дітей. Тобто перевантаження складає майже чотири тисячі учнів. Тому деякі школи навіть вимушені працювати у дві зміни. Так було кілька років тому у школі №9, що на проспекті Рокосовського, що на Мінському масиві. Тут за останні роки збудовано величезні житлові комплекси, в які заселились тисячі людей, а нових шкіл для дітей ніхто не збудував. Більше того, забудова мікрорайону продовжується, а чиновники поки лише визнають, що для зменшення черг до шкіл в Оболонському районі потрібно збудувати щонайменше чотири школи, в кожній з яких буде навчатися мінімум півтори тисячі дітей.

На жаль за два тижні відповідь на запит Depo.Київ про ситуацію зі школам так і не змогли надати у Дарницькому районі. Хоча усі інші дев’ять районів з десяти це зробили. Зараз Дарницький район мабуть сміливо можна назвати одним з найбільш ласих шматків для забудовників. Саме в цьому районі знаходяться багатостраждальні, з точки зору зведення нових висоток, Позняки та Осокорки. Також багато житла будують фактично вздовж усієї "зеленої" гілки метро на лівому березі. Забудовники навіть дійшли до Бортничів, які ще років 15 тому вважались непристижними для проживання через розташування неподалік Бортницької станції аерації. Зараз тут зростає цілий мікрорайон. Причому, що у Дарницькому районі зводять, в основному, височенні будинки на 20 і більше поверхів. Минулого року мер Кличко відкрив на території району новітню школу на півтори тисячі дітей. Проте цього явно замало, адже нового житла будується набагато більше.

Загалом з усього цього можна зробити висновок, що вісім шкіл, які збудували чи реконструювали за останні п’ять років, і якими так пишається мер Кличко, це крапля в морі для столиці. Звісно, це краще, ніж зовсім нічого, але за статистикою від самих чиновників з районів на території міста постійно збільшується кількість житлових будинків, а от будівництво шкіл за цими показниками не встигає. Лише на території Солом’янського, Святошинського, Дніпровського, Печерського та Деснянського районів за останні п’ять років кількість будинків збільшилась майже на 250 одиниць. Причому це здебільшого висотні житлові будівлі. У свою чергу на території усіх цих п’яти районів за останні п’ять років відкрили лише одну нову школу. Не слід також забувати, що навіть за даними мера Кличка, лише минулого року до Києва переїхало на постійне проживання 200 тисяч людей. До цього переліку звісно входять сімейні люди, в яких є діти і яким потрібно ходити до школи. Таким чином складається ситуація, що висотки у Києві ростуть, наче гриби після дощу, а щороку міська влада не може відкрити чи реконструювати навіть дві школи. Звісно, можна було б сказати на "папєрєдніків", які приймали рішення про виділення землі під нові будівництва. Проте ця пісня вже якось нецікава, адже сам Кличко керує містом вже шостий рік, а його команда регулярно приймає рішення про так звані детальні плани територій, в яких заплановано зведення сотень висоток для житла, але майже немає ніякої інфраструктури, в тому числі і шкіл.