Модернізм чи ЖК: Заради чого у Києві знищують архітектурну спадщину

Частина киян, особливо прихильники модерністської архітектури, була обурена цією новиною. Частина ж, навпаки, виступала за знесення будівлі.

Воно і не дивно, адже останні роки будівля була закинута, неохайна, місцями перетворена на стихійне сміттєзвалище. Більше того, більшість місцевих жителів були досить здивовані, дізнавшись, що це будівля басейну.

Depo.Київ розібралося в проблемі та розповідає киянам про скандальну ситуацію.

Модернізм чи спадок совка

Басейн на вул. Курнатовського, 20, був побудований на початку 1980-х років для Олімпіади, після чого якийсь час продовжував своє функціонування. Наприкінці 80-х – на початку 90-х років басейн став занепадати і врешті перестав функціонувати. Після закриття в будівлі були склади, сауни, магазин меблів та навіть церква.

Тепер на цьому місці "Київміськбуд" зведе житловий комплекс "Курнатовського". Це буде 25-поверховий чотирисекційний будинок. Забудовник заявляє, що це буде "чудове місце проживання для людей, які цінують розмірене життя, адже навколо малоповерхова забудова і багато зелених зон, а сам мікрорайон нагадує передмістя". І начебто так воно і є, якби не одне "але": жителів самого мікрорайону, де, дійсно, малоповерхова забудова, ніхто не питав, як їм житиметься з 25-поверховим одороблом під боком і чи бажають вони такого сусідства.

Продаж квартир у майбутньому комплексі вже стартував, ціни на оселі – від 21,5 тисячі гривень за квадратний метр.

Ілюстрації з сайту забудовника з майбутнім ЖК

Після того, як соцмережами прокотилася хвиля обурення щодо знищення спадщини модернізму, у "Київміськбуді" заявили, що будівля не є представником модерністської архітектури. "Це жахливий спадок часів СРСР, на місці якого з'явиться сучасний, економічний і енергоощадний комплект", – самовпевнено заявив забудовник.

Водночас, на думку кандидата архітектури, доцента КНУБА Гліба Ушакова, будівля могла би претендувати на статус пам'ятки архітектури, як мінімум, місцевого значення.

"Будівля басейну олімпійського резерву мала оригінальну просторову композицію з цікавими архітектурними прийомами. Досконалий силует, брутальні форми, гострий архітектурний образ – все це було розраховано на створення видатного об'єкту для всього району. А за функціональністю будівля мала державне значення завдяки особливим можливостям для тренування у басейні з великою глибиною та іншим експериментальним впровадженням. Тобто це була важлива ланка у державній спортивній інфраструктурі", – вважає архітектор.

Знайти фото, як вигляд мав басейн всередині, не вдалося. Проте ми поспілкувалися з киянином, який 30 років тому відвідував цей басейн.

"Мені тоді було лише 9 років і моїм спогадам бракує критичності. Усе, що я пам'ятаю — це дуже великий хол, звичайні радянські роздягальні, величезний басейн зі зміною глибини і красиві футуристичні мозаїки на стінах. Наче це все", – говорить він.

Які саме це були мозаїки і що на них було зображено, на жаль, співбесідник пригадати не зміг. Журналістка Depo.Київ намагалася потрапити всередину і зробити кілька фото, але безуспішно.

За словами архітектора Ушакова, будівля басейну хоч і була занедбаною, але не була аварійною. Тобто її можна було реконструювати зі збереженням її основних функцій — басейну. Тим більше, що в мікрорайоні немає жодних подібних закладів. Але зрозуміло, що громадський басейн – діло менш рентабельне, ніж ЖК.

Як реконструкція басейну перетворилась на висотку

Крім суто естетичних нарікань на будівництво, є ще й питання щодо його законності. Про це говорить кілька моментів.

Перший. Згідно, з Держгеокадастром, цільове призначення цієї ділянки – "для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будівель, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови)". А "Київміськбуд", нагадаємо, зведе житловий комплекс. 

Змінити цільове призначення можна за поданням клопотання до міської ради. Можливо, таке клопотання уже подане і навіть розглядається. Але на нього навіть не чекають: демонтаж будівлі вже ведеться, і забудовник на всі боки продає квартири.

З цього випливає друге: в паспорті об'єкта, який є біля входу на будівництво, вказано, що це реконструкція. При чому "реконструкція нежитлового будинку під багатофункціональний комплекс". Не будівництво житлового комплексу, а саме реконструкція громадської будівлі. Як басейн реконструювати під ЖК – питання відкрите.

Забудовник намагається видати знищення за реконструкцію

Тобто забудовник отримав доступ саме на реконструкцію, яка не включає знесення наявної будівлі і нове будівництво. На це також вказує і архітектор Ушаков:

"Яким чином громадська спортивна споруда державного значення перестала функціонувати і перейшла до приватних рук без обов'язкового збереження громадських оздоровчих функцій – це потребує справжнього розслідування з оприлюдненням його результатів. Навіть якщо не брати до уваги архітектурну цінність будівлі, на цій ділянці має бути громадська будівля, а не ЖК. Це величезна проблема Києва: у "спальних" районах, де на сьогодні бракує громадських об'єктів соціальної інфраструктури, продовжується збільшення щільності житлової забудови. А що залишалось – зачиняється, руйнується і перетворюється на "вільну" ділянку. Таким чином "спальні" райони перетворяться на остаточно "сплячі"". 

За його словами, скоріш за все, архітектор розраховує на подальше узаконення цього знесення через нібито незадовільний стан конструкцій та інженерних мереж. Що є досить логічним, адже після того, як по будівлі пройшлись бульдозери, важко вважати її стан задовільним.

А до всього, ця будівля не має статусу пам'ятки архітектури, що в принципі дозволяє забудовнику зносити споруду. Але справа в тому, що це якраз задача міської влади – надавати будівлям статус пам'яток, щоб таким чином захищати і їх архітектурну спадщину і їхнє призначення для мешканців району.

Більше ЖК богу ЖК

Проблема знищення важливих архітектурних об'єктів заради задоволення апетитів забудовників у столиці досить давня і має системний характер. Навіть визнані пам'ятки архітектури не рятуються від навмисного доведення до стану неможливості реставрації чи хоча б реконструкції.

Наприклад, у 2005 році була висаджена в повітря будівля Сінного ринку біля Львівської площі. Це при тому, що споруда мала статус пам'ятки архітектури. Було визнано, що конструкції у аварійному стані і ринок знесли. Тепер там зводять величезний житловий комплекс.

Також сьогодні вирішується доля дуже виразної модерністської будівлі Льодового стадіону на проспекті Академіка Глушкова, 7. Споруда десятиліттями перебудовувалась, але так і не відкрилась, лишившись вічним недобудом. Однак, за словами архітектора, всередині дуже великий перекритий простір, фасади оригінальні і по-модерністські монументальні. Ця споруда могла б використовуватись з будь-якими громадськими функціями, проте і вона може бути знесена.

Читайте також: Реконструкція по-київськи. Які скарби зникають за старими фасадами столиці

Одна з небагатьох будівель, яку вдалося врятувати – так званий будинок з тарілкою на Либідській площі. У цій будівлі зводять торгово-розважальний комплекс і першопочатково проект передбачав повне поглинання оригінальної споруди. Але завдяки уваги громадськості, будівли офіційно надали статус пам'ятки і проект будівництва змінили зі збереженням оригінальної споруди.

Будівництво ЖК "Курнатовського" буде черговим сигналом для забудовників про те, що можна знести усе, що завгодно, будь-які цінні споруди і будувати на їхньому місці ще більше житлових комплексів та торговельних центрів.

Фото: Катерина Ейхман